Як закупити пальне через Prozorro
Закупівля бензину та дизельного пального, які використовують у двигунах будь-яких колісних транспортних засобів, є досить поширеним видом закупівель. Розглянемо окремі важливі питання, що стосуються правильної організації та проведення таких закупівель
Закупівля пального є досить поширеним предметом закупівлі та одним із непростих. Попри його поширеність, замовники нерідко допускають помилки в організації закупівлі такого предмета. За даними системи ProZorro, станом на кінець лютого замовники оприлюднили інформацію про здійснення 75 340 тисяч закупівель пального в тій чи тій формі. Отже, правильна організація та проведення таких закупівель згідно із вимогами Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон) – визначення предмета закупівлі, формування технічного завдання і проекту договору, допоможуть закупити якісне пальне і ефективно та раціонально використати кошти.
На сьогодні в Україні діють такі стандарти щодо вимог пального:
- ДСТУ 7687:2015. Бензини автомобільні Євро. Технічні умови
- ДСТУ 7688:2015. Паливо дизельне Євро. Технічні умови;
- Технічний регламент щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927.
Визначення предмета закупівлі
Замовник визначає предмет закупівлі для бензину та дизельного палива за показником четвертої цифри Національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» (далі - ДК 021:2015), згідно з кодом «09130000-9 Нафта і дистиляти» (який відповідно включає в себе категорії «09132000-3 – Бензин» та «09134200-9 Дизельне паливо»).
При цьому, зауважимо,замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр ДК 021:2015, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів.
Слід зазначити, що закупівлю мастильних матеріалів, а саме моторних олив, замовник може здійснити як у межах окремої закупівлі, керуючись показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, відповідно до класу «09210000-4 Мастильні засоби», до якого входить зокрема категорія «09211100-2 Моторні оливи», так і у випадку необхідності придбання оливи для дизельних двигунів у межах класу «09130000-9 Нафта і дистиляти», до якого входить категорія «09134100-8 Дизельна олива».
Рекомендуємо
В останньому випадку визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) та виділити окремо пальне та оливу дизельну, оскільки в більшості випадків постачання пального та мастильних матеріалів здійснюють різні суб’єкти господарювання.
Вимоги до якості пального
Згідно зі статтею 22 Закону ТП має містити, зокрема, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, відповідну технічну специфікацію.Технічна специфікація містить:
· детальний опис товарів, що закуповує замовник, їхні технічні та якісні характеристики;
· посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з такими товарами, роботами чи послугами, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами.
Технічна специфікація не містить посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника.
Якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація – містити вислів«або еквівалент».
Зазначеними вище стандартами встановлено зокрема й вимоги до транспортування пального (наприклад,якщо пальне має бути доставлено на склад замовника), його приймання,зберігання, перелік заходів із захисту та охорони довкілля тощо.
Показники та характеристика бензину
Залежно від октанового числа за дослідним методом встановлено такі марки бензинів:
- А-98,
- А-95,
- А-92,
- А-80.
За рівнем екологічної безпеки встановлено такі екологічні класи бензинів:
- Євро 3,
- Євро 4,
- Євро 5.
Фізико-хімічні показники бензинів повинні відповідати стандартам. Визначають їх, зокрема, згідно з пунктом 4.2. ДСТУ 7687:2015. Такі показники диференціюють у відповідності до марки бензину та його екологічного класу.
Показники та характеристика дизельного пального
За аналогією бензину,згідно з пунктом 3.1. ДСТУ 7688:2015, за кліматичними умовами використання встановлено такі марки дизельного пального:
- Л – літнє, що використовують за температури повітря не нижче ніж 5 градусів за Цельсієм,
- З – зимове, що використовують за температури повітря від 5 градусів за Цельсієм до мінус 20 градусів за Цельсієм,
- Арк – арктичне, що використовують за температури повітря нижче ніж мінус 20 градусів за Цельсієм (екологічні класи аналогічні тим, що встановлені для бензинів).
Відповідні фізичко-хімічні показники дизельного пального та його марки визначають згідно з пунктом 4.2.вказаного вище стандарту.
Слід зауважити, що згідно з пунктом 26 Регламенту строк введення в обіг автомобільних бензинів та дизельного пального екологічного класу Євро 3 становить до 31.12.2015, екологічного класуЄвро 4 – до 31.12.2017, екологічного класу Євро 5 – не обмежений.
Отже, на сьогодні дозволяється обіг пального виключно екологічного класу Євро 5.
Марка бензину є класифікаційною ознакою товару згідно з ДСТУ 7687:2015 та за показником октанового числа. Так само марка дизельного пального є класифікаційною ознакою згідно з ДСТУ 7688:2015 та за показником кліматичних умов використання.Зазначення марок пального не може вважатись посиланням на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. Тому, відповідно, і вислів «або еквівалент» не застосовують при визначенні технічних та якісних характеристик бензину та не зазначають у технічній специфікації.
Вимоги щодо позначення автомобільних бензинів та дизельного пального
Умовами регламенту, а також вищевказаних ДСТУ передбачено вимоги щодо позначення автомобільних бензинів та дизельного пального. У позначення автомобільних бензинів входять назва і марка бензину, а також група знаків, розташована у визначеній послідовності через дефіс .
Отже давайте розглянемо, які є групи знаків для бензину (на малюнку нижче).
Приклад
Позначення автомобільного бензину з октановим числом 95 екологічного класу Євро 4 із вмістом біоетанолу до 7 відсотків – бензин автомобільний А-95-Євро4-Е7.
Відповідно, позначення дизельного пального також включає групи знаків, розташовані у визначеній послідовності через дефіс.
Для дизельного паливо діють інші групи знаків. Які саме - Ви можете побачити на малюнку нижче
Приклад
Позначення дизельного пального зимового екологічного класу Євро 4 із вмістом метилових/етилових естерів жирних кислот до 7 відсотків – паливо дизельне ДП-З-Євро4-В7.
Отже, при формуванні технічного завдання (технічної специфікації згідно з вимогами ст. 22 Закону)слід посилатись на зазначені вище нормативно-правові акти в частині відповідності технічних та якісних показників пального. При цьому позначення пального рекомендовано виконати згідно з Регламентом (вказаними ДСТУ, що дублюють положення Регламенту), враховуючи фактичну потребу в тому чи тому виді пального, використання якого передбачено технічною документацією виробника відповідних транспортних засобів, що належать замовнику.
Згідно з Регламентом та ДСТУ кожна партія пального, яку вводять в обіг або яка перебуває в обігу,повинна мати документ про якість (паспорт якості) пального, що містить визначений перелік обов’язкової інформації, зокрема, відомості про товарний знак підприємства-виробника, його назву та адресу, нормативні значення та фактичні результати випробувань, які підтверджують відповідність марки пального вимогам Регламенту (ДСТУ) тощо.
Таким чином у ТД замовник може передбачити подання учасником у складі ТП та як зразка копію паспорта (паспортів) якості на визначені у ТД найменування пального (зокрема на партії пального, що могло раніше постачатись учасником).
Водночас у проекті договору про закупівлю, який є невід’ємною частиною ТД, слід передбачати умову щодо обов’язку постачальника під час безпосереднього його виконання надавати копію паспорта якості на відповідне найменування пального, оскільки такий документ окрім підтвердження відповідності пального вимогам Регламенту та ДСТУ,а також даних, що ідентифікують відповідну партію пального, містить інформацію про дату виготовлення пального. Це дає можливість встановити можливість використання пального за призначенням в межах визначеного гарантійного терміну,протягом якого виробник гарантує відповідність пального вимогам ДСТУ (за умови дотримання правил зберігання).
Вказаний гарантійний термін для дизельного пального становить один рік з дати його виготовлення, для бензинів – 6 місяців від дати виготовлення.
Товари – продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, зокрема сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. (п. 32 ч. 1 ст. 1 Закону)
Умови постачання пального
ТД обов’язково повинна включати інформацію про спосіб постачання пального, наприклад, відпуск на автозаправній станції (далі - АЗС) постачальника. Або постачання пального на склад замовника із складенням ТТН за фактом отримання ним пального. В останньому випадку витрати щодо доставки пального за визначеною замовником адресою як послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, враховують у складі вартості ТП учасника.
Відпуск та приймання пального у будь-який вказаний вище спосіб врегульовані Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, що затверджена міжвідомчим наказ від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі - Інструкція), яка поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів.
Способи відпуску пального на АЗС
Форми відпуску нафтопродуктів на АЗС передбачені у пункті 10.3 Інструкції. Такі операції можуть здійснювати у способи:
- відповідно до відомостей на відпуск нафтопродуктів за формою № 16-НП (кількість відпущеного нафтопродукту фіксують у відомості, яку ведуть безпосередньо на АЗС, що підтверджується підписами оператора АЗС та водія, з подальшим складенням рахунка на підставі такої відомості за визначений сторонами договору період);
- відпуск нафтопродуктів за талонами, придбаними за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу,що підтверджують право їхнього власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки,які позначені в кожному окремому талоні. Більш сучасний аналог – скретч-картка,яка є одноразовим підтверджуючим документом на отримання пального відповідно до визначеного в такій картці номіналу та фактично відрізняється від талону лише своєю формою, а також не передбачає можливості подальшого поповнення такої картки;
- відпуск нафтопродуктів за «платіжними» картками (смарт-картки), які згідно з постановою НБУ від 05.11.2014 № 705 фактично не належать до платіжних інструментів і призначені для фіксування в електронному вигляді заборгованості емітента перед користувачем цих засобів за попередньо оплаченими товарами (послугами), та на операції, що здійснюють з їхнім використанням. Таким чином такі картки є технічним засобом фіксації інформації про оплачену замовником кількість пального та його номенклатуру, з можливістю дистанційного поповнення балансу, встановлення лімітів використання пального тощо. Це є більш сучасним та зручним способом отримання пального на АЗС у порівнянні з талонами або відпуском на підставі відомостей.
Отже, будь-який вказаний вище спосіб відпуску пального на АЗС постачальника є прийнятним та фактично залежить від технічних можливостей постачальника (наявність або відсутність можливості емісії відповідних платіжних паливних карток, відповідних технічних засобів зчитування та фіксації інформації тощо).
Отже, з урахуванням принципів здійснення публічних закупівель, зокрема добросовісної конкуренції та недискримінації учасників, при визначенні способу постачання товарів достатньо обмежитися зазначенням інформації про постачання пального на склад замовника (з визначенням відповідної адреси/адрес, а при наявності технічної можливості – самовивіз замовником). Або ж постачання пального шляхом його відпуску на АЗС постачальника, оскільки, наприклад, встановлення вимоги у ТД щодо можливості заправки автомобілів замовника на АЗС постачальника виключно на підставі смарт-карток потенційно може створити дискримінаційні умови для окремих учасників, що не мають технічної можливості для емісії подібних розрахункових документів, але водночас мають можливість здійснювати відпуск пального на АЗС в інші передбачені способи та з дотриманням вимог замовника щодо технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі.
Стаття із Журналу "Консалт Інфо", №3 (9)
Коментарі