Практична робота: оскарження у закупівлях

Дмитро Корабльов, юрист торговельного майданчика Zakupki.Prom.ua

Редакція ЗУ “Про публічні закупівлі” (далі — закон), яка почала діяти з 19 квітня цього року багато чого змінила не тільки у закупівельному процесі, а і у процесі оскарження. Проте навіть гарне знання теорії не дає повного розуміння, як саме це працює у реальному житті. В той же час, ознайомлення з прецедентами, з якими вже стикалися інші учасники, допомагає постачальнику краще зрозуміти нюанси захисту своїх прав. Тож давайте розглянемо декілька прикладів з практики Антимонопольного комітету України (АМКУ).  

Бенефіціарний власник

У закупівлі форменого одягу замовник відхилив учасника через відсутність інформації про бенефіціара товариства. Постачальник не погодився з причиною відхилення, підготував і подав скаргу до колегії Антимонопольного комітету України. У скарзі він зазначив, що закон “Про публічні закупівлі” містить посилання саме на ч. 9 ст. 9 закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”. Там вказано, що інформація про бенефіціарного власника надається лише у разі, коли засновником (учасником) є юридична особа. У випадку ж нашого учасника, засновником і бенефіціарним власником є фізична особа. Відповідно вказана норма його не стосується.

АМКУ підтримав таку позицію, задовольнив скаргу і поновив учасника на прекваліфікації. Доречі, цей учасник став переможцем закупівлі. 

Документи, які можна виправляти

З виходом нової редакції ЗУ “Про публічні закупівлі” всіх цікавило чи надаватиме АМКУ право на завантаження документів, які не були подані на етапі прийому пропозицій. Адже норма закону виглядає достатньо неоднозначно. А саме в ч. 16 ст. 29 вказано: “якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель”.

Таким чином, навіть сьогодні експерти з оскарження мають різні позиції з цього питання. Проте, АМКУ у цьому випадку, частіше стає на бік учасників (як приклад ось ця закупівлі), які не завантажили документи, що можна виправляти. Зокрема йдеться про кваліфікаційні критерії і повноваження підпису. Тож замовник має надавати їм право на завантаження цих документів.

24 години на КЕП/УЕП 

А чи так все добре, якщо учасник не підписав свою пропозицію? Все частіше замовники вимагають наявність КЕП/УЕП. У свою чергу, одного лише згадування законодавства про електронний документообіг недостатньо для того, щоб така вимога була дійсною.  Тобто замовник повинен чітко прописувати цю вимогу у тендерній документації. Наприклад, зазначити, що учасник повинен підписати пропозицію КЕП/УЕП. Але, що ж робити учаснику, який не виконав цю вимогу? Позиція Антимонопольного комітету така, що електронний підпис не входить до переліку невідповідностей, які можна виправити згідно ст. 29 закону. Оскарження у закупівлі це підтверджує.

То як зрозуміти, чи потрібно підписувати в конкретній ситуації чи ні? Читати документацію уважно. Проте, процедура накладання КЕП/УЕП настільки швидка і проста, що набагато легше завжди підписувати пропозицію і не витрачати час на пошуки цієї вимоги. При цьому звертайте увагу на те, щоб підписання відбулося саме електронним підписом, а не електронною печаткою. Оскільки  це буде невідповідність і ймовірно стане причиною відхилення.

Оскарження відміни тендеру

Ймовірно найбільш очікувана скаржниками норма нової ЗУ “Про публічні закупівлі”. Причина у тому, що за старої редакції закону учасники могли оскаржити тільки дії замовників. Проте останні замість виконання рішення АМКУ просто відміняли тендери. Але з 19 квітня цього року рішення колегії Антимонопольного комітету є обов’язковими для замовників. Причому виконати його вони повинні протягом 30 днів. За невиконання чи несвоєчасне виконання передбачено штраф для керівника замовника.

Незважаючи на це, замовники здійснили “тест системи” і перші ж відміни тендерів почалися чи не відразу після вступу в дію закону. Наприклад, у цій закупівлі рішення замовника про відміну тендеру було визнано неправомірними. Бо замовник не довів АМКУ “відсутність подальшої потреби”. Таким чином, питання оскаржень відміни тенедерів, на сьогодні, цілком на боці скаржників, що не може не тішити.

Підсумовуючи викладене, як і раніше вважаю, що інститут оскарження є дієвим механізмом захисту своїх прав у публічних закупівлях. Проте такий інструмент потрібно використовувати із знанням практики, адже подання скарги зовсім не гарантує, що АМКУ її задовольнить. Потрібно розуміти у яких випадках необхідно застосовувати оскарження, оскільки оплата за скаргу тепер залежить від суми закупівлі і може сягати десятків тисяч гривень. Звісно, у випадку виграшу їх повернуть учаснику, але у разі програшу — ні. Тому постачальникам потрібно максимально ретельно підходити до підготовки скарги та формування аргументації. Але, в той же час, хочу сказати усім учасникам, що якщо ви впевнені, що ваші права були порушені — не бійтеся відстоювати їх.