20.06.2025
Закупівля робіт і проєктно-кошторисної документації: чи можна поєднати ці два етапи?
Разом із Михайлом Мохнею, експертом із понад 6-річним досвідом у будівельній сфері, (понад три роки як замовник та майже три роки як учасник ринку), ми підготували добірку відповідей на найактуальніші питання щодо закупівель ремонтно-будівельних робіт і послуг. У цьому матеріалі Михайло ділиться своїми поглядами на ці важливі аспекти.
Чи можна в одній закупівлі об’єднати проєктно-кошторисну документацію та будівельні роботи?
У замовників регулярно виникає питання: чи можуть вони в рамках однієї закупівлі оголосити й розроблення проєктно-кошторисної документації, і виконання самих будівельних робіт? Тобто реалізувати модель «Проєктуй–Будуй».
Щоби відповісти, варто розібрати два ключові аспекти. Перший — юридичний: що каже Закон «Про публічні закупівлі» про поєднання таких предметів? Другий — технічний: чи дозволяють це чинні будівельні норми, які визначають, як укладати та реалізовувати подібні договори?
Почнемо з правового поля. Усе впирається у визначення понять «послуги» та «роботи» у частині першій статті 1 Закону.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги — це будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт. Це можуть бути транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проєктної документації.
Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону, будівельні роботи охоплюють розроблення проєктної документації для нового будівництва, розширення, реконструкції, капітального ремонту та реставрації виробничих і невиробничих об'єктів, а також науково-проєктну документацію для реставрації пам'яток архітектури та містобудування. До них також належить безпосереднє будівництво об'єктів (включно з розробленням проєктної документації), нормування у будівництві, геологорозвідувальні роботи та технічне переоснащення підприємств. Крім того, будівельні роботи включають супутні послуги, такі як геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- та супутникова фотозйомка, за умови, що їхня вартість не перевищує вартості самих робіт і вони включені до кошторису.
Таким чином, Закон передбачає можливість здійснювати закупівлю робіт та послуг з поточного ремонту разом з проєктною документацією.
Будівельні норми, зокрема щодо укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668. Цей документ у пунктах 4, 29 та 31 зазначає, що замовник може делегувати підряднику розроблення та погодження проєктної документації, якщо це передбачено умовами договору.
Крім того, Наказ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 22.09.2023 № 854 затвердив Зміну № 3 до кошторисних норм України, що стосується "Настанови з визначення вартості будівництва" (далі — Настанова), затвердженої наказом від 01.11.2021 № 281. Ця Зміна № 3 доповнила Настанову новим розділом VIII, який визначає "Особливості визначення вартості об’єкта будівництва у випадку, коли розроблення проєктної документації покладається на підрядника". Цей розділ встановлює умови, за яких підрядник несе відповідальність за розроблення проєктної документації.
Отже, будівельні норми дозволяють замовнику закуповувати роботи разом із проєктною документацією. Це можливо за умови, що в договорі чітко зазначено покладання розроблення проєктної документації на підрядника. Однак, для закупівель, що стосуються поточного ремонту, модель "Проєктуй–Будуй" наразі не врегульована, і відповідних договірних умов для таких випадків не існує.
Нюанси закупівлі робіт за моделлю "Проєктуй–Будуй"
При виборі моделі "Проєктуй–Будуй", коли розроблення проєктної документації покладається на підрядника, замовнику важливо відповісти на ключове питання: чому обрано саме таку модель закупівлі? Завжди є альтернатива — провести окремі закупівлі робіт з будівництва та розроблення проєктної документації (або послуг у випадку поточного ремонту), що може бути більш конкурентним та сприятиме економії бюджетних коштів.
Під час планування та проведення закупівель замовник повинен керуватися принципами статті 5 Закону, обґрунтовано підходячи до вибору процедури. Обираючи модель "Проєктуй–Будуй", замовник має чітко розуміти очікувану мету, потенційну економію та ефективність такого підходу для досягнення якісного результату.
Модель "Проєктуй–Будуй" є широко застосовуваною та ефективною у світі, але її успіх залежить від правильної реалізації в кожному конкретному випадку. Вдале використання цієї моделі передбачає не лише чітке розуміння цілей закупівлі, а й правильний вибір процедури для їх досягнення.
Ще одним важливим аспектом при виборі моделі "Проєктуй–Будуй" є визначення очікуваної вартості закупівлі. За будівельними нормами, перелік робіт, обсяги матеріалів та інші складові визначаються проєктно-кошторисною документацією, яка є основою для розрахунку вартості. Однак, коли розроблення цієї документації покладається на підрядника, виникає питання: як замовнику визначити очікувану вартість закупівлі та якими документами це обґрунтувати?
Відповідно до пункту 8.1 Настанови (в редакції Зміни № 3), у разі реалізації інвестиційно-будівельного проєкту за підрядним договором, який передбачає не лише виконання будівельних робіт, а й покладання на підрядника розроблення проєктної документації, вартість будівництва визначається поетапно:
- на етапі передпроєктних робіт — згідно з пунктом 2.5 цієї Настанови та положеннями нового розділу VIII;
- на етапі проєктування — відповідно до розділів III та IV;
- на стадії формування договірної ціни — згідно з пунктами 8.4 та 8.6;
- на етапі взаєморозрахунків — залежно від виду договірної ціни, визначеного в договорі:
- за проєктні роботи — відповідно до положень Настанови з визначення вартості проєктних, науково-проєктних, вишукувальних робіт та експертизи проєктної документації;
- за будівельні роботи, інші витрати, обладнання, меблі та інвентар — відповідно до розділу VI Настанови.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2.5 "Настанови з визначення вартості будівництва" (в редакції Зміни № 3), вартість будівництва на етапі передпроєктних робіт, включаючи випадки, коли розроблення проєктної документації покладається на підрядника, може визначатися на основі даних про об'єкти-аналоги, а також із використанням укрупнених кошторисних норм або укрупнених показників вартості будівництва (за видами робіт, конструктивними елементами тощо) з обов'язковим приведенням цих показників до поточного рівня цін.
Однак, варто зазначити, що хоча Настанова й окреслює можливість визначення вартості робіт на етапі передпроєктних робіт, вона не надає чіткої відповіді на питання, який саме документ може слугувати підставою для розрахунку очікуваної вартості.
Відповідно до пункту 3.15 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво», затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163, передпроєктні роботи — це роботи, що можуть виконуватись до початку процесу проєктування для визначення принципових об'ємно-просторових та містобудівних рішень. До них відносяться:
- розроблення попередніх концептуальних архітектурних пропозицій (форескізів);
- розроблення пропозицій щодо розміщення об’єктів будівництва на земельних ділянках (із обґрунтуванням місця розташування, необхідної території та умов будівництва);
- опрацювання технологічних та інженерних характеристик об’єкта;
- складання завдання на виконання інженерних вишукувань;
- обстеження технічного стану та/або обміри існуючих об’єктів, які підлягають реконструкції, капітальному ремонту або розташовані в зоні впливу будівництва, з метою підготовки висновків чи рекомендацій щодо можливості виконання робіт;
- збір даних та створення цифрової інформаційної моделі на основі інженерно-геодезичних вишукувань, обстеження конструкцій та інженерних систем, обробки існуючої документації;
- інші види робіт, необхідні для початку процесу проєктування.
Передпроєктні роботи є лише початковим етапом, зосередженим на зборі інформації для подальшої розробки проєктної документації. Вони не містять достатнього рівня деталізації для точного визначення вартості будівництва або встановлення очікуваної вартості для закупівель. Важливо зазначити, що чинні будівельні норми не передбачають наявності єдиного документа, який міг би забезпечити достатньо точні дані для розрахунку вартості будівельних робіт на цій ранній стадії.
Чому важливо встановити очікувану вартість та визначити обсяг робіт, які замовник планує закупити?
Згідно з абзацом першим пункту 5.1 "Настанови з визначення вартості будівництва", ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) розраховується на основі нормативної потреби в ресурсах та поточних цінах на них, або ж з використанням укрупнених показників вартості робіт. Ці обсяги та види робіт мають бути передбачені затвердженою проєктною документацією.
Отже, згідно з настановою, учасники процедури закупівлі розраховують свою цінову пропозицію на основі обсягів та видів робіт, визначених затвердженою проєктною документацією. Проте в моделі "Проєктуй-Будуй" проєктної документації на момент подачі пропозицій немає, і розробка її покладається на підрядну організацію. Це ставить учасників у складне становище: як їм розрахувати свою ціну, якщо точний обсяг робіт ще невідомий?
Такий механізм може призвести до зловживань та, як наслідок, неякісного виконання договору про закупівлю.Без чітко визначених обсягів та видів робіт закупівля стає непрозорою, оскільки учасники не можуть конкурувати за точну вартість робіт, не знаючи, що саме буде будуватися. У результаті, замовник на етапі оголошення закупівлі не може остаточно визначити вартість проєкту будівництва, яка, ймовірно, зміниться після розробки проєктної документації. Визначення очікуваної вартості на етапі передпроєктних робіт є доволі неточним і, швидше за все, буде лише орієнтовним.
При закупівлі за моделлю "Проєктуй-Будуй" замовнику складно точно розрахувати необхідні бюджетні видатки. Існує висока ймовірність, що після розробки проєктної документації підрядником вартість будівництва може зрости, що вимагатиме пошуку додаткових бюджетних коштів для реалізації проєкту.
Завершальними етапами розроблення проєктної документації є її експертиза та затвердження замовником. Порядок затвердження проєктів будівництва та проведення експертизи визначається постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560. Цей документ затверджує Порядок затвердження проєктів будівництва та проведення їх експертизи, а також скасовує низку інших постанов, що були актуальними до цього.
Важливо зазначити, що згідно з пунктом 8.2 Настанови (у редакції Зміни № 3), очікувана вартість об'єкта будівництва (предмета закупівлі) визначається замовником. Ця вартість має включати не лише виконання будівельних робіт, але й вартість розроблення проєктної документації (включно з її експертизою), а також інші витрати, устаткування, меблі та інвентар.
Згідно з пунктом 8.4 Настанови (у редакції Зміни № 3), до складу пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) включаються витрати на розроблення проектної документації (у тому числі її експертизу, якщо за умовами договору експертиза покладається на підрядника), вартість будівельних робіт, інших витрат, устаткування, меблів та інвентарю.
Згідно з Настановою, замовником експертизи є підрядник. Однак, Порядок (пункт 12) передбачає, що замовником експертизи може бути замовник будівництва або проєктувальник, якщо це передбачено договором на виконання проєктно-вишукувальних робіт.
Отже, існують розбіжності між "Настановою з визначення вартості будівництва" та "Порядком затвердження проєктів будівництва та проведення їх експертизи" щодо того, хто може виступати замовником експертизи проєктної документації. Цю різницю слід обов'язково враховувати при плануванні закупівель,
Замовники мають розробити чіткий та ефективний проєкт договору, який передбачатиме не тільки виконання будівельних робіт, але й порядок розроблення проєктної документації підрядником. Важливо детально прописати, кому належать авторські права на розроблений проєкт, оскільки це питання стане важливим у разі коригування проєктної документації або заміни підрядника.
Зазначені питання не є вичерпними — існує ще багато аспектів, з якими замовнику слід бути готовим зустрітись при реалізації такого договору про закупівлю.
Хоча українське законодавство та будівельні норми дозволяють закуповувати будівельні роботи разом із розробленням проєктної документації, ця модель вимагає ретельного планування, обґрунтування з боку замовника та врахування всіх можливих ризиків. З огляду на існуючі процедури закупівель та низку проблемних питань, цей механізм може виявитися доволі ризикованим і малоефективним без глибокого розуміння його застосування.
Рекомендації:
Для більшості випадків краще використовувати стандартний підхід до закупівель, розділяючи придбання робіт та проєктної документації. Це допоможе уникнути потенційних помилок, що можуть призвести до порушень та знизити ефективність закупівлі.
Вибираючи ж модель "Проєктуй-Будуй", замовник має чітко розуміти мету такої закупівлі для досягнення максимальної ефективності. Також важливо мати значний внутрішній ресурс для визначення очікуваної вартості та складання коректних кваліфікаційних вимог до учасників процедури закупівлі.
Висловлена думка є особистою позицією автора та може не збігатися з офіційною позицією установи.
Коментарі
До цієї статті ще немає коментарів. Станьте першим.