Система Prozorro: хто є хто

Prozorro — це дуже багато всього і іноді під цим словом різні люди розуміють зовсім різні речі. По-перше, 2015-го так назвали реформу публічних закупівель: перехід від паперового вісника до електронної системи.  По-друге, це власне сама електронна система. І по-третє, це держпідприємство «Прозорро», яке розробляє цю електронну систему та адмініструє інтернет-портал. 

З чого складається система Prozorro?

Міністерство Економічного Розвитку та Торгівлі 

Це розробник правил. МЕРТ координує роботу та розвиток екосистеми Prozorro. А Департамент регулювання публічних закупівель в його складі розробляє правила і політики, надає приклади та роз’яснення. Хоча закони, звісно, приймає Верховна Рада, пишуть їх саме тут.

Державне підприємство «Прозорро» 

Це «руки». ДП «Прозорро» розробляє і утримує центральну базу даних (ЦБД), модуль аукціону та портал. У ЦБД зберігаються всі дані про закупівлі (їх обсяг вже сягнув 140 терабайт). Модуль аукціону — це алгоритм, за яким опрацьовуються закупівлі в системі. Він відповідає за те, щоб інформація потрапляла до центральної бази даних та оприлюднювалась на порталі та майданчиках одночасно. А портал — це зручний спосіб доступу до бази.

І все це належить державі, тобто українському народу. Завдяки тому, що всі дані відкриті, доступ до ринку держзакупівель теж відкритий для нових постачальників. Дані підвищують конкуренцію. А електронізація процесу дозволяє ставити суто електронні запобіжники і таким чином знижувати корупційні ризики.

А ще ми в ДП займаємось навчанням користувачів: як замовників, так і постачальників, влаштовуємо відкриті дискусії та семінари, пишемо статті та малюємо меми на фейсбук, намагається зробити так, щоб про перемоги ви знали не менше, ніж про зради.

Авторизовані Майданчики

Замовники і постачальники не мають кабінету на порталі Прозорро. Вони публікують свої закупівлі та подають пропозиції на авторизованих комерційних майданчиках. Таких зараз є 13. 

Якщо державі належить центральна база даних, то про інтерфейс і підтримку користувачів піклується бізнес. Авторизовані електронні майданчики конкурують між собою і таким чином намагаються залучити як можна більше постачальників до участі в торгах. 

Чому не вся система належить державі? По-перше, це нівелює ризик корупції з боку розробника системи. Якби торги відбувалися через один майданчик, це означало б майже стовідсотковий ризик злити інформацію про чужі пропозиції «своїм». Однак майданчики-конкуренти даними не діляться. Тому кожен учасник не знає ані інших учасників, ані їх цінові кроки, ані навіть де вони подають пропозицію. 

Приблизно так само працює банківська система: є Нацбанк і є комерційні та державні банки. З користувачами спілкуються лише останні. Саме туди ви підете класти гроші на депозит та брати кредити. 

Органи оскарження та контролю

Prozorro не шукає і не карає порушників. Це електронна система, у неї немає таких можливостей і повноважень. Такі можливості та повноваження є в контролюючих та правоохоронних органів. 

Антимонопольний комітет (АМКУ)

Це орган оскарження. Якщо замовник порушує ваші права, скарга до АМКУ допоможе відновити справедливість. Скарги подаються і оплачуються автоматично, а у випадку задоволення гроші, сплачені за скаргу, повертаються. Рішення АМКУ теж оприлюднюються на порталі і обов'язкові до виконання замовником. 

АМКУ може зобов’язати замовника:

• внести зміни до тендерної документації замовника;

• відмінити процедуру закупівлі;

• скасувати рішення про відхилення постачальника або визнання його переможцем

• скасувати рішення про допущення/відхилення постачальника до аукціону;

• скасувати рішення про відміну процедури

Однак АМКУ не карає замовників. А також не шукає порушень з власної ініціативи.

Державна аудиторська служба України (ДАСУ)

Орган моніторингу. ДАСУ аналізує, чи дотримується замовник закону. Процес моніторингу безперервний, однак щоб взятися за конкретну процедуру, аудиторам потрібні певні підстави. Деякі з них надає електронна система (ризик індикатори), інші — громадські активісти, місцеве самоврядування та навіть ЗМІ. ДАСУ розглядає весь процес закупівлі, дає замовнику шанс усунути порушення, але якщо ті його не використають, штрафує чи накладає інші санкції. Наприклад, може змусити розірвати договір. Більше про повноваження ДАСУ можна почитати тут.

Крім ДАСУ за ефективністю витрачання державних коштів та дотриманням процедур слідкує Рахункова Палата (у разі виявлення порушень складає адмінпротокол), Державна казначейська служба (самостійно перевіряє платежі за договорами у електронній системі) та Департамент захисту економіки Національної поліції України (здійснює превентивну та профілактичну діяльність, щоб запобігти правопорушенням).

Система Prozorro – це інструмент. Як світлофор, завдяки якому знижується кількість порушень, однак є водії, які все одно вибирають їхати на червоне світло. І карає їх не світлофор. 

У нас є окрема стаття про повноваження всіх органів, які перевіряють публічні закупівлі. Саме від їх діяльності залежить, чи будуть порушники покарані.

Громадський контроль

Завдяки Prozorro «всі бачать все». Однак жодна технологія не може гарантувати відсутність порушень. Завдяки інформації із системи громадські активісти можуть ефективно моніторити закупівлі та виявляти потенційні порушення та неефективність — і скаржитись на них у ДАСУ (Наприклад, так працює система громадського моніторингу Dozorro). 

Усе це разом  — ядро системи Prozorro. Однак до неї також входять замовники і постачальники, консультанти та освітні заклади, ЦЗО і міжнародні донори. Всі разом ми зацікавлені в тому, щоб система працювала справедливо та ефективно.