10.04.2020 Олександр Шатковський, Тарас Шимко

Як брати участь в тендерах: Постачальник, Замовник, процедури закупівлі

Стаття підготовлена Проектом “Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС”

Ринок публічних закупівель в Україні у 2016 році склав близько 300 млрд. грн. (або біля 30 млрд. ЄВРО). З появою електронної системи Prozorro, яка стала обов’язковою у 2016 році згідно Закону «Про публічні закупівлі», постачальникам стало значно простіше розпочати роботу на цьому ринку, знайти цікаву закупівлю, подати пропозицію та виграти торги.

Вся інформація про закупівлю доступна у вільному доступі в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі закупівель prozorro.gov.ua, де можна завантажити відповідне оголошення та проаналізувати тендерну документацію. У випадку, якщо замовник вноситиме зміни до тендерної документації, у системі все одно залишаються всі попередні редакції документів – їх також можна завантажити та переглянути.

Крім того, відкритими є всі документи, які постачальники додають до своїх пропозицій на торги, фінальна ціна переможця та укладений з ним договір, а також зміни до нього. А завдяки сервісу 007 ( http://www.007.org.ua/) можна знайти всі платежі, які проходили через органи державного казначейства між певним замовником та постачальником.

Замовник (хто зобов'язаний проводити тендери)

Покупець/Клієнт в публічних закупівлях України, які регулюються окремим однойменним законом «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), називається «Замовник».

Усі замовники відповідно до ст.2 Закону поділяються на 4 групи:

  1. «традиційні замовники-бюджетники» (органи державної влади та місцевого самоврядування), що напряму фінансуються з державного або місцевого бюджетів - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи-бюджетні установи, що фінансуються з державного або місцевих бюджетів (заклади охорони здоров'я, освіти, науки, культури тощо);
  2. «традиційні замовники-бюджетники» (органи соціального страхування) - Національний банк України, фонди державного соціального страхування, Пенсійний фонд України, Фонд гарантування вкладів населення;
  3. «підприємства» - державні або комунальні підприємства та їх об’єднання як юридичні особи, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі за наявності однієї з таких ознак:
    • юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
    • органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;
    • у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
  4. «монополісти» - юридичні особи та/або суб'єкти господарювання (переважно державної або комунальної власності), які займають переважно монопольне становище у чітко перерахованих у Законі (частина 2 статті 2) суспільно важливих видах діяльності (комунальні послуги, електропостачання, аеропорти і морські порти, залізничний і міський електротранспорт та деякі інші).

Учасник тендеру

Потенційний продавець або бізнес-партнер держави згідно Закону називається «Учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі» - фізична особа, фізична особа-підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

В Україні дозволено брати участь у процедурі закупівлі практично всім бажаючим, які мають статус фізичної або юридичної особи. Важливо наголосити, що стосовно фізичної особи немає вимог про те, що така особа повинна бути зареєстрована приватним підприємцем, тобто це може бути будь-яка фізична особа (громадянин України, іноземний громадянин, особа без громадянства з правом легального перебування на території України). Натомість в частині юридичної особи важливо наголосити, що дочірні підприємства/компанії та/або філії без статусу юридичної особи не можуть від свого імені брати участь у процедурах закупівлі, а можуть це робити лише від імені «материнської» юридичної особи. Таке саме обмеження існує щодо об’єднань (консорціумів) юридичних осіб без створення нової юридичної особи.

З 1 серпня 2016 року всі процедури закупівель всіх замовників в Україні відбуваються виключно через електронну систему закупівель Prozorro ( prozorro.gov.ua). Для того, аби розпочати роботу в системі ProZorro, необхідно у ній зареєструватись.

На самому сайті немає блоку реєстрації. Якщо Ви бажаєте працювати в системі у якості спостерігача (переглядати тендери, документи, спостерігати за аукціонами, то Ви можете робити це без реєстрації. Щоб зареєструватись в системі, як постачальник, необхідно на сторінці перейти у вкладку "Постачальнику", де містяться назви, логотипи та посилання на електронні майданчики, які надають доступ до системи – власне реєстрація в системі для участі у торгах відбувається на будь-якому із цих обраних постачальником майданчиків.

Участь постачальника в публічних торгах в Україні є платною – плата стягується не за реєстрацію, а саме за подання тендерних пропозицій, тобто лише у разі реальної участі у конкретних торгах. Тарифи для постачальників встановлюються Кабінетом міністрів України (Постанова №166 від 24 лютого 2016 року (зі змінами), пункт 4).

За подання постачальником тендерної пропозиції оператором авторизованого електронного майданчика з постачальника справляється плата у розмірі в залежності від вартості закупівлі, а саме:

Плата за участь


У разі відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися - до моменту розкриття тендерних пропозицій, оператором авторизованого електронного майданчика повертається плата постачальнику.

Предмет закупівлі (що купується)

Те, що купується згідно з Законом, називається «предмет закупівлі» - товари, роботи чи послуги, що закуповуються Замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких постачальникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Значення категорій «товари», «послуги» і «роботи» розкриваються у статті 1 Закону і при цьому відправною точкою є саме визначення терміну «роботи», оскільки на відміну від понять «товари» і «послуги» поняття «роботи» досить докладно описані у Законі виключним переліком видів діяльності, які є роботами та які стосуються об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення. Розмежування предметів закупівель на «товари/послуги» з одного боку і «роботи» з іншого боку важливе, оскільки для цих двох категорій існують різні вартісні межі застосування Закону та різні правила визначення предмета конкретної закупівлі (вони показані на малюнку нижче).

Типи закупівель

Отже, вартісні межі при закупівлі товарів і послуг складають 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйонів гривень. Для Замовників-підприємств, визначених пунктом 4 ч.1 ст.2 Закону,  з монополізованих, але суспільно важливих сфер (електроенергетика, комунальне господарство тощо – «особливі» Замовники) такі межі при закупівлі складають:

  • для товарів і послуг - 1 мільйон гривень;
  • для робіт - 5 мільйонів гривень.

Крім цього, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою від вказаних вище порогів - Замовник або проводить спрощений електронний аукціон через систему Prozorro (так звані «спрощені закупівлі»), або здійснює закупівлю товарів з використанням електронного каталогу.

Якщо ж вартість предмета закупівлі не перевищує 50 тисяч - укладає прямий договір з обраним на свій розсуд постачальником (у тому числі з використанням електронних каталогів) з обов’язковим оприлюдненням звіту про такий договір в цій же системі електронних закупівель.

Згідно з існуючим Порядком, затвердженим Наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 №454, з 1 січня 2017 року предмет закупівлі товарів і послуг визначається Замовником на основі Єдиного закупівельного словника (CPV).

Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється Замовником за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року N293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт».

На сайті реалізовано пошук за ключовим словом, CPV-кодом, кодом ДКПП, номером закупівлі, датою, Замовником, регіоном, статусом, типом процедури та обгрунтуванням.

Процедури закупівлі 

Для закупівель з вартістю меншою вищевказаних вартісних меж – закупівля може здійснюватися через спрощений аукціон за правилами, встановленими окремим наказом статтею 14 Закону.

Для закупівель з вартістю вище зазначених меж Закон визначає чотири процедури закупівель (3 конкурентні процедури - відкриті торги, торги з обмеженою участю та конкурентний діалог, а також 1 неконкурентна - переговорна процедура).

Найпоширенішою і основною є процедура відкритих торгів.

Відкриті торги

Це максимально прозора процедура, що дозволяє брати участь у торгах будь-якому постачальнику, який зацікавився оголошенням і супровідною йому тендерною документацією на веб-порталі закупівель та подав свою пропозицію. Процедура відкритих торгів може бути застосована практично для будь-якого предмета закупівлі, крім тих, ринок яких об’єктивно обмежений – через відсутність чи обмеженість конкуренції. Детальніше про те, як проходить процедура відкритих торгів Ви можете ознайомитись у статті Відкриті торги: строки проведення

Основні відмінності у правилах проведення відкритих торгів і спрощених закупівель (аукціонів на суми, менші за вартість, встановлену у п.1, 2 ч.1 ст.3 Закону) Ви можете подивитися в таблиці за посиланням.

Торги з обмеженою участю

Процедуру закупівель торги з обмеженою участю замовник зможе застосовувати у разі потреби попередньої перевірки кваліфікації учасників шляхом проведення кваліфікаційного відбору. Така процедура може застосовуватися у разі, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5 150 тисячам євро. Зазначена процедура може бути застосована після введення в дію Розділу VI Закону, тобто з 19.10.2020.

Конкурентний діалог

Застосовують у разі, якщо Замовник не може точно визначити технічні та якісні характеристики товару, роботи, послуги і для цього йому потрібні переговори з ринком.

Конкурентний діалог є двоетапною конкурентною процедурою, яка передбачає проведення переговорів з постачальниками на першому етапі. Метою таких переговорів є підготовка оптимальних технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі.

Найбільш оптимальною ця процедура є для закупівель, які носять складний, спеціалізований характер, зокрема будівельних робіт, комплексних послуг, виконання яких можливе з використанням різних технічних рішень. Детальніше про те, як проходить процедура, Ви можете ознайомитись за посиланням Конкурентний діалог

Переговорна процедура – лише як виняток

Найменш конкурентною процедурою є переговорна процедура закупівлі. Це процедура, відповідно до якої Замовник укладає договір про закупівлю з постачальником без торгів, але після проведення переговорів з одним або декількома постачальниками.

Для застосування переговорної процедури закупівлі Замовник повинен мати одну з підстав, визначених виключно у Законі (стаття 40).  Детальніше про підстави для проведення переговорної процедури закупівлі та про етапи її проведення Ви можете прочитати у статті за посиланням .

Переговорна процедура є улюбленцем державного та громадського контролю.

Електронний аукціон

Модуль аукціону є загальнодоступним: будь-хто може відкрити посилання auction.openprocurement.org і в режимі реального часу спостерігати за ходом усіх аукціонів у системі ProZorro.

Фірми/підприємці-учасники аукціону отримують електронною поштою від свого майданчика (на якому постачальник зареєстрований) гіперпосилання для участі в аукціоні. При переході за цим посиланням можна побачити, скільки часу залишилось до початку аукціону, та взяти в ньому участь.

Коли починається аукціон, система бере 5 хвилин перерви до початку раунду. В цей час можна побачити кількість учасників аукціону та їхні початкові ставки, проте без назв постачальників. Відповідно цінові пропозиції є анонімними та чергуються від мінімальної до максимальної.

Аукціон проходить в 3 раунди. Першим змінює ціну постачальник з найвищою ціною. Він може зменшити свою пропозицію (не менше, ніж на крок, який був вказаний в оголошенні про проведення торгів) або залишити її без змін.

У кожного постачальника є 2 хвилини для того, щоб змінити пропозицію, потім черга переходить до наступного постачальника (йому також надається 2 хвилини для внесення змін). Потім система бере перерву 2 хвилини, почерговість пропозицій змінюється (від найбільшої до найменшої), і процес повторюється.

По завершенню третього раунду відображаються результати аукціону - у цей момент розкриваються назви компаній-постачальників та їх пропозиції на всіх раундах торгів.

Детальніше почитати про те, як проходить аукціон, Ви можете у статті за посиланням.

Якщо окрім ціни/вартості життєвого циклу використовуються інші вимірювані критерії (строк поставки, гарантійний період тощо) в аукціоні використовується так звана «приведена» ціна. Така ціна розраховується системою автоматично на основі формули і ваги заданих Замовником критеріїв (що встановлюється Замовником у кожному тендері, але завжди ціна не може важити менше 70%).

Продовження статті Ви можете прочитати за посиланням: Участь у публічних закупівлях: тендерна документація, тендерне забезпечення


ГАРМОНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В УКРАЇНІ ЗІ СТАНДАРТАМИ ЄС

Настанови щодо участі в публічних закупівлях

поради, закупівлі, пороги закупівель, процедури, постачальник, тендерна документація, тендерне забезпечення, реєстрація у системі,

Коментарі

Наталія 2020-07-07 11:35:13
Доброго дня. Підкажіть, будьласка, як так вийшло, що не загрузивши жодного документу про себе фірма стала учасником аукціону? Як таке можливо та чим це передбачено?