На бізнес-сніданку: результати системи Prozorro в 2020 році

Відкрила зустріч заступниця міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Світлана Панаіотіді: «Хочу похвалити замовників та постачальників за те, що стали більш відповідальними, з відчуттям важливості процесу, який відбувається, в розпорядженні публічними фінансами. Це, зокрема, внаслідок запровадження прозорості того, що живемо в парадигмі «Всі бачать все» і це дозволяє всім робити висновки. У цьому році в нас рекордна економія — 43 млрд гривень. Ми бачимо, що слід далі йти в форматі «Всі бачать все» і при цьому вдосконалювати всі процеси, які відбуваються в системі. Я вдячна команді і спільноті, що вдається змінюватись на краще — не завжди це відбувається так швидко, як цього хотілось би, але ми намагаємось робити все, щоб це було в максимально швидкий та безпечний спосіб.

Спікерами виступили директорка Департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки Лілія Лахтіонова та директор ДП «Прозорро» Василь Задворний.

Щодо результатів роботи за 2020 рік.

Лілія Лахтіонова: Дуже вагомим є впровадження постанови Кабінету Міністрів, яка дозволила змінити підходи до оскарження. І якщо аналізувати період часу з моменту запровадження нової редакції Закону станом на 01.12 — відбувся спад скарг в півтора раза. Ще одне завдання, яке стояло — врівноваження розподілу скарг, і за нашими спостереженнями —  як на торгах, які не є досить дорогими (діапазон — до 500 тисяч гривень)кількість скарг збільшилась на 37%. А в дороговартісних торгах кількість скарг навпаки зменшилася на 38%. Це говорить про те, що врівноваження відбулося і мету, яку ставили, запроваджуючи нові підходи, досягли. 

Слід відзначити, розроблення і впровадження постанови Кабінету Міністрів, яка затвердила порядок функціонування та використання електронних каталогів. Підсумовувати щодо впровадження електронного каталогу поки що зарано, тому що лише нещодавно була технічна реалізація, але можна говорити про результативну  експериментальну роботу Prozorro Market. 

У цьому році запущено роботу відділу аналітики і методології Департаменту. Цей відділ має реалізувати нову функцію, яка була запроваджена новою редакцією Закону щодо розроблення методології для особливостей здійснення закупівель в різних сферах. І на сьогодні розроблено дві методології. Одна стосується закупівель будівництва в дорожній сфері, інша — здійснення закупівель харчування в навчальних закладах. З цими методологіями можна ознайомитись на сайті Мінекономрозвитку в розділі «Публічні закупівлі». І ми вже спланували перелік тих сфер, які мають більші проблеми і над якими варто попрацювати і напрацювати відповідні методології в наступному році. 

Василь Задворний: Я можу виділити три великі блоки. Безперечно, ми не можемо не згадати про те, що 19 квітня почав працювати новий Закон «Про публічні закупівлі», і відповідно, відбулись карколомні зміни на рівні електронної системи закупівель.  Технічно 60-70% функціоналу довелося разом з колегами з департаменту протягом пів року перепрацьовувати.

Нам вдалося продовжувати курс на діджиталізацію. 

Також завершилася за 2.5 роки інтеграція з Державною казначейською службою і зараз маємо не лише перелік платежів, які Державна казначейська служба проводить по платежах, але й побудований канал, що дозволить отримувати додаткову інформацію. Це і інтеграції зі зведеними відомостями Антимонопольного комітету, і продовження функціонування інших інструментів.

Третій блок — відстоювання принципу «всі бачать все». Чи не найдраматичніший період для системи — березень-квітень, коли з одного боку залишається місяць до впровадження нового Закону в продуктив і починаються оновлення, ідуть тестування, а з іншого боку — коли Україна стикається з коронавірусною інфекцією і з проблемами закупівель на її подолання. Завдяки стійкій позиції народних депутатів і представників міністерства нам вдалося знайти чи не найкращий баланс між швидкістю закупівель та прозорістю. Інформація про всі коронавірусні закупівлі — це 122 тисячі закупівель на 18.5 мільярдів гривень, відображені в системі.

Щодо помилок у законодавчій та технічній роботі та врахування їх у 2021 році.

Лілія Лахтіонова: можемо констатувати, що є досить великі проблеми або несправджені очікування щодо запровадження спрощених закупівель. Коли ми говорили про те, що їх треба врегулювати в рамках Закону, ми хотіли досягнути декілька цілей: надати більш широкий доступ малому і середньому бізнесу до недороговартісних закупівель, з іншого боку — підняти ефективність процедур закупівель через розширення конкуренції на допорогових закупівлях. По-друге, ми хотіли встановити зрозумілі для замовників та учасників правила. Також урегульовуючи допорогові закупівлі — зробити їх досить короткими, щоб можна було забезпечити оперативну закупівлю необхідного, а також, щоб ця процедура була досить спрощена. Насправді ми бачимо сьогодні нарікання користувачів замовників про те, що ця процедура —непроста, вимагає досить багато ресурсів, ми подивилися на ті дослідження, які робила Transparency International — там констатували те, що в 50% спрощених закупівель укладаються договори з одним учасником без застосування процедури. Це говорить про те, що ми не досягли ефекту підвищення конкуренції, на який розраховували. Звісно, аналізуючи фідбек, який ми отримуємо, результати дослідження, ми налаштовані на те, щоб напрацьовувати зміни до Закону і корегувати ці підходи, щоб зробити їх більш ефективними та зручними для користувачів. 

Василь Задворний: велика кількість функціоналу, який реалізовувався в дуже стислі терміни —  це ситуація при запровадженні будь-якого нового Закону. Треба розуміти, що обсяг функціоналу, який був випущений в 2020 році приблизно вдвічі перевищує обсяг функціоналу, який був зроблений протягом 2019. Звичайно, більшість функціоналу пов'язаний з впровадженням нового Закону. Через такі стислі терміни і через те, що система проходить цей шлях вдруге в своєму житті — не всі пропрацювання були зроблені на достатньому рівні якості. Відповідно, ми бачимо певну кількість нарікань щодо зручності з боку користувачів. Для нас це велика проблема — ми відслідковуємо рівень задоволеності і бачимо, як він змінюється через ненайякісніший варіант реалізації і ми працюємо над тим, аби ці речі змінити найближчим часом. 

Друге — ковідні закупівлі. З одного боку — дані про ковідіні закупівлі у нас відкриті, з іншого боку — 18,5 млрд. витрачені через прямі договори і ми розуміємо, що ефективність прямих договорів може бути сумнівна. Завдяки тому, що були запроваджені спрощені закупівлі, хай навіть вони вважаються не найефективнішими і ненайзручнішими для ринку — відбулося суттєве зменшення ціни завдяки аукціонам. Аукціони відбувалися орієнтовно в половині спрощених закупівель на суму від 50 до 200 тисяч гривень. Приблизно на половину цих закупівель приходив лише один постачальник, але навіть там, де приходили два постачальники — бачимо суттєве зниження ціни, що за 8 місяців дає економію в 2 млрд гривень. Відкритість торгів для ковідних закупівель — велике питання. Перелік засобів, які можуть закуповуватись в прямий спосіб — не стільки звужується, скільки розширюється. Наступного року ми працюватимемо над поверненням в конкурентне русло цих закупівель. 

Третє — співпраця з Державною аудиторською службою. Нам не вдалося досягнути того рівня ефективності, що планувався. Державним підприємством разом з іншими представниками екосистеми на виконання програми дій «Відкритого уряду» було реалізовано функціонал подання звернень до Державної аудиторської служби, але цей механізм не запрацював в бажаному режимі через різне бачення, яким чином цей механізм має працювати. Ми вже зробили висновки і зараз йде достатньо щільна співпраця з Державною аудиторською службою щодо того, як той функціонал має бути розвинений в майбутньому. Він не вимкнений, але  найближчим часом буде трохи видозмінений.

Щодо подальших змін на розвиток у юридичному і технічному блоках.

Лілія Лахтіонова: 2020 рік для всіх нас запам'ятається як знаковий, зокрема через впровадження нової редакції Закону і великої кількості інструментів, якими можна користуватися. 2021 рік ми хочемо присвятити тому, щоб проаналізувати дані електронної системи, зібрати фідбек користувачів і зробити для себе певні висновки, в якій частині Закон потребує корегування, а де варто корегувати  якусь технічну реалізацію. Тобто ми хочемо зрозуміти, чи все працює, як було задумано і чи не викликають інструменти якісь незручності або працюють не у той спосіб, який ми передбачали. Одним із головних напрямків є напрацювання змін, в разі, якщо вони потрібні для тих інструментів, які вже були впроваджені новою редакцією Закону. Ми продовжуємо виконувати свої зобов'язання в межах підписаної угоди про асоціацію: в нас залишилось ще два етапи, які ми маємо гармонізувати з європейськими директивами і зокрема, ми вже почали напрацювання та в 2021 плануємо завершувати цей процес принаймні на рівні концепції нормативно-правового поля. Це імплементування динамічних систем в українському законодавстві: здійснення оперативних закупівель без необхідної постійної кваліфікації учасників. Тому ми вважаємо, приблизний аналог того, що є динамічною системою — електронні каталоги на допорогах, ми б хотіли зробити аналогічний інструмент на вище порогах. 

Професіоналізація сфери. Нещодавно ми завершили запис професійного відеокурсу про закупівлі, де ми розповідаємо, як проводити закупівлі, на що слід звертати увагу і замовникам, і учасникам для того, щоб закупівлі були ефективними.

Запровадження тестування для Уповноважених осіб. Ми розпочали активну роботу, на сьогодні відпрацьовуємо з колегами забезпечення технічної реалізації і враховуючи ці нюанси корегуватимемо все, що в нас вже написано з юридичної точки зору і погоджуватимемо цей акт. Технічна реалізація можливості проходження тестування буде орієнтовно в кінці першого півріччя- на початку другого. І у замовників буде можливість мати час для того, аби пробувати проходити ці тестування, щоб станом на 1 січня 2022 року тестування були завершені. Та, щоб Замовники, як юридичні особи, були підготовлені до діяльності і до планування та проведення процедур закупівель на наступний рік, і з 1 січня 2022 року не було ніяких затримок для здійснення цієї діяльності. 

Василь Задворний: певні тренди, які були цього року, будуть продовжуватися і в 2021 році. Ми будемо електронізувати увесь цей комплекс заходів, який пов'язаний з тестуванням Уповноважених осіб, йдеться не лише про тестування, але й про облік Уповноважених осіб і про їхню ідентифікацію в системі. Також буде розвиток функціоналу електронної тендерної документації. Ми продовжуватимемо розвивати функціонал Прозорро Маркет. Очікуємо, що обсяг закупівель через цей інструмент зросте у кілька разів. Звісно, буде продовження процесу діджиталізації. Дуже б хотілося, аби у нас запрацював функціонал ціни за одиницю. Не дуже складна технічна доробка, яка б дозволила суттєво підвищити контроль за специфікацією в контрактах за зміною ціни контракту. Ми будемо розвивати напрям — взаємодію з контролюючими органами. Плануємо дати наступний поштовх інтеграції з системами фінансового блоку, коли ми говоримо про електронний контрактинг. 

Запис відео —  за покликанням