05.04.2020 Оксана Груба

Незадоволення скарги АМКУ. Розбір кейсу

Ситуація, коли АМКУ не задовольнив скаргу

Інструмент та механізм оскарження завдяки нормам нової редакції буде вдосконалено. Кардинальні зміни, що чекають — зміна системи оплати, неможливість відкликати скаргу та можливість оскаржити відміну закупівлі. Детальніше про ці зміни можете прочитати у статті Нове в оскарженні закупівель Прозорро. А зараз хочу звернути Вашу увагу на аспекті задоволення скарги АМКУ. З 19 квітня 2020 року учаснику повертатимуться кошти в повному обсязі за скаргу, якщо її задовольнить або частково задовольнить АМКУ, або ж залишить її без розгляду, бо замовник усунув зазначені у скарзі порушення самостійно. І це, можливо, стане ще однією мотивацією захищати свої права в публічних закупівлях. 

Розповімо про кейс, де скаржник отримав відмову від колегії АМКУ про задоволення скарги. Річ у тому, один з учасників закупівлі не зміг взяти в ній участь через, на його думку, дискримінаційні вимоги у тендерній документації. Ці вимоги він якраз таки намагався оскаржити в Антимонопольному комітеті, але його скаргу колегія АМКУ не задовольнила. Чому — прокоментувала Ніна Сидоренко — заступниця голови Антимонопольного комітету, державна уповноважена, що очолює засідання постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету. А також дала «рецепт» успішного оскарження. 

Отож, закупівлю оголосило державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу Запорізької атомної електростанції. Закуповувалися послуги з технічного переоснащення будівельно-монтажних пуско-налагоджувальних робіт на реакторному відділенні електростанції. 


Очікувана вартість предмета закупівлі — близько 30 млн гривень, обрана процедура замовником — відкриті торги. Замовник в документації встановив вимогу: учасник повинен надати, чинну на період виконання робіт, ліцензію державної архітектурної будівельної інспекції України на здійснення будівельної діяльності з переліком робіт, що підтверджує право на виконання будівельно-монтажних та пуско-налагоджувальних робіт. Замість цієї ліцензії можна було надати інші документи, встановлені документацією: виписку з реєстру, копію рішення органів ліцензування або інші документи. Зокрема, було важливо, щоб ліцензія містила такий вид робіт як зведення металевих конструкцій.

Скаржник, детально вивчивши перелік робіт, які складають предмет закупівлі не знайшов прямої вимоги «зведення металевих конструкцій» і звернувся до Замовника за роз'ясненнями, чи передбачається зведення металевих конструкцій та чи потрібно надавати ліцензію, оскільки в нього такої ліцензії не було. Замовник пояснив скаржнику, що при виконанні робіт підрядник повинен встановити щити постійного струму на металеві конструкції і закріпити їх. Скаржник все-таки не погодився із позицією Замовника про те, що зміни до документації вносити не потрібно, він вважав, що слід і подав скаргу до органу оскарження.

Замовник надав пояснення по суті скарги, аргументовуючи свою позицію тим, як було зазначено в роз’ясненні скаржникові, предмет закупівлі передбачає зведення металевих конструкцій і що зведенння металевих конструкцій є складовою частиною будівельно-монтажних робіт, а об'єкт атомної енергетики, на якому будуть здійснюватися такі роботи відноситься до класу наслідків С - С3 категорії складності “5”, у зв'язку з чим наявність ліцензії є обов'язковою. Водночас скаржник аргументував свою позицію відсутністю ліцензії, і тим, що вимоги тендерної документації були сформульовані неналежним чином, що не дозволило йому зробити точний висновок про те, чи включено до предмету закупівлі ті роботи, які потребують ліцензії чи ні. 

 У результаті постійно діюча адміністративна колегія з урахуванням позицій скаржника й замовника, а також наявних обставин документів та матеріалів, які розглядалися, прийшла до висновку, що скаржник не довів необхідність внесення змін до документації, документально не підтвердив неможливість виконати вимоги документації і яким чином вимоги порушують  його права та інтереси. Тож з огляду на відсутність підстав для задоволення скарги, скаржнику було відмовлено. 

 Орган оскарження розглядає скарги відповідно до принципів ЗУ«Про публічні закупівлі». Також одним з принципів є захист економічної конкуренції під час закупівель. І головним акцентом для органу оскарження в цьому сенсі є те, чи шкодять вимоги документації конкуренції та чи дискримінують вони конкретного учасника. 

 У цьому випадку скаржник більше закцентував у своїй скарзі на тому, що документація виписана недостатньо добре. Водночас з урахуванням пояснень Замовника щодо складності об'єкта, на якому проводиться закупівля і враховуючи те, що у скаржника ліцензії не було, він не звертався за її отриманням, і на ринку багато інших учасників, у яких така ліцензія є і вони можуть виконати вимоги тендерної документації, колегія прийняла рішення про відмову скаржнику в задоволенні скарги. 

Тому, на майбутнє скаржникам: при оскарженні в АМКУ потрібно більше концентруватися на обгрунтуванні своїх порушених прав та надавати цьому документальне підтвердження. 

Направляйте скаргу до АМКУ— адже це дієвий спосіб добитися справедливості та захистити свої права. Та не забувайте про дотримання вимог оформлення скарги, що має бути у чіткій відповідності до статті 18 ЗУ «Про публічні закупівлі» та про такі якості скарги як: лаконічність, підтвердженість та конкретність.

амку, скарга, закупівлі, скаржник,

Коментарі

Виктория Семененко
Доброго дня, підскажіть будь ласка чи можно буде оскаржувати спрощені процедурии закупівлі. Яке посилання в законі?
Ліля
Виктория Семененко, спрощені закпівлі можуть бути оскаржені тільки в суді. Це частина 20 статті 14 Закону