Три складові успішного оскарження

Статтю підготував юрист майданчика Zakupki.Prom.ua Дмитро Корабльов 

Якщо учасник вважає, що його права були порушені – потрібно подавати скаргу до Антимонопольного комітету України (АМКУ). Оскарження – дієвий інструмент захисту своїх прав, за допомогою якого можна вплинути на процес закупівлі. Але ним потрібно вміти користуватися.

Що потрібно врахувати при подачі скарги?

Розглянемо ситуацію, коли учасник остаточно вирішив, що подаватиме скаргу. Перше, на що потрібно звернути увагу – це строки. І все достатньо просто, якщо йдеться про оскарження рішення:

• замовника про дискваліфікацію або визнання конкурента переможцем у відкритих торгах. Тут строк складатиме 10 календарних днів і починатиметься з дня публікації відповідного рішення;

• щодо допуску чи недопуску учасника до аукціону в відкритих торгах із публікацією англійською мовою. Строк оскарження складає 5 днів із дня публікації протоколу розгляду тендерних пропозицій.

Варто бути дуже уважним у випадку оскарження вимог тендерної документації, строк яких закінчується за 4 дні до дати закінчення подання пропозицій. Тому що до такої документації могли вноситися зміни. А у такому разі замовник міг додати дні до загального строку прийому пропозицій. Так от, якщо подібне відбулося, то і строк оскарження також ймовірно зсунувся. Тож при поданні скарги за 4 дні учасник може оскаржувати лише внесені зміни, а не всі вимоги тендерної документації. У разі пропуску цих строків, скарга не буде прийнята до розгляду, а сплачені кошти не повертаються. 

Другим важливим кроком є розуміння практики АМКУ. Звичайно, в Україні не прецедентне право, однак у своїй діяльності АМКУ намагається дотримуватись одних і тих самих підходів при схожих вимогах тендерних документацій. Проте іноді цей принцип не спрацьовує, і це потрібно мати на увазі. Так кілька років тому, коли замовник вимагав копію паспорта громадянина України, необхідно було надавати усі 16 сторінок документу. Причому незалежно від того, чи заповнені вони. АМКУ не вважав це дискримінацією. Але понад рік тому практика змінилися, і при схожій вимозі необхідним, на думку АМКУ, є вже заповнені сторінки. Те ж саме стосується копій чи оригіналів документів. Раніше учасник не міг подати замість копії оригінал і навпаки, проте сьогодні це можливо.

Що ж робити учаснику, який має намір подавати скаргу до АМКУ і при цьому не достатньо добре знає практику оскаржень? Я би порадив звертатися до юристів, які працюють на майданчиках системи Prozorro та відповідних сервісів із пошуку рішень АМКУ з оскарження закупівель.

Строки витримані, практика АМКУ на користь учасника, що далі? Оформити скаргу у відповідності до вимог ст. 18 ЗУ “Про Публічні закупівлі”. Здавалося, що це є очевидним, проте за статистикою приблизно 14% всіх скарг були не прийняті до розгляду через неправильне оформлення. 

Тож відповідно до ст. 18 скарга повинна містити:

• назва компанії-замовника, чиє рішення чи дії/бездіяльність ви оскаржуєте;

• ім’я (найменування), місце проживання (місцезнаходження) суб’єкта оскарження;

• підстави для подання скарги, посилання на порушення закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати;

• обґрунтування порушення ваших прав

• вимоги суб’єкта оскарження та їхнє обґрунтування.

Тобто, усі вищезазначені дані мають бути у скарзі. Причому вносити потрібно навіть відкриті дані, які можна взяти із закупівлі чи реєстрів. Інакше скаргу не приймуть до розгляду, а кошти  за неї перерахують до державного бюджету. Що робити, щоб не допустити такого сценарію? Перш ніж подавати скаргу – подивитися відповідний зразок. Знайти його можна також через майданчик, на якому ви працюєте.