13.06.2022 Тетяна Руденко

Назріли зміни у воєнних закупівлях. На що очікуємо

Стаття була опублікована у «Юридичній газеті»

Ситуація в закупівельній сфері розгортається дуже схоже на події дворічної давнини, але у пришвидшеному темпі.

Нагадаю, що коли розпочалася пандемія коронавірусної хвороби COVID-19, було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 225 «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України», яка потім неодноразово змінювалася та доповнювалась, але для термінового задоволення нагальної потреби – це було саме те, що потрібно. Замовники отримали можливість закупити за прямим договором товари, послуги та роботи відповідно до затвердженого переліку.

Згодом ринок було насичено дефіцитними спочатку товарами, замовники змогли працювати спокійніше, горизонт планування збільшився, напрацьовувалися протоколи боротьби з новою хворобою. І в закупівельній спільноті ширяться думки про те, що ефект несподіванки зник, потребу в тих чи інших закупівлях можна передбачити, існують доволі точні прогнози щодо розвитку пандемії – коли чекати зростання кількості захворювань, коли спаду, як має вплинути вакцинація тощо. А тому потрібно повертати і коронавірусні закупівлі в конкурентне середовище.

У результаті було прийнято так званий Закон – 1599 (Законодавчий акт «Про внесення змін до розділу X «Прикінцеві і перехідні положення Закону України» «Про публічні закупівлі» (щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель)» № 1599-ІХ ), згідно з яким замовники могли закуповувати шляхом укладення прямого договору лише окреслений перелік товарів, а для того, щоб закупити решту необхідного для боротьби з пандемією, мали застосовувати спрощену закупівлю без обмеження по вартості.

Схожий перебіг подій спостерігаємо і зараз. Якщо в перші дні війни крім загального шоку замовники ще й не знали, як бути із закупівлями, то прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» стало порятунком для них, оскільки давало змогу закрити найбільш необхідні проблеми негайно. На перший план вийшла терміновість закупівлі, залишивши позаду відкритість, прозорість, об’єктивність, економію та ефективність. Також важливо, що проведення закупівель за Постановою № 169 давало можливість приховати від стороннього ока інформацію про потреби, постачальників, місце доставки тощо. Але минуло декілька місяців, і попри те, що війна триває, бойові дії зосереджено на окремих територіях, частина територій звільнені, тому ситуація для замовників стала більш передбачуваною, вони вже можуть проводити закупівлі не тільки для задоволення нагальних потреб.

До того ж відновив роботу орган оскарження (Антимонопольний комітет України), з’явилися можливості отримати інформацію з реєстрів, доступ до яких обмежено,  що дає замовникам змогу проводити окремі закупівлі відповідно до Закону про публічні закупівлі.

Тому в закупівельній спільноті пожвавилися дискусії щодо правильності проведення закупівель в умовах воєнного стану, оскільки дія Закону про публічні закупівлі припинена не була, а Постанова № 169 не містила жодних обмежень щодо її застосування.

Як результат – запропонований Міністерством економіки України проєкт постанови «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України щодо здійснення закупівель в умовах воєнного стану».

Отже, що очікує на замовників, якщо цей законопроєкт буде прийнятий у своєму первісному  вигляді. Не вважаю цей аналіз передчасним, оскільки зміни в тому чи іншому вигляді, швидше за все, будуть прийняті.

Почнемо зі змін, запропонованих до Постанови № 169.

Передусім проводити закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, передбачених законами України «Про публічні закупівлі» та «Про оборонні закупівлі», зможуть державні замовники у сфері оборони та замовники, визначені у частині 9 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі за текстом – Закон).

Про яких саме замовників йдеться в частині 9 статті 3 Закону

Це Міністерство оборони України та його розвідувальний орган, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Національна гвардія України, Національна поліція України, Державна прикордонна служба України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони України та інші військові формування та/або частини в особливий період, у період проведення Операції об’єднаних сил, Антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану.

До Постанови № 169 пропонується додати пункт про те, що публічні закупівлі товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану відповідно до Постанови  від 02.03.2022 № 185 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» здійснюються без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».

Щодо змісту зазначеної вище Постанови № 185, то якщо стисло, ця постанова в умовах воєнного стану уповноважує АТ «Укрзалізниця» виступати:

  • замовником під час закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок власних коштів, коштів державного бюджету, інших залучених коштів для здійснення заходів з безперебійного функціонування залізничного транспорту та зменшення дефіциту нафтопродуктів на внутрішньому ринку України, електроенергії, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання, проведення першочергових аварійно-відбудовних робіт на об’єктах залізничної інфраструктури та необхідного ремонту тягового і рухомого складу;
  •  платником за тристоронніми договорами, замовником за якими є військові адміністрації та/або центральні органи виконавчої влади;
  • комісіонером за багатосторонніми зовнішньоекономічними договорами (контрактами) про закупівлю, що передбачають ввезення на митну територію України в режимі імпорту необхідних продовольчих товарів відповідно до Постанови  від 20.03.2022 № 328.

Отже, окреслено виключне коло замовників, яким в умовах воєнного стану передбачається надання права здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом.

Для всіх інших замовників пропонується наступне.

Проєктом постанови передбачено, що замовники, крім тих, що вказані вище, здійснюватимуть публічні закупівлі, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, із застосуванням електронного каталогу та/або порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом.

Отже, під час дії воєнного стану замовникам пропонується здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг або із застосуванням електронного каталогу, або ж проводити спрощені закупівлі без обмеження в обох випадках очікуваної вартості. Але у разі, якщо вартість товару дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а у профілі товару електронного каталогу розміщено дві або більше пропозицій товару від постачальників, замовник здійснює відбір постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників.

Тобто, якщо вартість товару не досягає 200 тисяч гривень, запит ціни пропозиції не проводиться, якщо ж у профілі товару розміщена одна пропозиція, то замовник може закупити товар на будь-яку суму.

Щодо винятків із запропонованого порядку закупівель, тобто в яких випадках  придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, може здійснюватися без застосування порядку проведення спрощених закупівель та/або електронного каталогу.

Разом з тими випадками, які перелічені в частині 7 статті 3 Закону, у проєкті передбачено також винятки, що притаманні лише періоду воєнного стану, а саме:

  •  інформація, що має бути оприлюднена в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, належить до інформації з обмеженим доступом або її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці України та/або громадській безпеці і порядку;
  •  замовник перебуває в районі активних бойових дій на момент прийняття рішення про здійснення закупівлі або її здійснення;
  • відсутня технічна можливість використання електронної системи закупівель, яка має бути документально підтверджена замовником;
  •  здійснюється закупівля юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, зокрема з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України;
  • здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг для забезпечення функціонування об’єктів критичної інфраструктури.

Крім того, договір згідно з Постановою № 169 можна укласти у разі відміни спрощеної закупівлі через відсутність учасників. Причому достатньо, щоб закупівля відбулася один раз, а не двічі.

У проєкті передбачено, що замовники мають дотримуватися таких принципів здійснення закупівель, як максимальна економія, ефективність та запобігання корупційним діям і зловживанням. Обмеження кількості принципів є цілком зрозумілим, оскільки дотриматись, наприклад, принципу прозорості та відкритості на всіх стадіях закупівлі дещо складно.

Пропонується також, що оприлюднення інформації про закупівлю має відбуватися не пізніше 70 днів після припинення воєнного стану замість 20 днів, як зазначено в чинній редакції Постанови № 169. Крім того, у проєкті наголошено, що передбачається оприлюднення договору, а також усіх додатків та змін до нього після його укладення, тоді як в чинній редакції йдеться лише про договір з додатками. Таке формулювання покладе край дискусіям про те, чи є зміни до договору додатком до договору і чи потрібно їх оприлюднювати.

У проєкті також конкретно визначено, що відповідальною особою за проведення таких закупівель може бути як уповноважена особа, так і інша особа, визначена замовником.

Також у проєкті постанови передбачено внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2020  № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу».

Запропоновані зміни стосуються оплати за користування електронним каталогом.

воєнні закупівлі,

Коментарі

До цієї статті ще немає коментарів. Станьте першим.