Як замовнику захиститись від недобросовісних постачальників

Анастасія Гавриленко, фахівчиня відділу розвитку державних закупівель майданчика Zakupivli.Pro

Під час здійснення публічних закупівель державний замовник прагне отримати найкращий результат (якісний товар, роботу або послугу) за найвигіднішою ціною. Учасник зі свого боку - знайти ринок збуту, реалізувати свій товар/надати послугу/виконати роботу та отримати дохід. В ідеалі обидві сторони зацікавлені в найкращому результаті.

Проте на практиці бувають випадки, коли досягти результату неможливо. Причини можуть бути різні: змінились обставини, постачальник помилився або не врахував витрати, які понесе при виготовленні товару, відбулось значне здорожчання матеріалів, тощо. Постачальник приймає рішення про розірвання договору. Замовник при цьому опиняється в ситуації, коли втрачений час на процедуру закупівлі, але товар не поставлений.

Виникає питання, як замовнику вберегтись від таких ситуацій?

Коли це відбувається вперше з цим постачальником, замовник може вимагати лише сплату штрафних санкцій (штрафу, неустойки, пені), якщо це передбачено укладеним договором і є порушення зобов’язання зі сторони постачальника.

Крім того, є спосіб попередити такі ситуації, не допустити їх у майбутньому. Для цього в договорі про закупівлю варто передбачити оперативно-господарські санкції.

Що таке оперативно-господарські санкції

Оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку (ч.1 ст. 235 ГК України).

Законом передбачений перелік таких санкцій. Він не є вичерпним, тобто в договорі про закупівлі можна передбачити і інші види санкцій.

1) одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною;

відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;

відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;

2) відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо);

3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо;

4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.

Особливості застосування оперативно-господарських санкцій

Важливо розуміти особливості застосування оперативно-господарських санкцій:

1. Види санкцій і порядок їх застосування обов’язково має бути прописаний в договорі про закупівлю.

2. Вони застосовуються в односторонньому порядку. Тобто сторона, право якої було порушено, самостійно приймає рішення про накладення санкцій. Другу сторону варто лише проінформувати.