Провести тендер це – професіоналізм, а провести якісний тендер це – мистецтво
Анна Юлдашова – заступник директора департаменту сфери публічних закупівель – начальник відділу політики публічних закупівель Мінекономіки. Працює в сфері закупівель 10 років. Займається створенням ідеологічної, нормативної та професійної основи сфери
Анно, вітаю! Розкажіть читачам про свій шлях у сфері публічних закупівель. З чого починали Вашу діяльність?
Мій шлях у закупівлях почався 2011 року, коли я прийшла працювати в департамент на посаду головного спеціаліста. Тоді було інше законодавство і тендери на папері. Спочатку все здавалось дуже заплутаним і складним. Тому я чудово розумію, що відчувають люди, які приходять у закупівлі вперше, тим паче, що зараз сфера законодавчого регулювання значно розширилась. Я потроху почала вивчати нові для себе напрями, і мене захопила цікавість до закупівель на багато років. І ось уже десятиліття як триває моя професійна історія.
Я займалась у різні часи такими напрямами як роз’яснення, міжнародна діяльність, нормативна документація, очолювала різні відділи з різною тематикою. І тепер координую всі напрями в департаменті. Оскільки у свій час я встигла попрацювати в різних підрозділах, маю гарне розуміння специфіки кожного.
До речі, мені дуже допомогло те, що я застала часи ще «паперових» тендерів. У мене була змога побачити, як вони працюють, і це стало підґрунтям для розуміння, в якому напрямку слід розвивати сферу.
Який час керуєте департаментом сфери публічних закупівель? Над чим зараз працюєте?
Майже шість років займаю ті чи ті керівні посади в департаменті за різними напрямами. Але як заступник директора, а тепер як виконувачка обов’язки директора – загалом два роки. У планах багато всього, але бракує часу і людських ресурсів. Хотілося б багато зробити покращень як у сфері закупівель, так і в департаменті. Склад департаменту постійно оновлюється, тому хочеться кожному приділити час, обговорити питання та ідеї, надихнути, щоб зацікавити та вмотивувати поринути в сферу. Адже набагато кращі результати ти можеш показати, коли палаєш своєю справою і віддаєшся їй. Тому хочеться більше приділяти уваги людям, бо людський ресурс – це на сьогодні найдорожча цінність і рушійна сила всіх процесів. Мені пощастило працювати із сильною командою, тому хочеться далі підтримувати її і привносити позитивні віхи розвитку.
Про те, над чим працюємо, мені здається, можна говорити не одну добу, оскільки у нас постійно є проєкти в роботі. Ми аналізуємо роботу інструментів у системі, практику застосування норм законодавства, міжнародний досвід. За час існування публічних закупівель було стільки всього розроблено і втілено в життя, що вистачить на написання цілої книги. Але тепер це все треба підтримувати. І не просто, щоб воно якось собі окремо жило, а постійно тримати руку на пульсі, думаючи про покращення. Але є і зворотна сторона цієї медалі – настільки широкий арсенал механізмів не може весь час працювати злагоджено. Звісно, хотілося б оперативніше виявляти такі прогалини і швидко на них реагувати. Тому ми намагаємось бути в потоці інформації, щоб відслідковувати, що змінилось в суміжному законодавстві, а що не так працює на практиці, які запити йдуть від ринку, і які очікування суб’єктів.
19 квітня 2020 року запрацювала нова редакція Закону, яка була насичена новелами в законодавстві і новим інструментарієм. Багато сил було покладено на їхню розробку і втілення, але це не привід зупинятись. Тому станом на сьогодні ми здійснюємо роботу щодо аналізу практики застосування механізмів «24 години», аномально низької ціни, спрощених закупівель, електронних каталогів тощо.
Світ постійно перебуває в русі, і зміни можуть застарівати, якщо не займатись покращенням. Ми проводимо різноманітні зустрічі, обговорюємо нові моделі для реалізації в системі закупівельних інструментів, шукаємо нові можливості для автоматизації процесів. Важливим джерелом корисної інформації щодо вдосконалення є також зворотній зв’язок від суб’єктів сфери. Тому у нас завжди є напрацьований чорновий варіант законопроєкту, в якому передбачені можливі зміни на краще.
Прокоментуйте, будь ласка, нещодавні зміни до Закону в частині обов’язку оприлюднення інформації про країну походження товару кожної номенклатурної позиції. Для яких цілей замовники будуть вносити цю інформацію під час публікації звіту про виконання договору?
У закупівлях давно вже підіймається питання виміру імпортної складової, і от нещодавно воно знайшло своє втілення, коли був проголосований законопроєкт, яким тепер передбачено зазначення інформації в електронній системі закупівель про країну походження товару. Після того, як усі прозвітують по договорах за 2021 рік, можна буде зробити аналіз, які товари, що купуються через державні тендери, найбільше імпортують в Україну. Ця інформація може бути корисною для українського бізнесу – як сигнал, куди можна рухатись і розвиватись, освоювати нові напрями для розвитку свого бізнесу. Також ця інформація стане у пригоді органам влади для ухвалення управлінських рішень.
Чи вважаєте Ви, що цю інформацію треба вносити в звітах про виконання договорів, які укладені до введення в дію зазначених змін? Які поради замовникам Ви можете дати, аби пришвидшити збір цієї інформації, адже не за горами «звітувальний» сезон (31.12.2021)?
Цю інформацію мають зазначати всі замовники, які зараз будуть звітувати про виконані договори про закупівлі. Законом не визначено та не обмежено перелік документів, за допомогою яких замовники можуть визначати таку інформацію, оскільки всі ми чудово розуміємо, що ситуації можуть бути різні, і залежно від того, хто постачальник і, що саме він продає, у нього може бути різний пакет документів.
Вже маємо новий законопроєкт змін до Закону, який передбачає низку змін. Одна з них – це введення поняття «зарезервований контракт». Розкажіть, будь ласка, докладніше про нього.
Закупівлі завжди були важливим інструментом для розвитку національної індустріальної політики в різних країнах. Тенденції сьогодення говорять нам про те, що більше уваги має приділятися чутливим соціальним питанням. Я не кажу, що треба соціальні проблеми вирішувати лише через закупівлі, але закупівлі можуть бути одним із інструментів для втілення державних стратегічних цілей у цьому напрямі.
Ми продовжуємо змінювати сферу публічних закупівель шляхом гармонізації положень Закону з Директивами Європейського Союзу з питань закупівель та виконання заходів, передбачених Стратегією реформування системи публічних закупівель («дорожня карта»), затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 175-р.
У світовій практиці підтримка соціальних питань знаходить своє відображення у різних сферах, зокрема у закупівельній. Тому, керуючись найкращими європейськими практиками, ми вирішили запровадити механізм укладення зарезервованих контрактів. Суть його дії полягає у можливості замовниками провести тендер між підприємствами або організаціями, що засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю, та укласти з переможцем контракт. Сподіваємось, що це надасть можливість посилити підтримку державою працевлаштування осіб з інвалідністю. Водночас це може забезпечити такі підприємства ринком збуту, що стане підґрунтям для їхнього розвитку та перспектив бути конкурентними.
Згідно з законопроєктом, поріг для відкритих торгів буде встановлено не з 200 000, а з 500 000 гривень. Це призведе до того, що велика частина результатів торгів не буде оскаржуватися, бо спрощені закупівлі не мають такої опції. Чи не вважаєте Ви це ризикованою нормою? Які вагомі аргументи для її запровадження?
Ризик є завжди, коли впроваджуєш щось нове, але неможливо розвивати сферу в умовах сьогодення, не реагуючи на існуючі виклики. Так, ця новела в Законі є досить спірною. З одного боку, ми спостерігаємо постійне підвищення цін та інфляційні процеси. А пороги в закупівлях не переглядались уже багато років. До того ж ми часто чуємо від замовників, що тендери на прості речі тривають довго і інколи стає критичним купити те, що треба вчасно. З іншого боку, цей новий діапазон залишається непокритим оскарженням, що може призводити до зловживань. Я вірю, що ми рухаємось у бік побудови правової держави, у якій створюються перспективи і умови для позитивного застосовування, а не для пошуку варіантів для зловживань. Ми проводили різні зустрічі і опитування для того, щоб зрозуміти чого більше: «за» чи «проти». І все ж таки основна частина респондентів позитивно відгукнулась на нашу ініціативу. Для замовників це можливість провести більш легку і коротку, ніж відкритий тендер, спрощену закупівлю, а для учасників – не готувати стоси документів для участі. Всі хочуть швидкі і гнучкі закупівлі, особливо в критичних ситуаціях, коли треба купити в найкоротші строки, і ніхто не хоче збирати купу документів для участі. Сподіваємось, що баланс інтересів зможе зберегтися і практика буде більше позитивною.
Чи не планується збільшити так само поріг для спрощених закупівель хоча б для замовників із окремих сфер (монополістів)? Адже маючи велику кількість закупівель і великі обсяги потреб, вони змушені майже на всі предмети закупівель проводити конкурентні процедури. А це не завжди приносить результат та ефективність, наприклад, закупівля освітніх послуг (навчання, семінари та ін.) або повірка лічильників.
Зміни треба впроваджувати поступово і вимірювати, чи досягнуто очікуваний результат. Сфера закупівель дуже чутлива до змін і все, що втілюється в ній, має бути виважене, у жодному разі не шкодити. Звісно, інколи треба йти на ризик, аби створити нові підходи, але навіть вони мають реалізовуватися з обережністю. Тому хотілося б спочатку подивитись, як пройдуть перші зміни, пов’язані із підняттям порогів, щоб переходити до наступних. До того ж варто не забувати, що одним із основних інструментів, який буде працювати на цьому ціновому діапазоні, буде електронний каталог. І оскільки сегмент застосування каталога значно розшириться як альтернатива спрощеним закупівлям, практику його застосування через певний час треба буде проаналізувати для впровадження подальших змін у законодавство.
Які плани маєте із департаментом у найближчому майбутньому? Яких змін чекати замовникам найближчим часом?
Ми продовжуємо роботу над імплементацією європейського законодавства, а саме нових інструментів та механізмів. Це кропіткий процес, який полягає у вивченні міжнародного досвіду, як окремо кожний інструмент працює в тій чи тій країні, які проблеми вирішує, а з якими замовники почали стикатися, використовуючи його. Але це не все, бо це тільки частина – розуміння як працює інструмент і яка його практика використання за кордоном. Треба розуміти як його максимально акуратно можна адаптувати у наше законодавство. Не можна брати норми іноземного законодавства і просто їх вписувати у вітчизняне, треба враховувати багато факторів і можливостей своєї країни, специфіку, практику, політичні нюанси. Одним із таких механізмів, над яким зараз працюємо, є динамічні системи закупівель та відкриті рамки – одночасно цікаві, але й складні у застосуванні інструменти. Проте вони можуть дати багато можливостей замовнику – швидше купувати, не здійснювати постійну перевірку одних і тих самих документів учасника, оперативно реагувати на позаштатні ситуації. Але оскільки це багатоступеневий механізм, він потребує часу для опрацювання та деталізації.
Також напрацьовуються норми для врегулювання питання здійснення змішаних закупівель, інноваційного партнерства, творчих конкурсів та інших інструментів. Хотілося б відкоригувати правила визначення предмета закупівель і зробити їх більш адаптивними, але за умови коректного дотримання замовниками законодавства. І, звісно, в полі зору гостро стоїть питання професіоналізації. Думаю, що вже багато говорили і писали про кампанію із тестування уповноважених осіб, яка зараз у розпалі. Але це частина вектору професіоналізації сфери, і є прагнення далі рухатись і покращувати навички володіння знаннями у сфері закупівель. Напрацьовано багато інструментарію для наповнення інформації для замовників, які хочуть проводити закупівлі якісно. За ці роки було проведено багато заходів, написано безліч матеріалів та листів, знято відеонавчань. Тепер настав час формувати ринок професії закупівельника і тестування – це перший крок на шляху до його створення. Наша мета – сформувати у керівництва замовників розуміння, що закупівлями мають займатися люди як основним видом діяльності, а не як додатковим навантаженням у «нічну зміну». Це складна і дуже відповідальна робота, особливо враховуючи зміни в частині підвищення адміністративної відповідальності. Тому зараз ми рухаємось у бік вдосконалення роботи закупівельних інституцій. Головна ідея полягає в тому, щоб у суб’єктів була змога точно купити те, що треба, і в найбільш зручний спосіб. А для цього ми продовжуємо працювати над вдосконаленням роботи системи, електронізацією даних, створенням електронної тендерної документації та пропозиції, інтеграцією з реєстрами з метою забезпечення оперативності і зручності отримання інформації. Хочеться, щоб ці основні складові були зрозумілими і простими у використанні. Крім того, ведеться робота над створенням електронного контракту, щоб була можливість укласти електронний договір і зареєструвати по ньому казначейські зобов’язання.
Які поради замовникам Ви можете дати для ефективного та вдалого проведення закупівель?
Бути уважними, слідкувати за змінами законодавства, не зловживати, навіть знаючи, як і де це можна зробити. Провести тендер – це професіоналізм, а провести якісний тендер – це мистецтво. Тому бажаю всім замовниками бути митцями і здійснювати тільки якісні закупівлі, щоб жоден орган, який здійснює перевірки, не міг знайти помилки. 80 % успішного тендера – це якісно написана тендерна документація. Хотілося б, аби замовники мали можливість більше приділяти часу і увагу її складанню і ретельному аналізу ринку для її підготовки.
Коментарі