ДАСУ повідомили про моніторинг: 6 порад для оборонного замовника

ДАСУ як орган держфінконтролю використовує моніторинг для аналізу відповідності оборонних закупівель вимогам законодавства та виявлення порушень. Військова частина, яка отримала повідомлення про проведення моніторингу своєї закупівлі, має діяти за встановленими правилами. На навчаннях «Проєкту 100» ми постійно розбираємо, як дотримати законодавчих вимог та захистити свої інтереси. Сьогодні ж надамо 6 порад для відповідей на запити аудиторів

Моніторинг оборонних закупівель – інструмент контролю, за допомогою якого ДАСУ може своєчасно виявляти ризики і порушення, щоб запобігти неефективному або незаконному використанню державних коштів та забезпечити дотримання принципів законності, прозорості, ефективності, добросовісної конкуренції під час закупівель державних замовників сектору безпеки та оборони.

На практиці моніторинг охоплює аналіз даних, розміщених в електронній системі закупівель. Аудитори перевіряють на відповідність вимогам законодавства документацію, рішення уповноваженої особи державного замовника, дії учасників, укладені договори. За результатами моніторингу аудитори формують висновки та вимоги щодо усунення порушень, якщо такі порушення виявили.

Порядок здійснення моніторингу передбачений у статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2025 № 922-VIII (далі – Закон № 922), що уніфікує регламент обміну інформацією між замовниками та органом держфінконтролю, встановлює чіткі правила, визначає строки та критерії формування висновків.

Типові помилки та порушення оборонних замовників див. на вебінарі «Моніторинги Держаудитслужби – 2026» 

Під час моніторингу аудитори мають право через електронну систему закупівель запитувати в замовника пояснення. Що писати у відповіді і як взагалі діяти? Тримайте поради та приклади готових відповідей.

Порада 1. Звертайте увагу на дату наказу ДАСУ

Першим, на що потрібно звернути увагу у разі появи повідомлення про початок моніторингу у вашій закупівлі, – дата наказу ДАСУ.

Пам’ятайте: дата наказу має передувати даті оприлюднення повідомлення про проведення моніторингу не менш як на 2 робочих дні.

Порада 2. Дочекайтеся запиту від органу ДАСУ

Державний замовник має право та технічну можливість з власної ініціативи надавати пояснення прийнятих рішень, вчинених дій чи бездіяльності, що є предметом дослідження під час моніторингу. Утім, рішення про це може спрацювати не на користь замовника.

Початок моніторингу не зупиняє перебігу закупівлі. Тож дочекайтеся запиту про надання пояснення від органу ДАСУ і тільки після цього ухвалюйте рішення, що саме писати щодо закупівлі, яка потрапила під моніторинг.

Порада 3. Формуйте аргументовані пояснення на запити аудиторів

Державний замовник повинен надавати пояснення на запити органу ДАСУ.

Зазвичай під час моніторингу перший запит може бути таким: «Надати інформацію та відповідні документи, на підставі яких здійснено обґрунтування розміру бюджетних призначень, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість».

У відповіді на такий запит акцентуйте увагу на документах, що стали підставою для обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення та розрахунку очікуваної вартості. Про які документи йдеться?

По-перше, кошторис державного замовника (військової частини).
По-друге, документ, що висвітлює потребу ініціатора закупівлі:

• службова записка;
• заявка на проведення закупівлі;
• рапорт або інший документ, що містить опис предмета закупівлі та підтверджує потребу у такій закупівлі. Зазвичай у ньому є також опис технічних характеристик та розмір очікуваної вартості.

По-третє, комерційні пропозиції або акти моніторингу ринку із зазначенням вебресурсів, що були підставою для розрахунку очікуваної вартості.

Якщо в державного замовника є затверджений порядок або методологія визначення очікуваної вартості під час проведення закупівлі, доцільно акцентувати увагу на підставах, що в них визначені.

Буває, що запит органу ДАСУ має іншу форму: «Надати посилання на сторінку вебсайту, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі відповідно до вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами)».

У відповіді на такий запит зверніть увагу на те, що державний замовник у сфері оборони відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону України «Про оборонні закупівлі» від 17.07.2020 № 808-IX (далі – Закон № 808) має вичерпний перелік повноважень, що закріплені у статті 7 цього Закону.

Далі радимо продовжити відповідь так:

«Порядок здійснення закупівель для потреб оборони визначається з урахуванням особливостей, встановлених Кабінетом Міністрів України на період дії воєнного стану. Такі особливості затверджені постановою КМУ від 11.11.2022 № 1275 (далі – Постанова № 1275), що разом із Законом № 808 є спеціальними нормативно-правовими актами щодо здійснення оборонних закупівель військовими частинами та державними замовниками у сфері оборони.

Постанова № 1275 встановлює спеціальний режим проведення оборонних закупівель, який передбачає обмеження щодо розкриття інформації та особливий порядок її оприлюднення. У багатьох випадках інформація про оборонні закупівлі військових частин не підлягає публічному розміщенню або розкривається у скороченому чи відтермінованому вигляді з міркувань безпеки.

Пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11.10.2016 № 710 (далі – Постанова № 710) передбачає обов’язкове оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному вебсайті або на офіційному вебсайті головного розпорядника бюджетних коштів. Однак більшість військових частин не мають власних офіційних вебсайтів, не здійснюють їх адміністрування та діють у структурі Міністерства оборони України, що фактично унеможливлює виконання такої вимоги у встановленому порядку.

У сфері оборонних закупівель застосовується принцип пріоритету спеціального правового регулювання над загальним. Оскільки Постанова № 1275 та Закон № 808 є нормативно-правовими актами спеціального законодавства, вони мають перевагу над загальною Постановою № 710 у частині, що стосується публічності та порядку оприлюднення інформації.

Таким чином, з огляду на відсутність у військових частин власних вебресурсів для оприлюднення інформації відповідно до вимог Постанови № 710, військові частини здійснюють оборонні закупівлі в межах спеціального правового регулювання, встановленого законодавством про оборонні закупівлі, а також з урахуванням обмежених можливостей  оборонної сфери та вимог безпеки.

Під час моніторингу спрощеної закупівлі (особливо зі значною очікуваною вартістю) поширеними є запити ДАСУ надати пояснення щодо незастосування забезпечення пропозицій та забезпечення виконання договору. До прикладу – закупівля UA-2026-05-13-009098-a.

Отримавши аналогічний запит, можете аргументувати свою позицію так:

«Відповідно до пункту 11 частини третьої статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2025 № 922-VIII (далі – Закон № 922) в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі зазначаються розмір та умови надання забезпечення пропозицій учасників у тому випадку, якщо замовник ухвалив рішення про необхідність вимагати надання такого забезпечення.

Частиною першою статті 25 Закону № 922 встановлено, що замовник має право зазначити в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення пропозиції.

Тобто законодавцем прямо визначено право, а не обов'язок замовника щодо встановлення вимоги надати забезпечення пропозицій.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 922 замовник має право вимагати від переможця спрощеної закупівлі внесення забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо внесення такого забезпечення передбачене умовами оголошення про проведення спрощеної закупівлі.

Таким чином, встановлення забезпечення виконання договору також є дискреційним правом замовника, а не його обов'язком.

Частина шоста статті 14 Закону № 922, на яку міститься посилання у запиті, не передбачає обов'язку щодо встановлення забезпечення пропозиції або забезпечення виконання договору в кожній спрощеній закупівлі.

Порядок та умови здійснення закупівель для замовників у сфері безпеки і оборони на період дії воєнного стану визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» від 11.11.2022 № 1275. Положення зазначеної постанови також не встановлюють обов'язку державного замовника вимагати забезпечення пропозиції учасника або забезпечення виконання договору про закупівлю під час проведення оборонних закупівель. Відповідно, питання необхідності встановлення таких вимог належить до компетенції державного замовника та вирішується ним самостійно з урахуванням особливостей предмета закупівлі, його вартості, рівня ризиків та принципів здійснення закупівель.

Замовником під час підготовки оголошення про проведення спрощеної закупівлі було проаналізовано предмет закупівлі, очікувану вартість, умови виконання договору та можливі ризики його невиконання. За результатами такого аналізу було прийнято рішення не встановлювати вимоги щодо надання забезпечення пропозиції учасника та забезпечення виконання договору про закупівлю, оскільки чинне законодавство не містить обов'язку щодо їх застосування.

Отже, відсутність в оголошенні вимог щодо надання забезпечення пропозиції та забезпечення виконання договору про закупівлю не свідчить про порушення вимог Закону № 922, а є реалізацією наданого державному замовнику законодавцем права самостійно визначати доцільність застосування таких механізмів забезпечення».

Порада 4. Дотримуйте строку надання пояснень

Орган ДАСУ може одразу формувати запити, щоб встановити деталі знайдених порушень. Такі запити прослідковуємо в закупівлях: UA-2026-04-30-010180-a, UA-2026-04-06-005792-a, UA-2025-08-29-003622-a.

Запити органу ДАСУ можуть також з’являтися під час моніторингу поступово, як-от у закупівлях: UA-2026-04-29-011659-a, UA-2026-04-23-015003-a.

Тож уважно стежте за появою запитів ДАСУ та у будь-якому випадку пам’ятайте, що строк надання відповідей на запит ДАСУ становить 3 робочих дні.

Порада 5. За можливості усувайте виявлене порушення під час моніторингу 

Один із доволі поширених запитів під час моніторингу закупівель без використання електронної системи – надати пояснення щодо неоприлюднення до звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, інформації про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), яка визначена абзацом сьомим пункту 9 Особливостей № 1178, затверджених постановою КМУ від 12.10.222 № 1178 (далі – Особливості № 1178).

В контексті цього запиту варто нагадати про обов’язок оборонного замовника публікувати звіти про договори про закупівлю, укладені без використання електронної системи публічних закупівель, з урахуванням частин 5 і 6 статті 30 Закону № 808. Їхні положення передбачають публікацію:

• найменування державного замовника (військова частина А0000);
• назви предмета закупівлі та коду ДК;
• ціни за одиницю кожної номенклатурної позиції товару із зазначенням одиниці виміру;
• ціни робіт/послуг.

Якщо ж замовник оприлюднює оборонну закупівлю без врахування норм частини 6 статті 30 Закону № 308, у нього виникає обов’язок публікувати інформацію, передбачену пунктом 9 Особливостей № 1178, а саме – інформацію про кінцевого бенефіціарного власника контрагента.

У такому випадку у відповідь на запит ДАСУ важливо усунути порушення – завантажити відповідну інформацію, наприклад:

• витяг з ЄДР щодо контрагента,
• витяг з вебресурсу YOU CONTROL;
• інформацію із сайту Мін’юсту, отриману безкоштовно за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/content/home;
• інформацію у довільній формі. 

Порада 6. Відстоюйте свою позицію, якщо впевнені у власних рішеннях

Допоки триває моніторинг, розгляньте повторно матеріали закупівлі та детально розберіть запитання, поставлені органом ДАСУ.

У випадках, якщо аудитори виявили порушення в частині акцепту переможця, розгляду пропозиції на відповідність технічному завданню, якнайточніше деталізуйте умови та зберіть усі можливі доводи своєї позиції.

Ураховуйте: моніторинг не завжди закінчується встановленням порушення та зобов’язанням у висновку ДАСУ розірвати договір. За наявності документального підтвердження власної позиції, якісно підготовленої аргументованої відповіді висновок може бути пом’якшений.

До прикладу – закупівля UA-2026-05-26-009309-a. У цій закупівлі аудитори виявили порушення в частині поданих документів, що стосуються невідповідності технічним вимогам до предмета закупівлі. Проте замовник якісно підготував пояснення, надав документальне підтвердження. Як результат, йому вдалося уникнути розірвання договору.

Тож, якщо в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі / тендерній документації наявна вимога не лише надати технічні характеристики предмета закупівлі, що задовольнятимуть умови замовника, а й документи, що це підтверджують (сертифікати відповідності, технічно паспорти, технічні умови), то кількісні та якісні показники характеристик перевіряйте в усіх поданих документах.

Не бійтеся відстоювати власну позицію, адже інколи аудитори у своїх висновках неправильно трактують дії замовника, як-от у закупівлі UA-2026-04-29-011659-a.

Висновок

Практика здійснення моніторингу у сфері оборонних закупівель свідчить, що своєчасна, структурована та аргументована правова відповідь є ключовою для ефективного захисту позиції замовника. У більшості випадків саме якість обґрунтування визначає кінцевий результат моніторингу закупівлі.

Тетяна Глєбова, менторка «Проєкту 100»