Як уникати моніторингу Держаудитслужби. Частина 3

Зазначайте в тендерній документації всю інформацію відповідно до статті 22 Закону

Статтею 22 передбачена інформація, яка має бути зазначена в тендерній документації. І вся ця інформація має бути в тендерній документації Замовника. Навіть не вказання такого маленького поля як електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв’язок з учасниками, що передбачено пунктом 17 статті 22 може стати підставою для визначення ДАСУ порушення. Саме так відбулось закупівлі UA-2021-02-17-003237-c. 

Де у висновку Держаудитслужби зазначено, що на порушення вимог пункту 17 частини другої статті 22 Закону Замовником у тендерній документації (підпункт 2.3. Розділу 1) не зазначено електронної адреси посадової особи замовника, уповноваженої здійснювати зв’язок з учасниками. 

Тож радимо Замовникам бути уважними до деталей, та зазначати всю інформацію, що передбачена статтею 22 в своїй тендерній документації. Бо взагалі випадки, коли замовник не зазначає в ТД електронної адреси посадової особи далеко не поодинокий і є й інші моніторинги з цього приводу. Тож перевірте свою тендерну документацію чи вся інформація, що передбачена статтею 22 Закону в ній зазначена.

Додатки є невід’ємною частиною договору

Цікавий випадок стався в цій закупівлі UA-2020-11-26-000814-a. В цій закупівлі Замовник не зазначив місце поставки товарів ні в тендерній документації ні в договорі. При цьому Замовник скрізь зазначив, що місце поставки зазначено в Додатку 2 до договору, проте, а проекті договору місця поставки в цьому додатку не зазначені, а в підписаному і опублікованому за результатами процедури закупівлі договору додатку 2 взагалі немає. Тому Держаудитслужба в своєму додатку зазначила, що згідно із пунктом 1.1 Договору, виконавець оформлює організацію послуг з передплати періодичного видання – газети «Наше місто» та здійснює його доставку за адресами згідно Додатку №2, що є невід’ємною частиною цього Договору. 

Згідно із пунктом 2.3 Договору доставка періодичного видання здійснюється на зазначені адреси Замовника в м. Дніпро, за адресами, вказаними у Додатку №2, що є невід’ємною частиною цього Договору. Моніторингом установлено, що Замовник не оприлюднив в електронній системі закупівель Додаток №2 до Договору, що є невід’ємною частиною цього Договору протягом трьох робочих днів з дня його укладення, чим порушив вимоги пункту 10 частини першої статті 10 Закону. 

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема, місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги. Моніторингом установлено, що в порушення пункту 6 частини другої статті 22 Закону тендерна документація не містить інформацію про місце, де повинні бути надані послуги. 

Заповнюючи інформацію про номенклатуру обирайте максимально точні коди ДК

Досі є випадки, коли Замовники неправильно зазначають інформацію відповідно до Наказу Мінекономіки від 11.06.2020 №1082 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» (далі – Наказ №1082). 

Наприклад, в закупівлі UA-2021-02-26-004341-b моніторингом встановлено, що під час внесення інформації щодо предмета закупівлі в оголошення не дотримано пункту 14 наказу (далі – Наказ №1082) щодо зазначення коду товару, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. 

Замовник зазначив в закупівлі бензин автомобільний А-92 (талони) з кодом ДК 021:2015: 09130000-9 — Нафта і дистиляти, скраплений газ ( талони) з кодом 09130000-9 — Нафта і дистиляти та паливо дизельне ДП (талони) з кодом 09130000-9 — Нафта і дистиляти. 

При цьому у своєму висновку Держаудитслужба зазначає, що ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» містить слідуючу позицію щодо товару, який має намір придбати Замовник згідно інформації, розміщеної в пункті 3 річного плану закупівель, а саме: 09132000-3 Бензин; 09133000-0 Нафтовий газ скраплений; 09134200-9 Дизельне паливо. Тож в класифікаторі є більш деталізовані коди для даних товарів.

Тому радимо при оголошенні закупівель обирати код товару чи послуги, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.

І також варто зазначити, що зазначати номенклатуру необхідно під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Додатково про те як правильно зазначати номенклатуру ви можете прочитати в статті Як публікувати інформацію в Прозорро відповідно до Наказу №1082.

Щоб укласти за результатами процедури закупівлі кілька договорів - поділіть закупівлю на лоти

Ще однією цікавою закупівлею була ось ця переговорка UA-2021-01-28-007682-c. В даному випадку Замовник проводив переговорну процедуру закупівлі на закупівлю Пари, гарячої води та пов’язаної продукції. Замовник проводив закупівлю без поділу на лоти, проте за результатами процедури закупівлі уклав 2 договори про закупівлю, один для постачання пари та гарячої води для навчального корпусу, а інший для гуртожитку. 

Держаудитслужба в своєму висновку зазначила, що згідно з пунктом 39 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» за обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг (пункт 5 розділу І Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року №708 (далі – Порядок №708).

За результатами моніторингу установлено, що у повідомленні про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури замовником вказана назва предмета закупівлі – пара, гаряча вода та пов’язана продукція, місце поставки товарів - м. Вінниця вул. С. Зулінського, 27. Окремі частини предмета закупівлі (лоти) не передбачені. З огляду на викладене, замовником визначено предмет закупівлі без поділу його на частини (лоти). Проте, за результатами процедури закупівлі замовником укладено два договори з комунальним підприємством «Вінницяміськтеплоенерго» (далі – КП «Вінницяміськтеплоенерго»): Договір №858 (навчальний корпус) на суму 680007,12 грн та Договір №852 (гуртожиток) на суму 838009,08 грн, у той час, коли окремі частини предмета закупівлі не визначалися, чим не дотримано пункт 5 розділу І Порядку №708.

Тож якщо вам потрібно за результатами закупівлі укласти кілька договорів, то краще ділити таку закупівлю на лоти.

Ваша очікувана вартість від 133 тисяч євро для товарів та послуг - проводьте євроторги

А в закупівлі UA-2021-03-24-000714-a була швидше неуважність Замовника. Адже військова частина оголошувала відкриті торги на закупівлю Резервуарів сталевих Р-25 (з зовнішнім антикорозійним покриттям) на суму 5 400 000 грн. Проте вони не врахували, що на день оголошення тендеру, а саме на 24.03.2021 року офіційний курс євро за даними сайту НБУ був 32,9329 грн за 1 євро. Тож очікувана вартість закупівлі складала 163 969,77 євро. 

А відповідно до частини 3 статті 10 Закону оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тис. євро; для робіт – 5 150 тис.

Тому Замовник мав в даному разі оголосити саме відкриті торги з публікацією англійською мовою, а не звичайні українські торги. Врешті-решт Замовник погодився з висновком Держаудитслужби та відмінив закупівлю у зв’язку з неможливістю усунення виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель.