Очікувана вартість предмета закупівлі. Поради від ДУ «Професійні закупівлі»

Одним з завдань Державної установи «Професійні закупівлі» стала розробка методики визначення очікуваної вартості, впровадження і пілотування її на рівні організації з метою подальшої імплементації у вигляді нормативної бази – методичних рекомендацій уповноваженого органу.

Розроблена фахівцями ДУ «Професійні закупівлі» методика визначення очікуваної вартості предмету закупівлі, яка була погоджена в Департаменті сфери публічних закупівель, сприяла підвищенню рівня якості визначення очікуваної вартості фахівцями ДУ при проведення закупівель в інтересах центральних органів виконавчої влади, та дозволила надавати нашим Замовникам послуги з визначення очікуваної вартості у вигляді надання цінових довідок, а також довідок про зміну ціни на товар для обґрунтування законності внесення змін в істотні умови договору.

Коли визначати очікувану вартість предмета закупівлі?

Сучасне законодавство в сфері публічних закупівель виявило неабияку проблему для Замовників пов’язану з ціновим аналізом ринку. В першу чергу це пов’язано з необхідністю, ще на етапі планування закупівель, аналізувати ринок для визначення очікуваної вартості предмету закупівлі, адже, виходячи з закону України «Про здійснення публічних закупівель» Замовник самостійно визначає очікувану вартість предмета закупівлі, враховуючи його специфіку, з дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону та законодавства в цілому. На другому етапі, під час оголошення процедури закупівлі, Замовник вимушений проводити повторний аналіз адже реалії вітчизняного ринку не дозволяють точно спрогнозувати динаміку ринку навіть на найближчі пару місяців, не кажучи вже про весь наступний рік. Але і в подальшому тягар за прийняття рішення щодо змін істотних умов договору, а саме зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 %, лягає на плечі замовника необхідністю вивчати і аналізувати ринок. І все це Замовнику необхідно зробити в обмежені терміни в умовах доволі нестабільного вітчизняного ринку.

Які ризики виникають при неправильному визначенні ОВ?

Неправильне визначення очікуваної вартості може призвести до наступних негативних наслідків при проведенні процедури закупівлі:

- заниження ОВ призводить до відсутності постачальників на торгах і як результат зриваються закупівлі;

- завищення ОВ призводить до закупівлі по завищеним цінам і розтратам бюджету, що карається законом.

Як правильно розрахувати очікувати вартість?

На жаль, однозначної відповіді на це питання не існує через різноманіття товарів, робіт і послуг, які закуповуються Замовниками.

Для зниження ризику неправильності визначення очікуваної вартості радимо розробити і затвердити рекомендації або методику щодо визначення ОВ предмета закупівлі. Цей документ має визначати принципи, методи та порядок визначення ОВ з можливою градацію на тип процедури і предмет закупівлі (товари, послуги, роботи).

Основним методом визначення різних цін, що зустрічається у врегульованих нормативно методиках – є метод порівняння ринкових цін. Тому перш за все, при виникненні потреби визначити ОВ на товари широкого вжитку варто використовувати його.

Метод порівняння ринкових цін базується на зборі і аналізі цінової інформації з реального ринку товару, запиті комерційних пропозицій у виробників та постачальників відповідної продукції та аналізі реальних угод купівлі-продажу відповідного товару, як власних так і інших суб’єктів господарювання.

Нагадаємо, що система Prozorro зробила відкритим доступ до публічних закупівель, що дозволяє аналізувати не тільки власні угоди, а і реальні угоди купівлі-продажу інших Замовників.

Для безпосереднього визначення ОВ з масиву отриманих цінових давних зазвичай використовується формула середнього арифметичного значення:

ОВ = V * (Ц1 + … +Цк)/К,

де:

ОВ – очікувана вартість товару;

V – кількість (обсяг) товару, що закуповується;

Ц1, Цк – ціни отримані з відкритих джерел інформації;

К – кількість цін отриманих з відкритих джерел інформації.

В разі використання цін минулих періодів, їх спочатку приводять до поточного рівня за формулою:

Цп = Цм.п. × kі.ц.

де:

Цп – ціна поточного періоду;

Цм.п. – ціна минулого періоду;

kі.ц. – коефіцієнт індексу цін за період від останньої закупівлідо розрахунку очікуваної ціни.

Коефіцієнт індексу цін, розраховується за такою формулою:

де:

kі.ц. – коефіцієнт індексу цін за період від останньої закупівлідо розрахунку очікуваної ціни;

І – індекс цін виробників продукції за видами промислової діяльності у відсотках до попереднього місяця, розрахований Держстатом України або індекс споживчих цін.

– індекс цін місяця наступного за місяцем проведення останньоїзакупівлі;

– індекс цін місяця попереднього до місяця розрахунку очікуваноїціни.

Для розрахунків використовуються помісячні Індекси статистики, тому в формулу потрібно підставити Індекси за всі місяці починаючи з наступного за місяцем проведення закупівлі і закінчуючи місяцем попереднім до місяця розрахунку очікуваної вартості.

За можливості необхідно розрахувати коефіцієнт індексу цін, використавши декілька індексі статистики.

В разі розрахунку ОВ товарів іноземного походження варто використовувати коефіцієнт курсової різниці, який визначається на підставі офіційної інформації Національного Банку України, яка викладена на веб-сайті  https://www.bank.gov.ua. Крім того, при приведенні цін попереднього періоду на товари іноземного походження, необхідно використовувати індекси росту цін виробників країни походження товару, які можна знайти на офіційних сайтах установ статистики держав походження товару.

Які джерела інформації можна використовувати при розрахунку очікуваної вартості?

Законодавство не обмежує Замовника у виборі джерел цінової інформації.

Основними джерелами інформації для визначення ОВ є:

1. Прайс-листи виробників та постачальників відповідної продукції.

2. Комерційні пропозиції виробників та постачальників.

3. Спеціалізовані торгівельні майданчики – інтернет ресурси.

4. Світові, регіональні та галузеві біржи.

5. Статистичні дані офіційних служб статистики України та країнпоходження товару.

6. Дані власних угод і публічна інформація з ProZorro.

7. Ціни врегульовані державою (постанови, накази, тарифи).

8. Аналітичні та статистичні дані інформаційних видань (агенств).

Також варто пам’ятати, що аналіз ринку з усіма розрахунками і отриманими матеріалами з ціновою інформацією повинні оформлюватись у вигляді звітів, аналітичних записок чи протоколів і зберігатись разом з іншою документацією до тендера.

З самою методикою визначення очікуваної вартості на товари широкого вжитку ви можете ознайомитись на сайті ДУ «Професійні закупівлі» за посиланням –  www.cpb.org.ua.