15.08.2024 Ірина Литвинчук

Звітування договору з комерційною таємницею

Чи треба оприлюднювати звіт якщо там є чутлива інформація?

Як ви знаєте, на нашому інформаційного ресурсі можна знайти топ питання, які потребують уваги. У цій статті ми розглянемо питання, присвячені темі оприлюднення в системі Prozorro чутливої інформації, зокрема тієї, що містить комерційну таємницю.

Чи треба оприлюднювати звіт про укладений договір, який містить комерційну таємницю?

Перш за все необхідно з'ясувати, що собою являє поняття комерційної таємниці.

Комерційна таємниця — це конфіденційна інформація, яка має економічну цінність для підприємства або організації. Вона може охоплювати широкий спектр даних, таких як технології, методи виробництва, бізнес-плани, фінансова інформація, клієнтські бази, інновації, дослідження та розробки, методи маркетингу та продажів, торгові секрети тощо. Така інформація виникає у суб'єктів господарювання в процесі їхньої діяльності.

Під час здійснення закупівель, вирішуючи питання оприлюднення такої інформації замовники повинні спиратися на Закон України “ Про інформацію”, який визначає поняття інформації з обмеженим доступом і регулює, що може до неї належати, а що ні. Обмеження доступу до певної інформації, зокрема до комерційної таємниці, має бути оформлено внутрішніми розпорядчими актами юридичної особи, про що йдеться в Статті 21 Закону “ Про інформацію”.

Повний перелік відомостей, які не можуть бути віднесені до конфіденційних, наведений в пункті 4 Статті 21 цього Закону. Зокрема в пункту 5-1 йдеться, що обмеження доступу не поширюється на інформацію щодо діяльності державних та комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100 відсотків, що підлягають обов’язковому оприлюдненню відповідно до закону.

Крім того, згідно з Законом “Про доступ до публічної інформації” замовник не має права обмежувати доступ до інформації зокрема про планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (за винятком випадків, коли окрема інформація про закупівлі становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"). Це також стосується інформації про володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі копій відповідних документів, умов отримання цих коштів чи майна, прізвищ, імен, по батькові фізичних осіб та найменувань юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України «Про основи національного спротиву»).

З переліком відомостей, що не становлять комерційної таємниці, можна ознайомитись у Постанові Кабінету Міністрів України 611.

Такаж замовнику слід зважати на те, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої не обмежений.

На порталі має оприлюднюватись інформація у відповідності до законодавства, а саме, до Закону “Про публічні закупівлі”. Нормативно не передбачено виключень в частині оприлюднення інформації, яка є комерційною таємницею.

Висновок:
Таким чином, оприлюднення звіту про укладений договір є обов'язковим. Водночас, якщо договір про закупівлю містить інформацію, що розпорядчими актами віднесена до інформації з обмеженим доступом, замовник може оприлюднити договір, приховавши таку інформацію.

Приклад закупівлі із прихованою інформацією у договорі за посиланням UA-2024-07-13-000284-a. Щоб побачити як виглядає прихована інформація - необхідно завантажити договор.

Чи треба оприлюднювати звіт про укладений договір, який містить державну таємницю?

Відповідно до пункту першого, частини 5 статті 3 “ Сфера застосування Закону” Закону “Про публічні закупівлі” передбачено перелік випадків на який дія закону не поширюється. А саме:
Дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:
1) товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю", або які згідно із законами України потребують спеціальних заходів безпеки.

Висновок:
Отже, оприлюднення звіту, про закупівлю, що містить державну таємницю, (тобто підпадає під перелік випадків частини 5 Статті 3) не потрібне.

Що робити, якщо в учасника є інформація, яку він не хоче оприлюднювати публічно під час подання своєї пропозиції?

Другим абзацом пункту 2 Статті 28 Закону про публічні закупівлі визначено інформацію, яка не може бути віднесена до конфіденційної інформації. А саме:
Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі що містить персональні дані.
Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону, і документи, що підтверджують відсутність підстав, встановлених статтею 17 цього Закону.
Під час подання пропозицій учасник має можливість позначити частину інформації як конфіденційну. До такої інформації в електронній системі закупівель мають доступ:

Замовник;
Орган оскарження;
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Висновок:
Тож, те що учасник вважає комерційною таємницею, він може розмістити в системі як конфіденційну інформацію. Натомість в Замовника немає такої можливості, оскільки закон не дозволяє приховувати з загального доступу те, що є обов'язковим для оприлюднення.

Дії Замовника, якщо чутлива інформація потрапила в систему Прозорро

Бувають випадки, коли так звана чутлива інформація, тобто інформація, що може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку, потрапила до системи. Оскільки законодавство передбачає (а саме Постанова 166 пункт 9-1)можливість припинення публічного доступу до інформації про закупівлю, під час якої була оприлюднена інформація з обмеженим доступом, - приховати таку інформацію можливо.

Проте, звертаємо увагу Замовників, що на приховання даних, що помилково потрапили в систему - необхідний певний час. Адже для того, аби ми, як адміністратор, приховали інформацію, Замовник повинен надіслати своє звернення до Комісії щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель при Мінекономіки. А вже на підставі рішення комісії про надання адміністраторові дозволу на припинення публічного доступу до інформації з обмеженим доступом або інформації - ми приховаємо таку інформацію з публічного доступу.

Висновок:
Перед публікацією інформації про закупівлю, ретельно перевіряйте, чи не містить вона дані, оприлюднення яких, може створити загрозу безпеці. Не публікуйте в системі такі дані. Якщо все ж таки чутлива інформація була оприлюднена, якнайшвидше надішліть звернення, щодо її приховання.

Як правильно надсилати зверненні на приховання інформації?

Є кілька ключових моментів, щодо надсилання такого типу звернення:

Такий лист має направлятись на Комісію щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель, що створена Уповноваженим органом.
Куди можна надіслати лист:
Поштова адреса: 01008, Україна, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2;
e-mail: meconomy@me.gov.ua
В листі потрібно зазначити, що звернення адресовано до Комісії щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель.
В листі чітко зазначте доступ до якої інформації необхідно припинити і обґрунтуйте, чим саме загрожує оприлюднення цієї інформації.