03.03.2021 Лілія Кулик

Практичні поради Замовникам. Як уникнути моніторингу Держаудитслужби. Частина 1

Приклади моніторингів Держаудитслужби з порадами, як уникнути таких помилок в своїх закупівлях

В цій статі ми хочемо показати, за якими підставами Держаудитслужба досить часто проводить моніторинги. І сподіваємось, що це допоможе Замовникам уникнути таких помилок в своїх закупівлях.

Правильно зазначайте інформацію про строк дії пропозиції

Відпоідно до пункту 11 частини 2 статті 22 зазначено “строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій
Проте у деяких замовників зазначено, що прозиції вважаються дійсними протягом 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. Що потім є підставою для встановлення Держаудитслужбою порушення. Приклад такого випадку за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-01-23-000150-b.

Тож перевірте свою тендерну документацію. Там строк дії тендерної пропозиції має відраховуватись від дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій і при цьому бути не меншим за 90 днів.

Використовуйте переговорну процедуру закупівель (скорочену) за призначенням

В системі при виборі виду закупівлі Замовник може обрати переговорну процедура закупівлі або переговорну процедуру закупівлі (скорочену). Різниця між цими процедурами в строках. Наприклад, якщо в перегорній процедурі закупівлі замовник зможе укласти і опублікувати договір не раніше ніж через 10 днів з повідомлення про намір укласти договір, то в переговорній процедурі закупівлі скороченій не раніше ніж через 5 днів.

Але переговорну процедуру закупівлі скорочену Замовник може провести не просто коли в нього мало часу на закупівлю чи він хоче пошвидше укласти договір. Для її проведення є певний перелік підстав.

Наприклад, переговорну процедуру закупівлі скорочену можна проводити тільки:

  • якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю (вони перераховані в  пункті 3 частини другої статті 40), а саме:
    - виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення тендера;
    - надання у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам;
    - розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Застосування переговорної процедури закупівлі в такому випадку здійснюється за рішенням замовника щодо кожного тендера;
    - оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується;
    - здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях замовниками, визначеними у Законі України "Про оборонні закупівлі";
  • у разі закупівлі таких предметів закупівлі:
    - нафти, нафтопродуктів сирих,
    - електричної енергії, послуг з її передання та розподілу,
    - централізованого постачання теплової енергії,
    - централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення,
    - телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів,
    - послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення
    - послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування

Відповідно проведення скороченої переговорної процедури закупівлі без наявності хоч однієї з підстав, що навелені вище може вважатись порушенням законодавства.

Приклад моніторингу з такої підстави за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-01-28-012107-b
В даному кейсі Замовник провів переговрну процедуру закупівлі скорочену на розподіл природного газу на що не мав права на думку Держаудитслужби. 

Зазначайте однаковий рік плану та закупівлі

Ще один випадок, який частенько є підставою для виявлення порушення - неправильно зазначений рік плану. Замовник має проводити закупівлю за планом на той на рік на який закупівля. Наприклад, замовник зробив план на 2020 рік , але не встиг провести закупівлю або передумав її проводити в 2020 і вирішив перевикористати план в 2021. Але перш ніж оголошувати закупівлю - необхідно змінити рік плану на 2021. Інший випадок, Замовник міг просто механічно помилитись і зазначити неправильно рік плану, тож перед оголошенням закупівлі радимо перевірити рік плану, щоб не потрапити в ситуацію в якій опинився замовник в закупівлі за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-12-31-001625-c

Переглянути рік плану, який ви вказали при створенні плану можна на веб-порталі, як це показано на малюнку нижче.

Зазначайте в проєкті договору правильні підстави для внесення змін до нього

Відповідно до частини 5 статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім певних випадків. При цьому створюючи проект договору потрібно його робити враховуючи предмет закупівлі, адже певні підстави для внесення змін стосуються тільки товарів, наприклад. Тож ви не можете використату цю підставу в проєкті договору на роботи, наприклад. Саме таки йвипадок стався в закупівлі  https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-12-29-008765-a.

Держаудитслужба у висновку по моніторингу зазначила, що в проєкті договору (Додаток 3 до тендерної документації) вказано таку підставу для внесення змін до істотних умов договору, як зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Аналогічна підстава для внесення змін до істотних умов договору міститься і у пункті 11.1укладеного з переможцем договору від 11.02.2021 №110221.

Однак, нормами частини п’ятої статті 41 Закону збільшення ціни за одиницю до 10 відсотків за відповідних умов пердбачено лише для такого предмету закупівлі як товар. Отже, включення до умов проєкту договору та до умов укладеного за результатами проведеної закупівлі договору такої підстави для внесення змін до істотних умов договору, як зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, не відповідає нормам частини п’ятої статті 41 Закону.

Скрізь де є посилання на конкретну торгову марку - вказуйте "або еквівалент"

Також зверніть увагу ще на один пункт рішення Держаудитслужби в закупівлі  https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-12-29-008765-a, а саме з приводу вказання "або еквівалент" скрізь, де згадується конкретна торгова марка. Держаудитслужба зазанчила, що відповідно до частини першої статті 23 Закону технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. При цьому, у частині четвертій статті 23 Закону визначено, що технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місцепоходження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз «або еквівалент». Водночас, моніторингом встановлено, що при наведенні Замовникому Додатку 1 до тендерної документації (Відомість обсягів робіт та Відомість ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта будівництва) конкретних марок будівельних матеріалів та виробів.

А ми продовжимо аналізувати моніторинги Держаудитслужби, що допомогти вам уникнути покарань через випадкові помилки. Тож очікуйте на наступні частини цієї рубрики.

дасу, моніторинг, договір про закупівлю, річний план,

Коментарі

До цієї статті ще немає коментарів. Станьте першим.