8 міфів про закупівлю без використання електронної системи

Статтю підготувала фахівчиня відділу розвитку державних закупівель майданчика zakupki.prom Ріта Кучер

МІФ 1. Закупівлю без використання електронної системи можна використовувати лише для закупівель до 50 тис. грн

Насправді закупівлю без використання електронної системи можна провести не лише, якщо очікувана вартість предмета закупівлі за рік не перевищує 50 тис. грн., а й у випадках передбачених ч.7 ст.3 ЗУ «Про публічні закупівлі». Зокрема, придбання товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель. Вартість в такому випадку може дорівнювати або перевищувати 50 тис. грн. та бути меншою за вартість встановлену у п.1 та 2 ч.1 ст.3 закону. 

Також у разі закупівлі товарів, робіт чи послуг, необхідних для боротьби з COVID-19, замовник незважаючи на загальну вартість предмета закупівлі оприлюднює звіт про договір, укладений без використання електронної системи. 

МІФ 2. Закупівлю можна публікувати лише на основі підписаного договору про закупівлю

Виникає запитання, що ж робити, якщо договору про закупівлю немає? Насправді замовник може оприлюднити закупівлю без використання електронної системи на основі будь-якого іншого документу, що підтверджує придбання товару, робіт чи послуг. Такими документами можуть слугувати чек, акт, видаткова накладна, тощо. 

МІФ 3. В закупівлі без використання електронної системи необхідно вказувати номенклатурні позиції предмета закупівлі

При публікації закупівлі без використання електронної системи внесення інформації щодо кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі відповідно до п.14 Наказу № 1082 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» не передбачено. Саме тому замовник на власний розсуд вирішує чи зазначати дану інформацію. Виключенням є закупівлі лікарських засобів, де обов’язковою умовою є внесення інформації про міжнародну непатентовану назву товару, а також закупівлі медичних виробів, в яких зазначається інформація відповідно до національного класифікатора НК 024:2019.  

МІФ 4. Можливість редагувати та скасувати закупівлю є допоки вона не набула статусу «Завершено»

Фактично, можливість редагувати закупівлю без використання електронної системи є виключно до моменту підписання закупівлі кваліфікованим електронним підписом. Тому варто завчасно перевіряти коректність внесеної інформації перш ніж накласти КЕП. Натомість інформація про договір (номер, дата підписання та термін дії) вноситься після накладання КЕП на закупівлю. Її замовник може редагувати, поки не накладе КЕП і не завершить закупівлю. 

Скасування закупівлі, в свою чергу, можливе на будь-якому етапі публікації, поки закупівля не набула статусу «Завершено»

МІФ 5. При публікації звіту про договір про закупівлю без використання електронної системи обов'язково потрібно завантажувати скан-копію договору

Слід зазначити, що у ЗУ «Про публічні закупівлі» відсутні вимоги щодо обов'язкової публікації скан-копії договору або інших документів, які підтверджують придбання того чи іншого предмета закупівлі у разі оприлюднення закупівлі без використання електронної системи. Тому замовник робить це виключно за власним бажанням. Винятком є закупівлі спрямовані на запобігання коронавірусної хвороби, де відповідно до Постанови КМУ № 225 від 20 березня 2020 року договір про закупівлю та всі додатки до нього завантажується обов'язково.

МІФ 6. В закупівлі без використання електронної системи не передбачено можливості вносити зміни до договору та звітувати про його виконання

Можливість вносити зміни до договору про закупівлю або звітувати про його виконання є абсолютно у всіх закупівлях. Зовсім інша справа чи потрібно це робити. ЗУ «Про публічні закупівлі» не передбачає обов’язку вказувати вищезазначену інформацію в закупівлі без використання електронної системи. Винятком знову ж таки є закупівлі по COVID-19, тут замовник зобов’язаний звітувати про виконання.

МІФ 7. Замовник при підписанні договору про закупівлю не може зазначати декілька предметів закупівлі за різним ДК 021:2015, бо так він порушує законодавство

Не рідкість коли договір про закупівлю, підписаний з одним постачальником, містить інформацію про декілька різних предметів закупівлі, які відрізняються за ДК 021:2015. Це не є порушенням, оскільки законодавство не визначає для замовника обов’язок укладати окремі договори на закупівлю різних товарів, робіт чи послуг. На етапі підписання таких договорів важливо витримувати умову, що вартість кожного із предметів закупівлі не перевищуватиме 50 тисяч гривень.

Тож замовник в системі повинен оприлюднити декілька звітів, в яких потрібно вказати інформацію по кожному окремому предмету закупівлі. Проте номер договору, дата підписання та термін дії в цих звітах будуть однаковими.

МІФ 8. У закупівлях без використання електронної системи передбачено моніторинг

З метою запобігання порушенням законодавства Державною аудиторською службою проводиться моніторинг закупівель. Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про публічні закупівлі», яка регулює це питання, моніторинг проводиться виключно у процедурах закупівель. Отже, закупівля без використання електронної системи сюди не відноситься, тож і норми цієї статті її не стосуються.

Водночас помилково вважати, що при проведенні закупівлі без використання електронної системи порушення не можуть бути виявлені за допомогою інших заходів перевірки.