Реєстрація бюджетних зобов'язань в ДКСУ: відповіді на питання

Які документи можуть вимагатись органами ДКСУ

Згідно зі статтею 7 Закону України “Про публічні закупівлі” до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність:

• річного плану;
• договору про закупівлю;
• звіту про результати проведення процедури закупівлі, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю.
  

Також ДКСУ не допускає здійснення платежів із рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю у випадках:

• відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, що зазначені вище;
• відміни процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;
• набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсною та/або договору про закупівлю нікчемним;
• оскарження відповідно до статті 18 цього Закону на період призупинення процедури закупівлі;
• наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Орган Казначейства до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю шляхом перегляду в електронній системі закупівель

Що перевіряє ДКСУ при реєстрації бюджетних зобов’язань

На етапі реєстрації бюджетних зобов'язань органи Казначейства, окрім перевірки підтвердних документів, здійснюють попередній контроль, який включає перевірку:

- наявності у розпорядника бюджетних коштів бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом;
- наявності документів, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання;
- відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми за економічною сутністю видатків;
- наявності документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель;
- дотримання розпорядником бюджетних коштів повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами України;
- дотримання вимог щодо повноти та правильності оформлення поданих документів.

Органи Казначейства не реєструють зобов'язання, зокрема за відсутності документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства у сфері закупівель та недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами. У таких випадках органи Казначейства застосовують заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, визначені статтею 117 Кодексу.

Як виправити помилки в документах, що надаються в ДКСУ

Виправити помилки при реєстрації бюджетних зобов'язань в ДКСУ можна. Це неможливо зробити на порталі prozorro, але можна при реєстрації документів в Казначействі.

У процесі опрацювання органами Казначейства договорів про закупівлю разом із документами, що підтверджують застосування законодавства у сфері публічних закупівель, які самостійно оприлюднюються замовниками в електронній системі закупівель, можуть виникати питання щодо їх оформлення (заповнення) в частині невідповідності один одному.

Законом чи іншими нормативно-правовими актами не визначено механізм виправлення технічних (механічних) помилок, допущених замовником при заповнені форм документів публічних закупівель, але і не заборонено.

Тому у разі виявлення невідповідності в документах, які замовник самостійно оприлюднив в електронній системі закупівель та в яких допущені помилки технічного характеру, які неможливо виправити на стадії реєстрації бюджетних зобов'язань, з метою усунення обставин, визначених частиною другою статті 7 Закону, на думку Казначейства, беручи до уваги положення наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 30.03.2016 N 557 "Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)" (зі змінами), замовники (тендерні комітети, уповноважені особи замовників тощо) мають право зафіксувати такі порушення документом (протоколом, листом, тощо) та можуть надати його разом з іншими документами до відповідного органу Казначейства.

Слід зазначити, що такі дії розпорядника не знімають з нього відповідальності згідно з нормами законодавства про закупівлі за допущені порушення.

Чи може ДКСУ вимагати додаткові документи

ДКСУ не може вимагати додаткових документів при реєстрації бюджетних зобов'язань.

Органи Казначейства в межах своїх повноважень повинні враховувати встановлені спеціальні норми, згідно з якими істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися виключно у випадках, передбачених Законом, зокрема заборони замовникам вносити зміни до договору про закупівлю, окрім випадків, визначених статтею 36 Закону. При цьому такі зміни оформлюються додатковою угодою до договору про закупівлю, що оприлюднюється в електронній системі закупівель.

Надання до органу Казначейства документального підтвердження застосування однієї з підстав для внесення змін, визначених ст. 36 Закону, не передбачено.

У зв'язку з тим, що перелік випадків з недопущення здійснення органами Казначейства платежів з рахунка замовника, визначених частиною другою статті 7 Закону, є вичерпним, у Казначейства немає повноважень втручатися у проведення процедур закупівель.

Таким чином, правова оцінка дій замовника щодо прийняття рішень стосовно проведення процедури закупівлі або уникнення її проведення, аналізу додатка до річного плану, вибору конкретної процедури закупівлі, умов її проведення, які відображені (зафіксовані) у документах, передбачених Законом, не охоплюється терміном "перевірка наявності документів" та не входить до повноважень органів Казначейства, визначених частиною другою статті 7 Закону.

Тобто ДКСУ не може відмовити в реєстрації договору в разі "неправильного", на думку ДКСУ, визначення Переможця закупівлі тощо.

Реєстрація бюджетних зобов’язань в разі проведення моніторингу

Рішення про початок моніторингу публічних закупівель, який здійснює орган державного фінансового контролю, та результати такого моніторингу не відносяться до випадків, визначених частиною другою статті 7 Закону, та не є підставою для призупинення реєстрації бюджетних зобов'язань та проведення платежів з рахунка замовника.

Про все це і не тільки можна прочитати в листі ДКСУ "Щодо контролю за дотриманням бюджетного законодавства у сфері закупівель"