Мінекономіки відповідає щодо особливостей закупівель після змін до Постанови 169

Інформація у даній статті була дійсна до виходу Постанови №1178 від 12.10.2022р. що набрала чинність 19.10.2022р. Наразі актуальна інформація щодо здійснення закупівель є  тут

Чи потрібно замовнику при публікації оголошення про проведення спрощеної закупівлі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. No 169 (зі змінами) розміщувати річний план в електронній системі закупівель? Якщо так, чи потрібно пов'язувати план з оголошенням про проведення спрощеної закупівлі?

Ні, не потрібно.

При проведенні процедури відкритих торгів під час воєнного положення, яким чином вимагати саме від учасника закупівлі інформацію згідно зі ст. 17 ЗУ «Про публічні закупівлі» (оскільки деякі відкриті реєстри не працюють, а замовнику на етапі кваліфікації необхідно перевірити дані учасника)?

У разі, якщо закупівля здійснюється за Законом і реєстр не доступний, замовнику необхідно встановлювати відповідну вимогу в тендерній документації для надання учасником відповідного документа. Учасники можуть отримати інформацію про себе з усіх реєстрів. Детальні роз'яснення Мінекономіки надало у листі No 3323-04/40967-06 за покликанням. 

Чи потрібно замовникам звітувати за прямими договорами та укладеними договорами за спрощеними закупівлями, які укладались за постановою 169? Якщо так, то в який термін потрібно звітувати?

Про виконання договорів звітувати не потрібно. Звітувати треба про укладені договори на суму понад 50 тисяч гривень, якщо вони укладені згідно Постанови КМУ 169 поза електронною системою Прозорро (за виключеннями) і зробити це треба не пізніше ніж через 70 днів з дня припинення/скасування воєнного стану.

Чи потрібно замовнику публікувати додаткові угоди до укладених договорів за постановою No 169? (укладеними за результатами спрощеної та прямі договори) 

За результатами спрощених і прямих на суми до 50 тисяч не потрібно публікувати додаткові угоди. А якщо ж мова йде про прямий договір за виключенням з-під Постанови КМУ 169, то такий договір разом з додатками і змінами до нього (тобто додатковими угодами) треба буде оприлюднити не пізніше ніж через 70 днів з дня припинення/скасування воєнного стану.

Чи потрібно замовнику враховувати при укладанні договору за результатами оголошення про проведення спрощеної закупівлі вимоги ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі»?

 Якщо договір укладається за Постановою КМУ 169, то ні, не потрібно. Вимоги Закону розповсюджуються лише на ті договори, які укладені за результатом його застосування.

Якщо Замовнику необхідно укласти договір з постачальником на підставі переговорної процедури закупівлі (за відсутністю конкуренції з технічних причин), чи можливо провести переговорну процедуру зараз та вказати термін надання послуг і термін дії договору до кінця року? Чи необхідно все ж таки укладати прямий договір за постановою 169 на період воєнного стану? (закупівля послуг з централізованого водопостачання/водовідведення).

Так, у цьому випадку можна провести переговорну за Законом.

Чи не є дискримінаційною вимогою для учасників закупівлі у період воєнного стану вимагання сертифікатів якості/відповідності на товар, висновків санітарно-епідеміологічних експертиз, сертифікатів ІSO? (якщо учасник зазначає у вимогах/запитаннях до закупівлі, що він внутрішньо переміщена особа/підприємець і до більшості документів на цей момент не має доступу)

Вимоги завжди у будь-який час замовник встановлює самостійно з огляду на конкретні обставини та специфіку предмета закупівлі. Якщо, наприклад, говорити про закупівлі, для яких вимоги встановлені законодавством (продукти харчування, медикаменти тощо), то такі вимоги замовника є обгрунтованими і необхідними. Якщо ж ці вимоги не є обов'язковими, то замовнику не слід встановлювати обтяжливі умови, бо це до звуження потенційного кола постачальників.

Наразі не працює реєстр об’єктів критичної інфраструктури, як здійснювати закупівлі цим замовникам?

Користуватись іншими наявними виключеннями за потреби.

 Як визначити і обґрунтувати, що інформація, яка має бути оприлюднена, належить до інформації з обмеженим доступом або її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці України та/або громадській безпеці і порядку? Наприклад, чи є такою інформацією ремонт укриття, закупівля ліків і перев’язувальних матеріалів, товарів і послуг для потреб військових частин?

Внутрішніми документами замовника на підставі звернень таких військових частин.

Чи має обмежуватися термін дії договору до закінчення воєнного стану, якщо наприклад, закуплені роботи, які об’єктивно не можуть бути виконані за цей час?

Так, оскільки Постанова КМУ 169 регулює закупівлі в умовах воєнного стану. При цьому сторони договору можуть передбачити можливість продовження строку дії договору у разі продовження періоду воєнного стану.

Яким чином закуповувати пальне і інші товари з нестійкою ціною - в зв’язку з постійним коливанням ринкової вартості і взагалі відсутності цих товарів на ринку, при тому, що постачальники взагалі відмовляються співпрацювати?

Якщо мова йде про закупівлю за Постановою КМУ No 169, то купувати слід, керуючись конкретною потребою, та передбачати можливість зміни ціни у договорі у разі її коливання.

З листом із запитаннями та відповідями на них можете ознайомитись за покликанням: https://bit.ly/vidpovidi-mineko