Обов’язкові конкурентні закупівлі слід повертати – Михайло Стаєцький, Укрпошта

Михайло Стаєцький про закупівлі Укрпошти під час війни, застосування 169 постанови, спрощені закупівлі та майбутнє закупівельної сфери

Укрпошта у своїй закупівельній роботі постійно дбає про ефективність закупівель. А саме – про вчасність та законність закупівель, за результатами яких ми отримуємо кращі ринкові ціни на товари чи послуги необхідної якості. В мирний час функція закупівель була організована так, щоб підтримувати баланс між “вчасно/законно”, “якісно” та “краща ціна”. Але з початком війни зовнішні та внутрішні виклики зруйнували цей баланс – закриті або окуповані виробничі та складські потужності постачальників, криза персоналу, фінансові труднощі, зруйновані логістичні ланцюжки. Все це змінило наш фокус таким чином, що ефективною закупівлею ставала закупівля, яка взагалі відбулася. Діяти потрібно було швидко. 

На початку повномасштабного вторгнення поточні контракти перестали працювати, а зобов'язання не виконувалися через настання форс-мажору. Нові пропозиції діяли день-два, адже невизначеність штовхала бізнес до того, щоб уникати ризиків й укладати короткострокові угоди на вигідних для бізнесу умовах. Тому постанова 169 — це був єдиний наш вихід і можливість швидко забезпечити відділення Укрпошти найнеобхіднішим виробничими матеріалами (всього 165 номенклатурних позицій), а транспорт пальним. Купували через “ручний закупівельний пошук” — отримували ціни, умови, аналізували й закуповували найкраще. Інколи пропозицій було три-чотири, інколи одна.  

Тому постанова 169 відіграла свою роль на початку війни, в період шоку. Вона була потрібним та правильним інструментом. Так, вона не забезпечувала відкритий конкурентний відбір, але дозволила рухатись швидко. 

Упродовж війни фокус змінювався. Коли шок пройшов, ми повернулися до реалізації інвестиційної програми: почали проводити закупівлі через допорогові закупівлі та централізовано закуповувати товари. І відразу ж відчули ефект — якщо у березні ми оголосили всього 14 закупівель, з яких 12 були неуспішні, то у квітні — з 24 конкурентних закупівель лише 2 були неуспішні. Але головний показник — кількість учасників. Ще в березні постачальники не були готові виходити на аукціони, тому кількість учасників становила 0.5. У квітні ж ситуація покращилася — було уже 4 учасники в середньому на одні торги.  

Тож на базі внутрішніх документів ми вирішили, що закупівлі центрального офісу будемо проводити через систему Prozorro. Адже вважаємо, що кращу ціну можна отримати лише в конкурентних відборах, коли відбувається відкрита та прозора боротьба. Тож у квітні ми почали повертатися до збалансованості якості та ціни.

А вже у травні ми отримали гарні результати. Ми провели аукціон на закупівлю меблів, на якому змагалися аж 24 учасники. Але це не єдиний такий результат. Так, на закупівлі батарейок змагалося 19 учасників, на закупівлі вивісок — 18.

Спрощені закупівлі vs відкриті торги

Вважаю, що в умовах війни, коли стандартні ринкові механізми й правила не працюють,  проводити складні, тривалі закупівлі й отримувати обмежені можливості у керуванні контрактами, у той час, як є прості, швидкі та гнучкі інструменти — це ризик не провести закупівлю взагалі. Варто налаштувати внутрішні правила проведення аукціонів. А якщо немає часу чи можливості, то варто взяти стандартний порядок проведення спрощених і підлаштувати його під свої потреби.

Без дерегуляції, яку забезпечила постанова 169, ми нічого не купили б через строки процедур і жорсткі умови перегляду умов договорів. Адже учасники теж враховують комерційні ризики й не готові до того, щоб на них їх перекладали без можливості керувати в контрактах. Мова про можливу зміну строків або місця поставки, заміни товару на аналогічний, перегляд цін або умов оплати. Всі ці умови у воєнний час мають бути керовані сторонами контракту, щоб забезпечувати необхідну гнучкість. Процедури закупівель, які це не забезпечують ігноруються бізнесом. Це підтверджується статистично. Так, у березні більша половина відкритих торгів була неуспішна, середня кількість учасників була недостатньою для їх проведення. У квітні ж ситуація почала налагоджуватися, але кількість охочих взяти участь в відкритих торгах суттєво не збільшилась.

З цих причин, на мою думку, рішення оголошувати на той момент відкриті торги розуміючи, що не працюють реєстри, що це буде довго й що, врешті-решт, туди не прийдуть учасники, мало б негативні наслідки.

Повернення спрощених закупівель

Я думаю, що обов’язкові спрощені закупівлі варто повертати, але у простих форматах. Звичайно ж, за наявності деяких винятків, і добре, що в запропонованих змінах від Департаменту публічних закупівель вони є. Це і перебування в зоні активних бойових дій, і необхідність здійснити закупівлі за нагальною потребою тощо. 

Також питання в тому, чи буде застосовуватися в цих закупівлях 41 стаття Закону. Так, на договір про закупівлю повинні поширюватися обмеження, які є в 41 статті, а це – зміна ціни, умов. І це зараз проблема — адже умови на ринках далекі від стабілізації. 

Як залучити постачальників на торги

У нас є стандартна дотендерна робота спілкування з ринком, передринкова консультація, якої ми дотримуємося. Ми знаємо постійних та нових учасників, спілкуємося з ними та запрошуємо учасників на консультації, а потім на аукціони.

Водночас ми не проводили опитування серед постачальників щодо їх готовності брати участь у закупівлях, а просто почали їх оголошувати. Ми допускали можливість того, щоб закупівлі не відбудуться, але водночас ми вже виконали свою першочергову роботу із забезпечення, тому дозволяли собі йти на такий ризик — і почали пілотно оголошувати торги. І коли побачили результати — перейшли на системні колії.

Бізнес, який оговтується, зацікавлений в участі в тендерах за простими і гнучкими правилами, адже запит держави залишається актуальним. Залишається запропонувати бізнесу прості та гнучкі правила задоволення цього запиту. 

Зміни в системі

Я учасник фокус групи при Київській школі економіки, яка напрацьовує ідеї щодо оновлення закупівельного законодавства та умов, за яких мають відбуватися закупівлі надалі. І я повністю поділяю усі напрацювання групи, зокрема й те, що закупівлі в цілому повинні стати простими й короткими, щоб замовники перестали втрачати найкращі пропозиції через банальні помилки в документах, які не впливають на якість і ціну. Відповідно і типи процедур і пороги мають бути змінені, а строки закупівель скорочені.