Оновлено Порядок підтвердження ступеня локалізації: ключові зміни за Постановою № 1809

Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до процедури, що регулює підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів. Відповідна Постанова від 19.12.2025 № 1809 набрала чинності 13 січня 2026 року. Нижче наводимо огляд основних нововведень.

Що змінилося?

Постановою вносяться зміни до Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, який був затверджений урядом 2 серпня 2022 року № 861. Ключові оновлення стосуються документального оформлення та уточнення термінології.

1. Зміни у пакеті документів до заявки 

Зміна стосується пакету документів, який заявник подає для підтвердження відповідності критеріям локалізації, а саме:

• на заміну додатку 4ДФ* відтепер у підпункті 3 пункту 4 Порядку прописано, що виробник має подати Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб, і сум утриманого податку, а також сум єдиного внеску з інформацією за попередній річний звітний період (без додатків).

*Цей документ подається на заміну додатку 4ДФ “Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору” до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з інформацією за попередній річний звітний період.

• Потрібно подавати на один документ менше. Не потрібно подавати протокол випробувань. З тексту Порядку виключено одну з вимог до заявників. Абзац сьомий підпункту 3 пункту 4 повністю виключено. 

2. Уточнення термінології: прив'язка до конкретного товару

Зміни торкнулися також пункту 13-1 Порядку, який регулює специфічні аспекти процедури.

Як стало: В абзацах першому і другому слова «у виробництві» замінено на більш точне формулювання — «виробництва товару, що включається до переліку».\

Висновки

Щоб підтвердити ступінь локалізації потрібно надавати п’ять наступних документів:

1. сертифікат відповідності системи управління якістю у виробництва товару, що включається до переліку, вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT), або національних стандартів, якими їх замінено, виданих акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності;

2. заповнена форма державного статистичного спостереження No 1П-НПП (річна) «Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції», визначеної Держстатом, з інформацією за попередній звітний рік;

3. поданий до контролюючого органу Податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і суми утриманого з них податку, а також суми нарахованого єдиного внеску з інформацією за попередній річний звітний період (без додатків);

4. довідка виробника з переліком технологічних операцій, що здійснюються виробником під час виробництва товару;

5. розрахунок питомої ваги витрат на оплату праці (з відрахуванням на єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у складі собівартості виробленої (реалізованої – для суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності) продукції на рік разом з копіями документів, що підтверджують розрахунок (у тому числі фінансової звітності відповідно до вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

А для виробників колісних транспортних засобів таких документів має бути шість, а саме:

1. сертифікат відповідності системи управління якістю у виробництва товару, що включається до переліку, вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT), або національних стандартів, якими їх замінено, виданих акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності;

2. сертифікат типу обладнання (або сертифіката типу транспортного засобу) чи сертифіката відповідності транспортних засобів або обладнання, чи сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні, виданого органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, який відповідно до законодавства призначений Мінінфраструктури, чи свідоцтва про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI), що входить в структуру ідентифікаційного номера колісного транспортного засобу (VIN), виданого національною організацією України, уповноваженою на ведення реєстрації та присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI);

3. заповнена форма державного статистичного спостереження No 1П-НПП (річна) «Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції», визначеної Держстатом, з інформацією за попередній звітний рік;

4. поданий до контролюючого органу Податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і суми утриманого з них податку, а також суми нарахованого єдиного внеску з інформацією за попередній річний звітний період (без додатків);

5. довідка виробника з переліком технологічних операцій, що здійснюються виробником під час виробництва товару;

6. розрахунок питомої ваги витрат на оплату праці (з відрахуванням на єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у складі собівартості виробленої (реалізованої – для суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності) продукції на рік разом з копіями документів, що підтверджують розрахунок (у тому числі фінансової звітності відповідно до вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Статті за темою:

Як виробнику додати товар до переліку локалізованих - перелік документів
Зміни щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів
Алгоритм дій при закупівлі локалізованих товарів
Чи потрібно оновлювати локалізацію щороку
Чи повинні оборонні замовники застосовувати локалізацію чи здійснювати планування?
Як постачальнику продавати товари з урахуванням їх ступеня локалізації виробництва