Будівництво доріг: 4 наголоси для Замовника
Капітальний та поточний ремонт одні з найскладніших предметів закупівлі для Замовників. Будівництво та ремонт доріг не тільки складні, а ще й суспільноважливі предмети закупівлі, адже кожен з нас щодня користується дорогами, які будують чи ремонтують. І від того наскільки якісним буде ремонт залежить, які відгуки будуть про Замовника. Тож, цією статтею ми хочемо акцентувати увагу Замовників, що займаються будівництвом доріг на певних моментах.
Предмет закупівлі: як правильно визначити
Усім відомо, що будь-яка закупівля бере свій початок із визначення її предмета. І замовники прекрасно розуміють усю відповідальність та важливість цього процесу. Не будемо вдаватися у статейні подробиці предметного визначення, а лишень закцентуємося на головному щодо предмета у будівництві:
- При обранні предмета закупівлі замовник має дотримуватись визначень термінів: «товари», «роботи» та «послуги». Вони є у статті 1 Закону "Про публічні закупівлі". До робіт відносять: розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
- Поточний ремонт відносять до послуг. Його замовники визначають відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону та наказу МЕРТУ**.
При визначенні предмета закупівлі послуг з поточного ремонту також звертають увагу на відповідну термінологію ДБН А.2.2-3:2014, а види робіт встановлюють згідно з ГБН Г.1-218-182:2011.
Зазначимо у контексті закупівельного законодавства поточний ремонт відноситься до послуг, тоді як капітальний ремонт – до робіт.
Правильність визначення предмета закупівлі важлива. Та попри це, аналіз даних закупівель свідчить, що деякі замовники плутають роботи і послуги у цій сфері. Так до прикладу у 2018 році за кодом 45233120-6 – Будівництво доріг, за яким мають купувати роботи, 60 % провели закупівлю послуг з поточного ремонту автомобільних доріг.
Процедура закупівлі: відкрита чи «переговорка»?
Закупівлю ремонтних та будівельних робіт вартістю 1,5 млн грн і вище, а послуг вартістю 200 тис. грн, проводять за допомогою Prozorro. Як говорить Закон, закупівлю замовник може здійснювати через:
- Відкриті торги;
- Конкурентний діалог;
- Переговорну процедуру закупівлі.
Перший тип у закупівлі будівництва доріг замовники застосовують найчастіше.
«Переговорку» – у випадках, коли необхідно здійснити закупівлю додаткових обсягів робіт або у разі відсутності достатньої кількості потенційних виконавців робіт або послуг, що закуповують.
Кваліфікаційні критерії: мінімально чи максимально?
Кваліфікаційні критерії замовники визначають в тендерній документації відповідно до статті 16 Закону. Замовник має право застосовувати будь-який з кваліфікаційних критеріїв, виходячи насамперед від предмета закупівлі, умов його поставки, оплати тощо.
Та при їх визначені слід дещо врахувати. Так, зокрема – наявність обладнання та матеріально-технічної бази, замовники часто визначають вимоги щодо місця розташування складських або виробничих приміщень, наприклад асфальтобетонного заводу, та/або наявності та кількості обладнання, наприклад, наявності власних самоскидів та асфальтоукладачів. А це можуть розцінювати як дискримінаційну вимогу.
Наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід – критерій, що менше оскаржують учасники, а ось інший – наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів, скарг вистачає.
Як варіант, якщо закуповуєте простий товар (наприклад, будівельні матеріали), який не має специфічний чи спеціалізований характер, технічні вимоги до нього є стандартними, а оплата здійснюється після поставки – кількість критеріїв намагайтеся мінімізувати. При закупівлі будівельних робіт за окремо розробленою проектно-кошторисною документацією можете передбачати максимальну кількість кваліфікаційних критеріїв. Та зважаючи на практику, можна зробити висновок, що у таких видах закупівлі питання застосування критеріїв є недостатню урегульованим, про що свідчить достатня таки кількості оскаржень в АМКУ.
Найтиповіші помилки замовників: чого варто уникати
1. Неоднозначне розуміння вимоги тендерної документації: «спосіб документального підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям згідно із законодавством». Найчастіше таку вимогу трактували так, що власне підтвердження учасниками відповідності певному критерію не є підтвердженням згідно із законодавством, оскільки такий спосіб законодавством прямо не передбачений.Наприклад, замовником було оголошено про закупівлю та опубліковано тендерну документацію на закупівлю послуг: «Поточний середній ремонт частини вулиці (№ UA-2018-02-02-003154-b). З чотирьох учасників були відхилені пропозиції двох на підставі недостатнього (на думку замовника) підтвердження ними власної кваліфікації.
2. Не визначення в документації, які саме договори є аналогічними: за предметом закупівлі, за конкретним товаром, послугою в рамках предмету, чи враховувати обсяги виконаних робіт при визначенні аналогічності договору.
3. Встановлення необґрунтованої кількості договорів, які попередньо мав був виконати учасник, періоду, за який повинні були бути вони виконані, вартісного обсягу предмету закупівлі. А також переліку конкретних організацій замовників, з якими укладали договори.
4. Підтвердження кваліфікації та матеріально-технічної бази. Наприклад, учасник поскаржився на дискримінаційні вимоги у закупівлях:
UA-2018-01-26-000444-c – щодо необхідності учасників мати у власності, оренді чи лізингу асфальтобетонний завод на відстані не більше 150 км від місця виконання робіт.
UA-2018-03-22-001609-a – щодо відстані перевезення асфальтобетону з місця виробництва на об'єкт за предметом закупівлі, що не може перевищувати відстані, протяжність якої забезпечує перевезення та зберігання суміші протягом не більше двох годин.
АМКУ в обох випадках постановила внести замовнику зміни до тендерної документації в цих частинах, оскільки це, на думку колегії, порушують частину 4 статті 22 Закону*.
4. Включення вимог, що обмежували доступ іноземних підрядників до участі в закупівлях (зокрема, визначення наявності досвіду виконання робіт на території України та ЄС, наявність досвіду виконання робіт згідно з ДБН, т.п.).
5. Відхилення пропозицій учасників (й тих учасників, які мали найбільш економічно вигідну пропозицію), коли замовник вказує причини, що не є достатньо обґрунтованими.
6. Поділення об'єктів закупівлі на частини та укладення прямих договорів із одним підрядником, за рахунок дроблення об'єкту закупівлі на частини.
7. Не повне опублікування підписаних договорів, зокрема, без додатків до договору, що є його невід’ємною частиною та містять істотні умови договору.
У статті частково використана інформація із:
- Аналітичної записки «Закупівлі робіт та послуг з будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг. Корупційні ризики».
- Звіту МЕРТУ
- * Закону «Про публічні закупівлі».
- ** Наказу МЕРТУ від 17.03.2016 № 454 «Про затвердження порядку визначення предмета закупівлі».
Стаття з сайту e-tender.ua
Коментарі
До цієї статті ще немає коментарів. Станьте першим.