Про які порушення з боку замовника варто повідомити Держаудитслужбу

Анастасія Ференц, координаторка регіонального напряму проєкту DOZORRO

Які повноваження мають державні аудитори в публічних закупівлях?

Державна аудиторська служба України є одним із основних контролюючих органів у сфері публічних закупівель, на який у тому числі покладено обов'язок здійснювати контроль за дотриманням законодавства про закупівлі. Для цього аудитори можуть здійснювати:

• державні фінансові аудити;

• перевірки закупівель;

• інспектування (ревізії);

• моніторинги закупівель.

Держаудитслужба має не тільки виявляти порушення, а й запобігати їм. Саме для цього її фахівці моніторять закупівлі в Prozorro.

Підставами для проведення моніторингу можуть бути:

• дані  автоматичних індикаторів ризиків;
• інформація від органів державної влади, народних депутатів, органів місцевого самоврядування про порушення;
• повідомлення в ЗМІ;
• порушення, які виявили самі аудитори;
• інформація від громадських об’єднань.

Яка відповідальність може наставати для порушників?

До адміністративної відповідальності за порушення у сфері публічних закупівель можуть притягнути як посадових осіб, так і керівників замовників. Сума штрафу і відповідальні будуть залежати від типу порушення. З новою редакцію ЗУ “Про публічні закупівлі”, яка набула чинності з 19 квітня повноваження аудиторів дещо збільшилися, а порушення, які виявляються, розділилися на дві категорії - суттєві та несуттєві.

До несуттєвих порушень належать:

• порушення порядку визначення предмета закупівлі;
• замовник не надав або невчасно надав роз’яснення до ТД;
• тендерну документацію складено з порушенням вимог закону;
• розмір забезпечення тендерної пропозиції перевищує межі, визначені законом;
• неоприлюднення або порушення термінів оприлюднення інформації про закупівлі;
• ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом;
• порушення термінів розгляду тендерної пропозиції.

Розмір штрафу за них дорівнює 100 неоподатковуваних мінімумів —  1 700 грн.

Аудитори самостійно складають протокол щодо несуттєвих порушень і приймають рішення про накладання штрафу. 

До суттєвих порушень належать:

• придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону;
• застосування конкурентного діалогу або торгів з обмеженою участю, або переговорної процедури закупівлі на умовах, непередбачених законом;
• невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону;
• безпідставне відхилення тендерних пропозицій;
• укладання договору про закупівлю на умовах, що не збігаються з  вимогами тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця;
• внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, непередбачених законом;
• внесення неправдивих персональних даних до електронної системи закупівель та неоновлення у разі їхньої зміни;
• порушення термінів оприлюднення тендерної документації.

За такі порушення розмір штрафу складає від 1500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів — від 25 500 до 51 000 грн відповідно. Однак накладають його вже у судовому порядку. Розмір теж визначає суд. Аудитори лише складають протокол про адміністративне правопорушення.

Щодо цих порушень до відповідальності притягують посадову особу замовника. Однак є порушення норм Закону, за які несуть відповідальність керівники замовників:

• невиконання рішення АМКУ як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження (штраф від 2 до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів — від 34 000 до 85 000 грн);
• укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених законом (штраф від 2 до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів — від 34 000 до 170 000 грн).

Такі штрафи накладають винятково у судовому порядку. Розмір також встановлює суд.

Які порушення Держаудитслужба не може розглядати? І куди в такому випадку звертатися?

Існують порушення, розглядати які аудитори не мають повноважень. Наприклад, дискримінаційні вимоги у тендерній документації та антиконкурентні узгоджені дії. 

Бачите дискримінацію - звертайтеся до замовника з вимогою усунути її або ж оскаржуйте до Антимонопольного комітету України. До речі, за задоволену скаргу гроші повертають скаржнику.

Підозрюєте антиконкурентні узгоджені дії (змову) на тендері між учасниками - звертайтесь до АМКУ або його територіальних відділень. Але в цьому випадку не до АМКУ як органу оскарження, а до АМКУ як органу, що здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції. До звернення необхідно долучити докази, які можуть підтвердити факт змови.