Про перетворення ДП «Прозорро», проблеми в системі та строки їхнього вирішення, а також найближчі плани

Поставили найактуальніші запитання щодо функціонування електронної системи закупівель та напрямів її розвитку професіоналу сфери, заступниці генерального директора ДП «Прозорро» Наталії Шимко.

Наталіє, Ви працювали в Департаменті регулювання публічних закупівель Мінекономіки, тепер у ДП «Прозорро». Розкажіть про взаємодію цих двох органів з обох сторін.

Мінекономіки є органом, який визначає політику у сфері публічних закупівель. Для цього в структурі Міністерства створено відповідальний підрозділ, зараз він називається Департамент сфери публічних закупівель. Саме він готує пропозиції щодо того, як саме має розвиватись сфера, як зробити її більш ефективною, чесною та справедливою, визначає пріоритети розвитку, розробляє нормативно-правові акти, що регулюють різні аспекти здійснення закупівель, зокрема електронну систему закупівель. Крім того, фахівці Департаменту надають консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, розробляють методології щодо особливостей здійснення закупівель у різних сферах, ведуть міжнародне співробітництво тощо.

ДП «Прозорро» натомість є адміністратором електронної системи закупівель «Prozorro» та забезпечує її функціонування та розвиток. ДП «Прозорро» відповідає за технічну реалізацію норм законодавства, за сталу роботу системи, за її розвиток за різними напрямами, за взаємодію з авторизованими електронними майданчиками, за підтримку клієнтів тощо.

Тому ці дві установи постійно співпрацюють. Коли Департамент сфери публічних закупівель розробляє нові інструменти, процедури, проєкти нормативно-правових актів, фахівців із ДП «Прозорро» залучають до цього процесу. Співробітники обох установ разом опрацьовують питання, як новий інструмент, процедура, процес будуть працювати в електронній системі, які алгоритми краще застосувати, які аспекти відобразити в нормативно-правових актах.

Наприклад, зараз Департамент завершує розроблення порядку організації тестування уповноважених осіб, яке буде безоплатно проводитися на веб-порталі Уповноваженого органу. Розробляючи проєкт відповідного наказу, Департамент неодноразово проводив робочі зустрічі з фахівцями ДП, щоб обговорити концепцію та врахувати технічні деталі проведення такого тестування.

З іншого боку, коли нормативно-правові акти прийняті і настає час для їхньої реалізації в електронній системі, представники ДП проводять консультації з Департаментом, як правильно трактувати ті чи ті положення нормативно-правових актів та здійснювати їхню технічну реалізацію. Крім того, спільно визначаються пріоритети технічної розробки. Для вирішення проблемних питань, що потребують спільної позиції, є регулярні щотижневі зустрічі представників Департаменту і ДП, на яких такі питання обговорюють і шукають шляхи їхнього вирішення.

ДП «Прозорро» та ДП «Прозорро.Продажі» буде перетворено на акціонерні товариства. Під час оголошення цієї новини було висвітлено мало інформації. Розкажіть докладніше про цю подію, мету, на які результати очікуєте?

Насправді перетворення ДП «Прозорро» на акціонерне товариство не має жодного відношення до сфери публічних закупівель.

Зараз відбувається реформа корпоративного управління в державному секторі і очікується, що багато державних підприємств буде перетворено на акціонерні товариства. Тож перетворення ДП «Прозорро» та ДП «Прозорро.Продажі» – просто одна з частинок цієї реформи.

Внутрішнє корпоративне управління стане складнішим, а процес прийняття рішень більш виваженим. Наприклад, передбачається створення ревізійної комісії та номінаційного комітету (тобто комітету з питань призначень на підприємстві), а загалом діяльність підприємства регулюватиметься Законом «Про акціонерні товариства».

Така форма управління державною власністю як державне підприємство є не дуже ефективною. Акціонерне товариство має в своєму арсеналі більш гнучкі та ефективні інструменти управління державною власністю. Наприклад, для того, щоб здати в оренду власні приміщення, державному підприємству необхідно проходити складну та довгу процедуру через Фонд держмайна, а акціонерне товариство саме розпоряджається своїм майном і може оголосити аукціон на передачу майна в оренду в системі «Прозорро.Продажі».

Ми очікуємо, що після перетворення на акціонерне товариство ДП «Прозорро» зможе отримати від оренди приміщень додаткові ресурси, які будуть спрямовані на технічні розробки в електронній системі.

Звістка про те, що ДП «Прозорро» стане акціонерним товариством, викликала жваве обговорення серед суб’єктів сфери публічних закупівель. Висловлювались побоювання, що підприємство продадуть у приватну власність і це спричинить підвищення тарифів за користування електронною системою закупівель. Як можете прокоментувати це?

Хочу всіх заспокоїти: оскільки тарифи затверджує КМУ, зміна форми управління ніяк не вплине на них. А для того, щоб приватизувати державне підприємство, непотрібно спочатку перетворювати його на акціонерне товариство – достатньо було б внести його у перелік підприємств, що підлягають приватизації. ДП «Прозорро» це точно не стосується і продавати компанію ніхто не збирається. Система «Prozorro» та ДП «Прозорро» належали, належать і після корпоратизації будуть належати українській державі.

Таким чином для сфери публічних закупівель ця подія не матиме негативних наслідків.

Тепер про роботу в системі. Зараз є кілька проблем, які потребують вирішення. Наприклад, призначення аукціонів у системі на більш пізні дати. Це дуже незручно, насамперед для відборів у рамкових угодах. Термін між оголошенням та призначеним аукціоном може сягати 12-13 днів. Це повністю нівелює сенс закупівлі за рамковою угодою. Оскільки однією із її переваг є короткий строк відбору постачальника для конкретного обсягу товару або послуг. Коли планується вирішити цю проблему та які Ваші поради і прогнози щодо цього?

Так, дійсно, наразі електронна система закупівель нерідко стала призначати аукціони не на наступний день, а із затримкою у 3-5 днів, а інколи і у 12.

Це почало відбуватися наприкінці минулого – початку цього року: у цей період суттєво зросла кількість оголошених закупівель, і це призвело до зростання строків аукціонів. Важливо розуміти, що це автоматичний процес, електронна система сама визначає дати. На цей процес фахівці ДП «Прозорро» не впливають.

Але, звісно ж, це дуже незручно для замовників, оскільки затягує строк проведення закупівель, особливо нагальних.

Цікаво, що подібна ситуація, наскільки я пам’ятаю, вже мала місце у 2016 році на початку роботи електронної системи: тоді алгоритм призначення аукціонів був налаштований так, щоб уникнути в різних процедурах призначення аукціонів для певного учасника на один і той самий час. Однак через збільшення кількості оголошених процедур виникли затримки у призначенні аукціонів. Тоді алгоритм розрахунку часу та дати призначення аукціону дещо змінили, і ситуація виправилась.

Зараз ДП «Прозорро» веде роботу з оновлення модуля аукціонів, який, зокрема, враховує зростання навантаження та удосконалює алгоритм розрахунку часу та дати призначення аукціону. Це в майбутньому виправить ситуацію. Загалом ми очікуємо, що до кінця першого кварталу ажіотаж спаде, закупівель у системі стане менше і ситуація покращиться.

Близько 10-15 % дискваліфікацій пропозицій учасників відбувається нині з причини відсутності КЕП учасника на пропозиції. Коли планується унеможливити подання учасником пропозиції без накладення КЕП?

Коли електронна система закупівель розроблялась, в її основу закладалась ідея максимального зниження бар’єрів для участі бізнесу в закупівлях. Тому від обов’язковості накладення учасниками торгів електронних цифрових підписів на той час відмовились.

Деякі замовники визначали відповідні вимоги в тендерній документації, але перевірка електронною системою закупівель накладення учасником електронного цифрового підпису не була передбачена.

Зараз законодавство дещо змінилось, і при поданні тендерної пропозиції замовники вимагають підписувати їх УЕП або КЕП. Однак не всі учасники уважно читають і сумлінно виконують вимоги тендерної документації, що призводить до того, що інколи пропозиції взагалі не підписані УЕП або КЕП. У результаті це призводить до необхідності відхилення тих пропозицій, що були подані з порушенням відповідних вимог.

Аналізуючи цю ситуацію, ДП «Прозорро» включило до плану розробок відповідне завдання і планує до кінця першого півріччя зробити відповідну перевірку в системі.

Які найближчі кроки нас чекають у подальшому впровадженні електронізації тендерної документації?

Наша велика мета – перевести якнайбільше стандартних полів тендерної документації та тендерної пропозиції в машинозчитувальний формат. Але йти до неї доводиться поступово, аби не створювати зайвого навантаження на замовників, давати час звикнути до нового формату всім суб’єктам сфери закупівель.

Наприклад, після введення електронних полів для вимог по статті 17 Закону ми отримали від Органу оскарження запит на зміну форми відображення відповідної інформації в складі тендерної пропозиції і зараз над цим працюємо.

Також у планах на цей рік електронізація вимог по статті 16 Закону.

Електронна система закупівель всупереч Закону деанонімізує учасників, які подавали запитання чи вимоги перед кінцевим строком подання пропозицій після завершення закупівлі. Така деанонімізація прямо суперечить ч. 1 ст. 24 Закону. Чи планується виправити цю невідповідність?

Так, таке завдання також є в нашому плані розробок на поточний рік.

Протокол розгляду тендерних пропозицій у відкритих торгах з публікацією англійською мовою публікується у системі у виді єдиного документа, навіть якщо рішення по учасниках змінювалися, нові рішення просто стають новим рядком у протоколі. При цьому система знищує інформацію з порталу про дату формування первісного протоколу, зберігаючи лише дату внесення останніх змін у протокол. Ця плутанина з датами формування протоколу може призводити до неправильного обрахунку строків на оскарження рішень замовника. Чи планує ДП «Прозорро» кожен новий протокол зробити окремим об’єктом на порталі зі своєю датою та інформацією?

Річ в тому, що на цей час у центральній базі електронної системи закупівель не існує такого окремого об’єкта як протокол розгляду пропозицій. Кожного разу система формує його з певного набору полів, а окремі поля, в яких би зберігалась історія зміни дат формування такого протоколу, відсутні. Це створює можливості для зловживань з боку замовників при розгляді пропозицій різних учасників. Ми спільно з представниками АМКУ шукали шляхи для покращення цієї ситуації без суттєвого перероблення електронної системи, однак повністю її виправити не вдалось. Отже, без відповідної технічної розробки нам не обійтись. Вона також включена до нашого плану.

Чи проводяться спільні зустрічі всіх стейкхолдерів сфери публічних закупівель: АМКУ, ДАСУ, ДП «Прозорро» та Мінекономіки для складання єдиної думки по спірних питаннях, наприклад?

Коли виникають певні питання, що потребують врахування позиції різних органів, звісно, Мінекономіки проводить спільні наради і намагається знайти рішення, які будуть однаково сприйматись всіма органами. Однак зробити так, щоб різні органи домовились між собою по спірних питаннях, пов’язаних з різними позиціями щодо трактування норм законодавства, на жаль, не вдається.

Які найближчі плани ДП «Прозорро»? Чого чекати користувачам?

Зараз найвищим пріоритетом у технічній розробці є реалізація закупівель за вартістю життєвого циклу. Робота над нею вже розпочата і активно ведеться.

Друге за значенням завдання – реалізувати в системі можливість для тих, хто є уповноваженою особою або збирається нею стати, пройти безоплатне тестування на підтвердження рівня володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель. Технічна розробка ведеться паралельно із затвердженням Мінекономіки Порядку організації тестування уповноважених осіб. Плануємо, що можливість пройти тестування з’явиться в системі вже в третьому кварталі поточного року і всі охочі зможуть вчасно пройти відповідне тестування. Користуючись нагодою, хочу нагадати замовникам, що без проходження такого тестування з 1 січня 2022 року вони не зможуть працювати в системі.

Крім того, найближчим часом ми повинні зробити відповідну технічну розробку для проведення закупівель з метою залучення радників для підготовки проєкту, що здійснюється на умовах концесії, відповідно до постанови КМУ від 09.10.2020 № 950.

Загалом на цей рік до плану розробок включено понад 200 різних завдань. Це і подальший розвиток «Prozorro Market», і реалізація торгів з обмеженою участю, і розширення переліку функціоналу інтеграцій, і початок впровадження електронних контрактів, і багато іншого, зокрема наші технічні борги.