24.01.2024 Анастасія Гавриленко

Як замовнику захиститись від недобросовісних постачальників

Що таке оперативно-господарські санкції та які особливості їхнього застосування з договорах про закупівлю

Анастасія Гавриленко, фахівчиня відділу розвитку державних закупівель майданчика Zakupivli.Pro

Під час здійснення публічних закупівель державний замовник прагне отримати найкращий результат (якісний товар, роботу або послугу) за найвигіднішою ціною. Учасник зі свого боку - знайти ринок збуту, реалізувати свій товар/надати послугу/виконати роботу та отримати дохід. В ідеалі обидві сторони зацікавлені в найкращому результаті.

Проте на практиці бувають випадки, коли досягти результату неможливо. Причини можуть бути різні: змінились обставини, постачальник помилився або не врахував витрати, які понесе при виготовленні товару, відбулось значне здорожчання матеріалів, тощо. Постачальник приймає рішення про розірвання договору. Замовник при цьому опиняється в ситуації, коли втрачений час на процедуру закупівлі, але товар не поставлений.

Виникає питання, як замовнику вберегтись від таких ситуацій?

Коли це відбувається вперше з цим постачальником, замовник може вимагати лише сплату штрафних санкцій (штрафу, неустойки, пені), якщо це передбачено укладеним договором і є порушення зобов’язання зі сторони постачальника.

Крім того, є спосіб попередити такі ситуації, не допустити їх у майбутньому. Для цього в договорі про закупівлю варто передбачити оперативно-господарські санкції.

Що таке оперативно-господарські санкції

Оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку (ч.1 ст. 235 ГК України).

Законом передбачений перелік таких санкцій. Він не є вичерпним, тобто в договорі про закупівлі можна передбачити і інші види санкцій.

1) одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною;

відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;

відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;

2) відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо);

3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо;

4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.

Особливості застосування оперативно-господарських санкцій

Важливо розуміти особливості застосування оперативно-господарських санкцій:

1. Види санкцій і порядок їх застосування обов’язково має бути прописаний в договорі про закупівлю.

2. Вони застосовуються в односторонньому порядку. Тобто сторона, право якої було порушено, самостійно приймає рішення про накладення санкцій. Другу сторону варто лише проінформувати.

3. Для застосування санкцій не треба звертатись до суду на відміну стягнення штрафу (неустойки, пені).

4. Не має значення вина сторони, яка порушила зобов’язання. Санкції накладаються на підставі того, що саме порушення відбулось незалежно від умислу і наслідків.

5. Санкції накладають з метою припинення правопорушення або недопущення порушень в майбутньому.

На практиці державному замовнику недостатньо просто прописати в проекті договорів про закупівлі види санкцій і порядок їх застосування. Особливо в конкурентних процедурах варто провести велику підготовчу роботу.

Необхідно визначити внутрішнім документом порядок накладення санкцій. Наприклад, прописати інструкцію: особа, яка виявила порушення, повідомляє керівника про це; керівник розпорядженням створює комісію; за результатом роботи комісії керівник підписує документ про накладення санкцій. Цей документ уповноважена особа враховує в роботі.

Що врахувати, щоб учасник на якого були накладені оперативно-господарські санкції не брав участі в майбутніх закупівлях

Крім того, сам факт накладення оперативно-господарських санкцій не накладає на учасника заборону приймати участь в подальших закупівлях замовника. Тобто такий недобросовісний учасник може подати свою тендерну пропозицію в майбутньому.

Для того, щоб відхилити пропозицію такого учасника, замовник має завчасно прописати в тендерній документації вимогу підтвердити факт ненакладення санкцій. Наприклад, передбачити, що учасник має надати довідку/гарантійний лист про те, що до нього замовником не було застосовано оперативно-господарських санкцій. В такому випадку, якщо недобросовісний учасник не надасть цей документ, замовник матиме законну підставу для відхилення пропозиції його пропозиції. Також учасник може надати таку довідку, всупереч тому, що цей замовник накладав на нього санкції. В цій ситуація пропозиція може бути відхилена, оскільки учасник зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію.

санкції,

Коментарі

До цієї статті ще немає коментарів. Станьте першим.