Визначення юрисдикції при оскарженні тендеру учасником

Цей наш матеріал Медіаресурсу професійних закупівель  буде корисним здебільшого для учасників, оскільки мова буде йти про порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності замовника в судовому порядку. Проте, оскільки замовники є стороною в таких спорах, знати свої права та вміло ними користуватися їм ніколи не завадить. Отже, вчимося разом – і замовники, і учасники.

Як відомо, в учасників є два шляхи для захисту своїх прав та законних інтересів, порушених під час проведення процедури закупівлі замовником.

• Перший – оскарження рішень, дій чи бездіяльності замовника до Антимонопольного комітету України. У разі незгоди з рішенням АМКУ в учасника, так і у замовника є можливість оскаржити рішення АМКУ, прийняте за результатом розгляду скарги, до суду. В такому випадку юрисдикція досить чітко визначено законодавчо – відповідно до частини  23 статті 18 Закону рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
• Другий шлях – оскарження рішень, дій чи бездіяльності замовника безпосередньо в судовому порядку. І от в цьому випадку як раз і постає питання – в який суд необхідно подавати позов – адміністративний чи господарський?

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ (наприклад, як це зазначено в частині 23 статті 18 Закону, про що ми вже зазначали вище).

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, де суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Таким чином, ключовим питанням при визначенні юрисдикції спору виступає наступне: чи приймалося спірне рішення замовника на виконання його владних управлінських функцій.

Звернемося за роз’ясненням до Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи, в якій постало питання визначення юрисдикції та вибору між адміністративним та господарським судочинством, встановила: 

    Орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) діє як суб`єкт владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів. 
    Проте після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.

Висновки: для оскарження в судовому порядку рішень замовника учаснику необхідно дати відповідь на наступні запитання: