Інтерв'ю з Геннадієм Плісом

Як змінилась робота аудиторів за період війни?

Перший місяць ми були задіяні в евакуаційних заходах, налагодженні нашої діяльності в умовах воєнного стану. Ми займалися підтримкою наших колег, організацією відповідної допомоги їм на нових місцях. Звісно, були проблеми в колег з їхніми офісами в Донецьку, Луганську, Маріуполі. Перший місяць загалом для нас був важким, але через місяць ми повністю повернулися до нашої ефективної діяльності. Також зазначу, сьомого травня вийшла Постанова Кабінету Міністрів № 561, яка внормувала нашу діяльність.

Щодо наших принципів: вони залишились такими, як були: це захист державних інтересів, виявлення втрат, їхнє відшкодування, попередження фінансових порушень, високоорієнтований підхід до планування, оперативність реагування на будь-які виклики і потреби уряду чи держави.

Щодо нашої стратегії: ми вжили заходів, які стосуються реагування Держаудитслужби на найближчі роки. На сьогодні з врахуванням цих подій, ми ведемо нашу діяльність в напрямку перевірок закупівель, перевірок в сфері будівництва. Нині ревізія, аудит — це важливо, однак закупівлі ми вважаємо найбільш ризиковим напрямом. Тому впевнений, що зараз в регіонах всі відчувають підвищення нашої активності і вона буде зростати. А втім, нашим основним контрольним заходом є моніторинг, бо це попереджувальна діяльність, і ми в ньому працюємо та тільки нарощуємо наші темпи.

Тому що ми розуміємо, що сьогодні кошти бюджету витрачаються в значних обсягах саме на закупівлі, менше — на інші напрями, і саме після закінчення бойових дій кошти ще більше витрачатимуться на відновлення. Саме тому зараз ми проводимо не тільки наші поточні контрольні заходи, а й працюємо на підвищення нашої спроможності, щоб бути готовими до тих змін, які відбуватимуться.

Яка позиція ДАСУ щодо останніх змін, внесених до Постанови 169? 

Позиція Держаудитслужби — залишається незмінною. Ми повністю підтримуємо роз'яснення Мінекономіки в кожному пункті. Однак ми опублікували застереження щодо коливання курсу долара, яке повʼязане зі змінами ринкових цін. З одного боку, наша позиція під час війни стає більш толерантною до недосконалості. А з іншого – вона стає більш безкомпромісною у тих випадках, де хтось намагається перекласти відповідальність за свої ризики, недолугу діяльність, несвоєчасну поставку, затримку у часі та збитки, повʼязані з цим коливанням курсу, на державу.

Якщо хтось розриватиме договори з метою укладання нових по нових цінах, якщо хтось вноситиме неправомірні зміни щодо цін і це буде необгрунтовано, ми робитимемо все, що можливо щодо цих компаній, зокрема неофіційними заходами  — відмічатимемо ці компанії у black list, що означатиме те, що будь-яка участь цих компаній у закупівлях вважається ризиком і саме ці замовники піддаватимуться більш ретельній перевірці.

Якщо контракти укладені, підписані, то ці умови мають бути дотримані. Ризик — основа підприємництва і він має розподілятись належним чином,  у відповідності до тих договорів, які були укладені. Звичайно, ми залишаємось на позиції, що проведення закупівлі через систему Прозорро — це здорова конкуренція, вона не може не впливати на ефективність закупівель, вона робить її більш ефективною, справедливою, прозорою.

Ми розуміємо виклики воєнного часу, ми до цього ставимось із розумінням, однак ми також знаємо, що сьогодні багато людей хочуть використати воєнний час для того, щоб укласти контракт на більш вигідних умовах для себе, а не для держави. Я сподіваюсь, всі хто застосовує Постанову 169, відповідально ставиться до принципів максимальної економії, ефективності, запобігання корупційним діям і розуміє, що закупівля поза межами Прозорро процедури — значно підвищує ризик цієї закупівлі. У скорингу ризиків окрім тієї Постанови, яка має 50 індикаторів ризику, які розраховуються Прозорро, у нас є власна система, яка дозволяє нам більш вибірково підходити до перевірок і вона враховує набагато більше інших підстав, які зазначені в Законі, Постанові, афішувати ми їх не плануємо, це наша внутрішня діяльність.

Хотілось би, щоб замовники більш відповідально ставились до Постанови 169 і розуміли, що війна — право здійснити закупівлю, але є, відповідно, відповідальність, про яку необхідно пам'ятати. Нашим головним контрольним заходом є моніторинг, і ми його намагаємось застосовувати настільки ефективно, наскільки можливо. Звичайно, ми прискіпливо ставимось до всіх ризиків, пов'язаних з продовженням терміну дії договорів, внесенням змін до них. Ми відслідковуємо застосування замовниками процедур без належного обгрунтування технічних якісних характеристик предмета закупівлі.

Хотілось би, щоб всі наші замовники були прозорими, бо це основа довіри до влади і це основа того, що наші захисники, які нині на передовій розуміють, що ті, хто в тилу дбають про них, ставляться відповідально і кожен воює на своєму фронті.

Які найчастіші порушення команда ДАСУ бачить зараз у діях закупівельників?

Типові порушення майже не змінились і залишаються тими самими і під час війни — це неякісний розгляд тендерних пропозицій учасників, укладання договорів про закупівлю, умови яких не відповідають пропозиціям переможця, внесення змін у договір без наявних на це законних підстав, неукладання договорів з переможцем у термін, визначений Законом, незаконне застосування замовником переговорних процедур закупівель.

Щодо нашої статистики перевірок: станом на 1 серпня поточного року ми провели понад 6,2 тисяч моніторингів процедур закупівель, водночас, за аналогічний період часу минулого року ця цифра була 5,4 тисяч процедур. Загальна вартість — 127 млрд гривень, в більше як в половини з них встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель різного ступеня наслідків.

Перший місяць війни ми працювали менш ефективно і майже були обмежені, тому що було призупинено всі контрольні заходи, щоб сконцентруватись на адаптації до викликів часу і евакуації, збереженні державного майна і інші заходи, пов'язані з секретністю, резервуванням баз даних, налагодженням роботи на випадок втрачання серверів. Це потребувало деякого реагування, при тому, що сьогодні у нас близько 70 працівників мобілізовано до Збройних сил і знаходяться на передовій, також, що 70 людей звільнились через те, що перебувають за кордоном і ще 100 людей також — за кордоном і не можуть виконувати свої повноваження. Тож незважаючи на всі ці обставини, наша ефективність лише зростає і втрати функціональності, матеріальної бази — майже не відбулось, окрім тих офісів, які знаходяться у Луганську, Донецьку, Маріуполі.

Якими ДАСУ бачить закупівлі в період відновлення, який формат процедур зможе задовольнити попит держави на швидке відновлення?

Це досить складне запитання. І сьогодні простіше відповісти на запитання щодо того, який спосіб закупівель виглядає більш зручним для контролю — звісно, використання системи Прозорро. Цю систему, я вважаю, одну з найсучасніших в світі, кращих підходів на сьогодні нема, і нам потрібно лише її вдосконалювати. Звичайно, нам треба попрацювати із Законом і зробити її більш гнучкою, адаптованою для термінових речей. Ми маємо свої пропозиції до цього Закону й подали їх. Однак сьогодні є більш актуальні питання, тому що виклики часу дуже важкі і пріоритети змінились.

Чи буде служба пріоритезовувати свою роботу, бо очевидно, що всі торги не зможуть бути охоплені моніторингом, а можливо, і контрольними заходами?

Звичайно, ми це робимо і так щоденно і вдосконалюємось у цьому напрямку. У нас нема мети охоплювати 100 %, і якщо ми колись вийдемо на 30 %, це буде найкращий показник і більше цього робити не потрібно, бо контроль не має бути всеохоплюваним. Це звичайна вибірка і вибірка  30 % — дуже ефективна, однак на сьогодні ті відсотки, які ще є — недостатні. Якщо подивитись на статистику — при зменшенні процедур у нас більш ефективні показники по відміні і всьому іншому, саме високоризиковий підхід дозволяє нам бути більш ефективними і саме для цього ми створили внутрішню систему, яку щоденно вдосконалюємо.