Щодо критеріїв оцінки тендерних пропозицій

Щодо критеріїв оцінки тендерних пропозицій

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, у зв’язку з введенням у дію Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-ІХ, повідомляє.

Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Загальні положення Закону містять низку нововведень, зокрема статтею 29 Закону змінено підходи до встановлення критеріїв і методики оцінки тендерних пропозицій/пропозицій та впроваджено новий критерій оцінки тендерних пропозицій— вартість життєвого циклу.

Щодо нецінових критеріїв оцінки

Враховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. 

У свою чергу, відповідно до частини першої статті 29 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом застосування електронного аукціону.

Перелік критеріїв оцінки визначений частиною третьою статті 29 Закону. Так, окрім ціни та/або вартості життєвого циклу іншими критеріями оцінки можуть бути: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі. Водночас звертаємо увагу, що цей перелік нецінових критеріїв не є вичерпним.

Таким чином, замовники, окрім ціни або вартості життєвого циклу можуть застосовувати й інші критерії оцінки. У такому разі, замовники у тендерній документацїї/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі визначають їх вартісний еквівалент або питому вагу цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій/пропозицій. При цьому зазначаємо, що питома вага цінового критерію/вартості життєвого циклу не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадків застосування процедури конкурентного діалогу. Питому вагу кожного нецінового критерію та їх кількість замовник визначає самостійно.

Для використання інших критеріїв оцінки разом з ціною Законом передбачено поняття приведеної ціни. Так, приведена ціна - ціна, зазначена учасником у тендерній пропозиції/пропозиції та перерахована за математичною формулою з урахуванням показників інших критеріїв оцінки, визначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.

 Відповідно до частини 6 статті 29 Закону, якщо крім ціни замовником встановлені інші критерії оцінки відповідно до методики оцінки, до початку електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично визначаються показники інших критеріїв оцінки та приведена ціна, після чого розкривається інформація про приведену ціну та перелік усіх приведених цін тендерних пропозицій/пропозицій, розташованих у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників.

При створенні нецінового критерію в електронній системі закупівель замовник вказує назву такого критерію, перелік можливих варіантів та питому вагу кожного з варіантів. На основі цієї інформації замовник визначає приведену ціну тендерної пропозиції кожного учасника.

Приведена ціна розраховується автоматично системою електронних закупівельна момент подання пропозиції учасником за математичною формулою:

РР = Р/ (1 + (F1 + F2 + … Fn) / PV),

де РР — приведена ціна;

Р — ціна;

F1 … Fn — питома вага інших критеріїв оцінки, запропонованих учасником;

PV — питома вага критерію «ціна».

Учасник процедури закупівлі подає тендерну пропозицію в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформацію про ціну, а у разі встановлення замовником інших критеріїв оцінки, учасник окрім ціни зазначає дані щодо відповідності визначеним критеріям.

На практиці розповсюджені у використанні замовниками такі критерії оцінки, як ціна разом з умовами оплати, строком виконання, гарантійним обслуговуванням.

У свою чергу, для прикладу пропонуємо ознайомитись із закупівлями, під час здійснення яких замовник використовував інші, ніж запропоновані Законом, нецінові критерії оцінки тендерних пропозицій.

1. Послуги їдалень (послуги з забезпечення донорів харчуванням (обідом)ДК 021:2015: 55510000-8

Замовником оцінка тендерних пропозицій здійснювалась на основі таких критеріїв:

•  ціна;
• відстань від приміщення-їдальні учасника до станції переливання крові. Так, місцезнаходження приміщення-їдальні учасника на відстані до 1000 метрів від станції переливання крові надаватиме об’єктивну перевагу потенційним учасникам. Питома вага критеріїв:

1. Ціна – 80 %.

2. Відстань від приміщення-їдальні учасника до станції переливання крові – 20 %:

• відстань від приміщення-їдальні учасника до станції переливання крові – 500 метрів і менше – 20 %;
• відстань від приміщення-їдальні учасника до станції переливання крові –більше 500 метрів, але менше 1000 метрів – 10 %;                                                                                                             
• відстань від приміщення-їдальні учасника до станції переливання крові більше 1000 метрів – 0%.

В даному випадку, найбільш економічно вигідною для замовника, з огляду нате, кому адресована така послуга, виступатиме пропозиція, яка матиме не лише низьку ціну, а і додаткову перевагу, як-то місцезнаходження приміщення-їдальніучасника на відстані до 500 метрів до станції переливання крові, що забезпечить мінімальні витрати часу донорами при подоланні відстані до приміщення-їдальніпісля здавання крові та можливість швидкого надання медичної допомоги медичними працівниками замовника у разі погіршення стану здоров’я донора під час обіду.

2. Молоко та вершки (Молоко пастеризоване) ДК 021:2015 - 15510000-6

Замовником оцінка тендерних пропозицій здійснювалась на основі таких критеріїв:

• ціна;

• збагаченість продукту.

Замовником (лікувально-профілактичним закладом), з метою закупівлі молока, яке має найбільш виражені лікувальні властивості та сприяє зміцненню імунітету, встановлено критерій збагаченості продукту. Питома вага критеріїв:

1. Ціна - 80 %;

2. Збагаченість продукту - 20 %:

• пастеризоване, вітамінізоване молоко 3,2 % жиру, збагачене мінеральними комплексами, поліненасиченими жирними кислотами та вітамінними комплексами - 20 %;

• пастеризоване молоко 3,2 % жиру - 0 %.

Таким чином, додаткову перевагу при розгляді тендерних пропозицій матиме учасник, який запропонує молоко, збагачене мінеральними комплексами, поліненасиченими жирними кислотами та вітамінним комплексом.

3. Візуалізаційне обладнання для потреб медицини, стоматології та ветеринарної медицини (Стаціонарна ангіографічна рентгенівська система цифрова) ДК 021:2015 — 33110000-4)

Замовником оцінка тендерних пропозицій здійснювалась на основі таких критеріїв:

• ціна;
•  наявність авторизованого сервісного центру на території України.

Питома вага критеріїв оцінки визначена замовником наступним чином:

1. Ціна — 90 %. 

2. Наявність авторизованого сервісного центру на території України— 10 %:

•  наявність одного і більше авторизованих сервісних центрів на територіїУкраїни — 10 %;
• відсутність авторизованих сервісних центрів на території України — 0 %.

Найбільш економічно вигідною у такому разі буде пропозиція учасника, яка оцінюватиметься не лише за ціною, але і за умови наявності авторизованого сервісного центру на території України.

Принагідно інформуємо, що Мінекономіки у співпраці з Мінприроди, ДП “Прозорро”, Командою підтримки реформ Мінекономрозвитку, проектом GPA in UAта представниками громадськості (ГО “Гоулокал”, ВГО “Жива планета”) в рамках проекту “Нецінові критерії в публічних закупівлях”, який реалізовувався програмоюEU Association Lab за підтримки GIZ, було створено зручний електронний інструмент– конструктор нецінових критеріїв для поширення практики застосування та ефективного використання нецінових критеріїв для оцінки тендерних пропозицій підчас здійсненні публічних закупівель ( https://nk.prozorro.ua).

Щодо критерію оцінки “вартість життєвого циклу”.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону вартість життєвого циклу - сукупність вартості предмета закупівлі або його частини (лота) та інших витрат, які нестиме безпосередньо замовник під час використання, обслуговування та припинення використання предмета закупівлі.

У свою чергу, відповідно до пункту 10 частини другої статті 22 Закону, вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі.

Виходячи зі змісту частини четвертої статті 29 Закону, вартість життєвого циклу (як критерій для оцінки тендерних пропозицій згідно із Законом) може включати витрати, пов’язані з:

1) використанням товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг),зокрема споживання енергії та інших ресурсів;

2) технічним обслуговуванням;

3) збором та утилізацією товару (товарів);

4) впливом зовнішніх екологічних чинників протягом життєвого циклу товару(товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), у разі якщо їхня грошова вартість може бути визначена, зокрема вплив викидів парникових газів, інших забруднюючих речовин та інші витрати, пов’язані із зменшенням впливу на навколишнє середовище(довкілля).

Вартість життєвого циклу розраховується відповідно до методики, встановленої у тендерній документації.

Разом з тим, наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 28.09.2020 № 1894 затверджено Примірну методику визначення вартості життєвого циклу (далі - Методика), яка може використовуватися замовником під час підготовки тендерної документації.

Згідно з частиною третьою розділу І Методики застосовувати вартість життєвого циклу з метою оцінки тендерних пропозицій доцільно у разі, коли:

• витрати, пов’язані з обслуговуванням предмета закупівлі, становлять значну частину вартості життєвого циклу предмета закупівлі;
•  використання предмета закупівлі передбачає значні витрати на його утримання та утилізацію;
•  використання альтернативних предметів закупівлі значно впливає на термін експлуатації;
•  використання альтернативних предметів закупівлі має вплив на екологію та довкілля.

 При цьому згідно з частиною другою розділу I Методики альтернативні предмети закупівлі - предмети закупівлі, що є ідентичними за кодом національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015року № 1749, виконують одні й ті самі функції, але можуть мати різні технічні, функціональні, якісні, експлуатаційні та фізичні характеристики тощо.

 При цьому, виходячи зі змісту розділу ІІ Методики, замовник може використовувати критерій вартості життєвого циклу не лише на етапі визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, а і на стадії аналізу ринку в період підготовки до публічної закупівлі, що дозволить порівняти альтернативні предмети закупівлі.

У свою чергу, у разі застосування вартості життєвого циклу як критерію оцінки для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, замовник у тендерній документації визначає перелік інформації та даних, які надаються учасниками процедури закупівлі, а також категорії витрат, їх параметри розрахунку та базові параметри розрахунку, які будуть включатися до розрахунку вартості життєвого циклу з метою оцінки тендерних пропозицій. При цьому, вимоги щодо надання учасниками інформації та даних для розрахунку вартості життєвого циклу мають ґрунтуватися на об’єктивних критеріях, бути доступними для всіх зацікавлених сторін та не містити дискримінаційних вимог.

Водночас відповідно до частини четвертої розділу ІІ Методики для розрахунку вартості життєвого циклу товару замовник може використовувати такі категорії витрат:

• витрати, пов’язані з придбанням;
• витрати, пов’язані з користуванням (наприклад, споживання електроенергії та інших ресурсів);
•  витрати, пов’язані з обслуговуванням;
• витрати, пов’язані із завершенням користування (наприклад, утилізація, переробка тощо);
•  витрати, пов’язані із захистом навколишнього природного середовища(вартість екологічних витрат).

Прикладом може бути закупівля електротранспорту для потреб міст. Так, для визначення найкращої пропозиції крім ціни варто врахувати витрати на експлуатацію та обслуговування, до яких відносяться, зокрема, витрати на технічне обслуговування, витрати на ремонт (запасні частини, робочий час), витрати на навчання персоналу, а також витрати на утилізацію: транспортування до компанії з утилізації відходів, вартість переробки та утилізації відходів.

Поряд з цим зазначаємо, що наведений перелік витрат не є вичерпним. Також, у Методиці наведено параметри, формули та приклади розрахунку витрат, які можуть використовуватися для розрахунку складових вартості життєвого циклу.

З огляду на викладене, оскільки Методика є примірною, замовник може використовувати власну методику для оцінки вартості життєвого циклу.

Крім того, з довідковою інформацією щодо реалізації в електронній системі закупівель функціоналу застосування вартості життєвого циклу як критерію оцінки можна ознайомитись за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/yakogoloshuvati-zakupivli-po-vartosti-zhittyevogo-ciklu.

Водночас звертаємо увагу, що Закон не містить обмежень щодо застосування нецінових критеріїв оцінки лише у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер.

Тому перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію, визначаються замовником самостійно згідно із законодавством, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.

Одночасно повідомляємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.