10.04.2020 Тетяна Лісовська

Гармонізація з ЄС: що отримає бізнес від нового закону "Про публічні закупівлі"

Тетяна Лісовська, керівниця напряму публічних закупівель USAID/UK aid проекту "Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS"

10 вересня у Верховній Раді заплановане голосування за новий проект закону "Про публічні закупівлі" та за внесення змін до деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель. Ухвалення законопроекту №1076 може стати другою закупівельною революцією після створення електронної системи закупівель Prozorro. Адже він змінює те, що боліло бізнесу, замовникам, громадськості, органам контролю та оскарження. І, що не менш важливо — забезпечує виконання Україною другого та третього етапу зобов’язань по Угоді про асоціацію з ЄС у сфері закупівель. Це, у свою чергу, створить позитивні умови для українського бізнесу у сфері міжнародної торгівлі. Адже основним елементом Угоди про асоціацію України з ЄС є положення про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Важливою умовою відкриття ринків публічних закупівель ЄС для національного бізнесу є саме прийняття нового проекту закону.

Що ще отримає український бізнес від прийняття нової редакції закону "Про публічні закупівлі", а саме від гармонізації національного законодавства зі стандартами ЄС у цій сфері?

1. Нецінові критерії оцінки

Наразі одним із важливих завдань процесу закупівлі є створення умов не лише для економії коштів платників податків, а й забезпечення співвідношення між ціною та якістю. З цією метою у новому законопроекті визначені нові підходи до оцінки пропозицій, а саме — оцінка вартості життєвого циклу та інші нецінові критерії. До вартості життєвого циклу, крім ціни товару (роботи, послуги), може включатися витрати на споживання енергії та інших ресурсів, технічне обслуговування, збір та утилізацію, екологічні чинники тощо. До інших нецінових критеріїв можуть відноситися наприклад: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології, підготовка кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі.

Такі положення забезпечать баланс якості товару, робіт та послуг, що закуповуються, та зроблять сферу публічних закупівель більш привабливою для виробників.

2. Боротьба з демпінгом та недобросовісною конкуренцією

Згідно із нормами законопроекту, передбачено відхилення пропозицій з аномально низькою ціною. Аномальна низька ціна тендерної пропозиції визначається як ціна найбільш економічно вигідної пропозиції за результатами аукціону, яка на понад 40% є меншою від середнього значення цін інших тендерних пропозицій на початковому етапі аукціону та/або на 30% і більше відсотків менша — від ціни наступної пропозиції учасника за результатами проведеного аукціону. Аномальна низька ціна буде визначатися електронною системою закупівель автоматично за умови наявності не менше двох учасників.

Це допоможе протидіяти демпінгу та захистить учасників від недобросовісної та антиконкурентної гри на ринку. При цьому учаснику надається можливість у визначені строки обґрунтувати заниження ціни, оскільки у деяких випадках ціна може бути низькою з об’єктивних причин, таких як висока ефективність системи постачання або використання інноваційних технологій.

3. Більше конкурентних методів закупівлі та електронний магазин

У законопроекті передбачена нова процедура закупівлі — торги з обмеженою участю. Ця процедура буде застосовуватися для закупівель вартість яких: вище за 135 тис. євро — для товарів та послуг і вище за 5,225 млн євро — для робіт, та які потребують обов'язкової попередньої перевірки кваліфікації учасників. Оголошуючи таку процедуру, замовник повинен застосувати всі кваліфікаційні критерії, та визначити методику їх оцінювання. За результатами відбору до участі запросять не менше трьох учасників, які подадуть пропозиції із зазначенням ціни. Подальший розгляд пропозицій відбуватиметься за алгоритмом аукціону відкритих торгів. Також запроваджується поняття електронних каталогів для закупівлі товарів. Так, в учасників з’явиться більше можливостей просто і швидко продавати свої товари на ринку публічних закупівель, адже створюється державний електронний магазин (електронні каталоги).

4. Можливість об’єднання з іншими учасниками для участі в тендерах

Законопроект розширює перелік осіб, які матимуть можливість взяти участь у публічних закупівлях. За аналогією з міжнародною практикою, у тендерах зможуть брати участь об'єднання підприємств, наприклад, консорціуми. Причому це можуть бути як об’єднання юридичних осіб-резидентів, так і нерезидентів — зі створенням або без створення окремої юридичної особи. Відповідність кваліфікаційним критеріям буде підтверджуватися за рахунок узагальнених об'єднаних показників учасників об'єднання.

Також бізнесу буде надано можливість залучати потужності співвиконавців та субпідрядників для підтвердження наявності кваліфікованих працівників та матеріально-технічної бази.

Можливість об’єднання підприємств та залучення субпідрядників і співвиконавців мають суттєво підвищити конкуренцію на торгах.

5. Відкритий діалог замовників з ринком на етапі підготовки тендеру та більш чіткі вимоги до технічних специфікацій

Новий законопроект передбачає закріплення на рівні законодавства права замовника на проведення передтендерних консультацій з бізнесом. Це поширена практика організації тендерного процесу в ЄС, яка допомагає більш якісно визначати вимоги до товару чи послуги, залучати більше учасників та закуповувати більш якісний товар. Також Директива ЄС встановлює вимоги для замовника щодо опису мінімальних технічних вимог до товарів, робіт та послуг, які бізнес надаватиме за договором закупівлі.

Таким чином, законопроект зобов'язує замовників виписувати технічні специфікації об’єктивними (тобто не надавати переваг жодному з учасників) та достатньо чіткими (аби усі учасники однаково їх розуміли). Також замовник встановлюватиме вимоги до предмета закупівлі з урахуванням європейських та міжнародних стандартів. Це допоможе розширити коло потенційних учасників.

Як бачимо, законопроект не лише гармонізує українське законодавство з європейським, але й створює більш сприятливі умови для локального бізнесу, що працює за правилами та використовує інноваційні підходи в своїй діяльності. Це, у свою чергу, підвищить якість, безпеку та екологічність товарів і заощадить ресурси держави. Від правил, які встановить новий законопроект №1076, виграють усі.

Стаття із сайту  business.ua

Закон України про публічні закупівлі, законодавство,

Коментарі

До цієї статті ще немає коментарів. Станьте першим.