Зміни до Особливостей 1275: що змінюється у оборонних закупівлях без використання електронної системи закупівель

Експерти “Проєкту 100” вже висвітлювали зміни, які торкнуться оборонних закупівель з  1 вересня. У цій статті ми зупинимося на  найважливіших

1 вересня вступають в дію оновлені положення Особливостей здійснення оборонних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11. 2022 № 1275 (далі  – Особливості № 1275). 

Постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.2026 № 957, яка  внесла зміни, набирає чинності 1 вересня 2026 року. Закупівлі, які були розпочаті до набрання нею чинності, завершуються за правилами, що діяли до цієї дати.

Для державного замовника в сфері оборони найбільш цікавими є зміни до пункту 9 Особливостей № 1275, тобто зміни положень, які визначають випадки, коли закупівля може здійснюватися без використання електронної системи закупівель.

І саме на цей момент варто звернути увагу передусім. Йдеться не просто про технічне переписування окремих підпунктів пункту 9 Особливостей № 1275. Фактично в деяких випадках змінюється підхід до визначення підстав, коли державний замовник може обґрунтовано не використовувати електронну систему закупівель.

Принципові зміни

До 1 вересня 2026 року пункт 9 містив, зокрема, посилання на обставини, передбачені пунктом 13 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі  – Особливості № 1178).

З 1 вересня 2026 року це положення з пункту 9 Особливостей № 1275 виключили, а до пункту 9 Особливостей № 1275 напряму перенесли окремі підстави з пункту 13 Особливостей № 1178. 

На перший погляд, це може виглядати, як технічна зміна. Але підстави з "нового” пункту 9 Особливостей № 1275 відрізняються від підстав, які були “перенесені” з пункті 13 Особливостей № 1178. Їх ми й розберемо в цій статті.

Закупівля після відміни відкритих торгів у зв’язку з відсутністю учасників (підпункт 7 пункту 9)

Пункт 9 Особливостей № 1275 доповнено окремою підставою: закупівля за цим пунктом може здійснюватися у разі відміни відкритих торгів через неподання жодної тендерної пропозиції, у тому числі за окремим лотом. Схожа підстава існувала у пункті 13 Особливостей № 1178. Однак є суттєва різниця у визначенні максимальної суми договору між двома формулюваннями:

Тобто, якщо раніше під час укладення так званого “прямого” договору враховувалися останні зміни щодо оголошення закупівлі без ПДВ, то в новій редакції пункту 9 Особливостей № 1275 це не враховано. 

Приклад.

Очікувана вартість закупівлі за відкритими торгами (з особливостями) – 100 гривень. Відповідно, якщо б торги відбулися, а переможець був би платником ПДВ, загальна сума договору з урахуванням ПДВ становила б 120 гривень. 

Так само до 01.09.2026 визначалася ціна “прямого” договору – без урахування ПДВ, і вона повинна була дорівнювати очікуваній вартості. Але з 01.09.2026 сума “прямого” договору (тобто загальна сума) не може бути більшою очікуваної вартості закупівлі. В нашому випадку – 100 гривень. 

Це формулювання – явна технічна помилка, і сподіваємося, у підпункт 7 пункту 9 Особливостей № 1275 найближчим часом будуть внесені відповідні зміни. Тому у разі, якщо ви працюєте за Особливостями № 1275, радимо до виправлення цієї невідповідності надавати перевагу спрощеній закупівлі або запиту пропозицій постачальників.

Нагальна потреба: важливе уточнення (підпункт 10 пункту 9)

Ще одна суттєва зміна стосується нагальної потреби.

З 1 вересня 2026 року пункт 9 Особливостей № 1275 містить окремі підстави для закупівлі у випадку, коли у державного замовника виникла нагальна потреба провести закупівлю. 

Раніше у пункті 13 Особливостей № 1178 ця підстава була прописана так: “існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником”.

Наразі ж підпункт 10 пункту 9 Особливостей № 1275 дає розширене розуміння того, що є нагальністю потреби, а саме: існує об’єктивна, документально підтверджена необхідність у здійсненні закупівлі, зумовлена непередбачуваними для державного замовника обставинами, що не залежать від його рішень, дій чи бездіяльності, та унеможливлюють дотримання строків для проведення відкритих торгів або застосування електронного каталогу в разі закупівлі товару.

І тут об’єктивні обставини з пункту 13 Особливостей № 1178 стають у новому підпункті пункту 9 Особливостей № 1275 непередбачуваними та такими, що не залежить від його рішень, дій чи бездіяльності.

Тобто, раніше рапорт начальника служби про нагальність потреби вважався в багатьох випадках достатньою підставою для проведення закупівлі без використання електронної системи закупівель. Натомість тепер, на нашу думку, слід детально вивчити:

1. коли були затверджені кошторисні призначення;
2. коли надходила потреба від підрозділів;
3. як проводилося планування в службі військової частини.

В оборонних закупівлях бувають ситуації, коли замовник знав про потребу протягом декількох місяців або знав про природне зменшення запасів у зв’язку з їх використанням в бойових умовах, але не організував закупівлю, а потім заявив, що товар потрібен терміново.  У розумінні оновленої норми така ситуація  сама по собі не перетворюється на “нагальну потребу”. 

Окремо в новому підпункті 10 пункту 9 Особливостей №1275 визначено декілька випадків, які вважаються непередбачуваними для державного замовника обставинами. І цей перелік не є вичерпним. 

Зокрема, йдеться про обставини, які виникли у зв’язку з: 

• негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій або збройної агресії; 
• наданням Україною гуманітарної допомоги іншим державам;
• розірванням державного контракту з вини виконавця;
• оскарженням рішень замовника під час триваючої закупівлі після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників.

Для окремих випадків встановлено додаткові обмеження за обсягом закупівлі. Наприклад, якщо державний контракт розірвано з вини виконавця, закупівля може здійснюватися на строк, необхідний для проведення нових відкритих торгів, але в обсязі, що не перевищує 20% суми розірваного контракту, а з підстав оскарження рішення замовника – в обсязі, що не перевищує 20% очікуваної вартості тендера, що оскаржується. 

Тобто обидва описані випадки – це не механізм для того, щоб повністю замінити конкурентну процедуру прямим контрактом. Це механізм для безперервності постачання та забезпечення підрозділів на час, необхідний для проведення закупівлі чи завершення процедури оскарження.

Довідково: 

Для врахування строків, необхідних для проведення конкурентних закупівель, надаємо статистику щодо замовників в сфері оборони  за відповідними закінченими закупівлями, оголошеними в 2026 році, станом на 31.08.2026:

Вплив на  роботу уповноваженої особи

Якщо подивитися на зміни не окремо за кожним підпунктом, а в цілому, можна побачити певну логіку.

З одного боку, з пункту 9 Особливостей № 1275 прибираються деякі загальні або запозичені підстави, а сам перелік стає більш конкретизованим. Прибирається плутанина між законодавством, що застосовується: деякі уповноважені особи плуталися в підставах проведення закупівель, а деякі державні органи вимагали від оборонних замовників виконання всіх приписів пункту 13 Особливостей № 1178. 

З іншого боку, окремі практичні ситуації деталізуються: невдала конкурентна закупівля, нагальна потреба тощо.

Зміни до пункту 9 Особливостей № 1275 ми розглядали б не лише як перенесення переліку підстав для “прямої” закупівлі з Особливостей № 1178 до Особливостей № 1275.

Для уповноваженої особи військової частини це, насамперед, зміна підходу до обґрунтування рішення. Після 1 вересня 2026 року слід встановити:

• які умови передбачає відповідний підпункт пункту 9 Особливостей № 1275;
• які документи підтверджують наявність цих умов;
• чи немає обставин, які виключають можливість його застосування.

У жодному разі не можна діяти навпаки: спочатку бажання укласти прямий контракт, а потім пошук норми, під яку цю закупівлю можна підвести.

Адже мета оборонної закупівлі полягає не просто в тому, щоб знайти юридичну можливість укласти контракт. Мета – своєчасно забезпечити потребу сил безпеки і оборони, зробити це законно, обґрунтовано та з максимально ефективним використанням державних коштів.

Олександр Степанов, експерт “Проєкту 100”