15.04.2020 Оксана Груба

Механізм оскарження в новому Законі: як зміниться та чому

Причиново-наслідковий зв'язок запровадження нового в оскарженні

Нововведення у новій редакції Закону, що вступає у дію 19 квітня 2020 року, викликають низку обговорень. Вони стосуються різних статей та положень — доцільності їхніх змін, того, чому саме так чи інакше потрібно, які покращення за собою це понесе.

Пропоную розглянути питання змін в Законі щодо механізму оскарження у сфері публічних закупівель. А також якраз таки простежити причиново-наслідковий зв'язок у запровадженні нового. 

Цей кейс прокоментувала заступниця начальника відділу політики Департаменту сфери публічних закупівель, Ірина Биковська. 

Варто сказати, механізм оскарження у сфері публічних закупівель є надзвичайно важливим елементом, оскільки він дозволяє Учасникам відстоювати свої права та забезпечує справедливість у сфері. Механізм оскарження має бути зрозумілий, чіткий та швидкий. Водночас аналіз сьогоднішнього стану механізму оскарження засвідчив наявність певних проблем та недоліків. Кількість поданих скарг щороку зростає, у 2019 році до органу оскарження, а саме комісії з розгляду скарг Антимонопольного комітету України було подано на 43% більше скарг, ніж у 2018. Це спричиняє значну навантаженість органу оскарження і те, що скарги розглядаються надто тривалий час. 

Фіксований розмір плати за скаргу є певним обмежувальним фактором для рівнодоступності в торгах. Це тому, що вигода від участі в таких торгах інколи може бути менша, ніж розмір плати за скаргу.

 А от у разі високовартісних закупівель — фіксований розмір плати навпаки не є стримувальним фактором для подання скарги, і недобросовісні Учасники — так звані тендерні тролі подають скарги не з метою відновити справедливість і захистити свої права, а з метою затягнути процедуру закупівлі, вплинути на рішення Замовника та досягти задоволення своїх інтересів.

Але ми знаємо, що в сфері закупівель є не лише недобросовісні Учасники, а й недобросовісні Замовники, і коли вони бачать, що до них на тендер прийшли так звані «не свої» Учасники, вони можуть скасовувати процедуру закупівлі, і цей факт оскаржити Учасники не мають змоги. Крім того, навіть якщо орган оскарження прийняв рішення щодо задоволення скарги Учасника, Замовник на сьогодні не несе жодної відповідальності за невиконання такого рішення органу оскарження. І тому цю ситуацію взялись виправляти. Під час роботи над новою редакцією Закону України «Про публічні закупівлі» намагалися врахувати, зокрема, й такі моменти. І внаслідок проведення різноманітних досліджень синтезувались вагомі нововведення. 

Тож що буде?

Змінюється підхід до визначення вартості плати за оскарження і замість фіксованої плати, тепер буде встановлена диференційована, яка залежатиме від очікуваної вартості процедури закупівлі, а також від факту, який оскаржується і етапу оскарження. Чи це оскаржуються дискримінаційні умови тендерної документації, чи відміна тендеру на етапі подання тендерних пропозицій, а чи рішення Замовника щодо визначення переможця або відхилення Учасника, або відміну процедури на етапі прийняття рішення про визначення переможця. 

Так, у разі оскарження положень тендерної документації або рішення Замовника про відміну торгів на етапі подання тендерної документації, плата за скаргу встановлюється у розмірі 0, 3 % від очікуваної вартості, але не менше, ніж 2 000 гривень та не більше, ніж 85 000 гривень. 

 А у разі оскарження рішення Замовника щодо визначення переможця торгів або відхилення пропозиції Учасника або відміну процедури торгів на етапі прийняття такого рішення плата за подання скарги встановлюється у розмірі 0, 6% від очікуваної вартості, але не менше ніж 3 000 гривень та не більше, ніж 170 тисяч гривень.

Важливо, що плата за подання скарги буде повернена Учаснику у разі, якщо його скарга буде повністю або частково задоволена органом оскарження. А також, якщо Замовник усунув порушення, зазначені у скарзі. Тож, якщо скаржник впевнений, що його права справді порушені, він сміливо може подавати скаргу до органу оскарження без жодних втрат для себе. 

Але треба бути уважними, оскільки нова редакція Закону не передбачає можливості відкликати скаргу. Тож перш ніж її подавати, потрібно добре подумати, чи справді ваші права були порушені. Крім того, змінюється механізм оплати скарги. І тепер плата за скаргу має бути здійснена через електронну систему закупівель. Тож неоплачена скарга не потрапить до органу оскарження

Серед нововведень також і те, що тепер Учасник може оскаржити відміну Замовником закупівлі. Тобто, якщо раніше Замовник міг відмінити процедуру закупівлі тільки через те, що бачив, що до нього не прийшли «свої Учасники», то тепер таку відміну інші Учасники можуть оскаржити. Замовнику ж до прийняття рішення органом оскарження не можна відмінити процедуру, укласти договір про закупівлю за такої процедури чи здійснити будь-які інші дії щодо цієї процедури. 

Нова редакція Закону значно розширює перелік підстав для відповідальності Замовника за порушення законодавства у сфері закупівель. Серед цих підстав є також невиконання рішення органу оскарження. За невиконання такого рішення керівник Замовника сплатить штраф від 34 000 до 85 000 грн.

Отож, перераховані нововведення покликані підвищити ефективність роботи органу оскарження. Вони допоможуть запобігти зловживаннням як от з боку недобросовісних Замовників, що відхиляють учасників безпідставно та відміняють торги, так і з боку недобросовісних Учасників, які затягують процедури.

оскарження, амку, Закон України про публічні закупівлі, законодавство,

Коментарі

Надія Ігорівна
Безперечно добрі зміни в законі. Дуже мудро з оскарженням
пан Віктор
Добре що поменшає тих свояків ! Але ще побачимо як буде насправді...