Демпінг на закупівлях газу: як захиститися замовнику

Як за допомогою додаткових угод підвищують ціну на газ

Цього січня до мене звернулися кілька замовників щодо цього питання, тож я вирішив дослідити поточну ситуацію в таких тендерах. І не дарма. Я проаналізував закупівлі природного газу в листопаді та грудні 2020 року в Хмельницькій області і виявив, що до 43-ьох щойно укладених договорів у січні-на початку лютого вже внесли зміни щодо збільшення ціни газу. Ба більше, є замовники, які за кілька тижнів встигли укласти вже по 8 таких додаткових угод.

5 замовників із найбільшою кількістю додаткових угод на збільшення ціни

До прикладу,  Білогірська селищна рада уклала договір на закупівлю газу 28 грудня 2020 року. І вже з 11 по 27 січня 2021 року вона підписала 8 додаткових угод з ТОВ «КАСТУМ» на підвищення ціни. Як наслідок, природний газ, який спочатку згідно з договором коштував 4100 грн за 1000 куб. м, тепер обійдеться сільраді в 8782,28 грн за 1000 куб. м. Тобто ціна зросла аж на 114%. Аналогічна ситуація склалася і з  закупівлею природного газу Комунальним некомерційним підприємством «Білогірська центральна районна лікарня». Замовник 28 грудня 2020 року уклав договір із ціною 4100 грн за 1000 куб.м. Але після 8 додаткових угод, на початок лютого ціна виросла вдвічі — до 8200 грн за 1000 куб. м.

Завдяки додатковим угодам, замовники з постачальниками підіймали демпінгову ціну за результатом аукціону до більш-менш ринкової. Але в таких випадках нівелюється сенс тендерної закупівлі. Виходить, що учасникам не треба боротися на тендері — досить виставити максимально низьку ціну і перемогти. А потім вже за погодженням з замовником підвищити її до прийнятного для себе рівня.

Чудово описує всю абсурдність такої ситуації  закупівля природного газу Гуківської сільської ради. Учасник ТОВ «СЕРВІС ГРУПП ЛТД» за результатом аукціону запропонував ціну 6084 грн. за 1000 куб.м. Система Prozorro визначила її як аномально низьку. Однак учасник одразу подав обґрунтування, у якому стверджував, що його ціна цілком ринкова. Замовник врахував цю інформацію і 15 січня все ж уклав договір із “СЕРВІС ГРУПП ЛТД”. Та вже за кілька днів сторони підписали дві додаткові угоди — ціна зросла із 6084 грн до 7326,90 грн за 1000 куб. м. Жодної поставки газу за нижчою ціною постачальник так і не здійснив.

У чому полягає порушення?

Подібне збільшення ціни не лише нівелює мету конкурентної закупівлі як відбору найбільш економічно вигідної пропозиції. Найчастіше такі дії замовників є неправомірними. Адже згідно з законом, підставою для збільшення ціни в договорах може бути саме коливання ціни товару на ринку (в сторону підвищення чи зниження). І саме постачальник має підтвердити такі зміни відповідним документом.

Переважно постачальники надають замовникам довідки, які інформують лише про середньоринкову ціну товару за певний період. Проте відмінність ціни договору від середньоринкової не є підставої для її підвищення. Причиною може слугувати лише коливання. Приміром, спочатку ринкова ціна товару була 100 грн за одиницю, а постачальник звернувся до замовника, коли вона зросла вже до 200 грн. Фактично, відбулось коливання ціни в сторону збільшення на 100%.

Часто виникає питання, а коли треба зафіксувати початкову ціну: станом на дату подання пропозиції учасника, дату визначення переможця чи дату підписання договору про закупівлю? На мою думку, цей варто зробити в момент укладання угоди. Бо якщо на той час ціна не влаштовує постачальника, він може відмовитися від контракту.

Я проаналізував аналогічні закупівлі в системі Prozorro замовників Хмельницької області та інформацію щодо роздрібних цін реалізації природного газу з веб-сторінки найбільшого постачальника області ТОВ «ХМЕЛЬНИЦЬКГАЗ ЗБУТ». І такого значного коливання цін на ринку знайти не вдалося. Вони зростали в межах 10-20%, але аж ніяк не на 70-100% за один місяць.

То що ж робити замовникам?

Найчастіше замовники погоджуються на такі дії без особливого бажання. Постачальники часто змушують замовників укладати додаткові угоди, погрожуючи, що вони не виконуватимуть умови договору або узагалі розірвуть його. А це знову новий тендер та час на його проведення. Хто ж хоче посеред зими залишитися без постачальника газу?

Проте закон «Про публічні закупівлі» дає замовникам низку можливостей боротися з таким шантажем. 

По-перше, погоджуватися на зміну істотних умов договору про закупівлю — це право, а не обов’язок замовника. Виходячи зі змісту статті 188 Господарського кодексу України та статей 651, 652 ЦК України, зміна умов договору про закупівлю або його розірвання можлива лише за згодою сторін (якщо інше не передбачено законом або самим договором) чи за рішенням суду.

У разі розірвання договору про закупівлю з вини учасника, замовник на час проведення нового тендера має право:

• одразу укласти угоду на суму в межах 20% розірваного договору (якщо ці 20% становлять менше 200 тис. грн);
• оперативно провести скорочену переговорну процедуру закупівлі на суму в межах 20% розірваного договору (якщо ці 20% перевищують 200 тис. грн).

Тож на час проведення нових відкритих торгів чи спрощеної закупівлі замовник не залишиться без постачання газу.

Крім цього, доцільно встановити в тендерній документації вимогу щодо надання переможцем закупівлі забезпечення виконання договору в розмірі до 5% вартості договору. Тоді постачальники будуть уважніші до цінової політики на аукціоні — адже розумітимуть, що у випадку невиконання умов виграного договору вони втратять кілька десятків тисяч гривень.

Крім цього, замовник може законно відмовити учаснику від участі нових торгах, якщо попередній договір розірвали з вини цього постачальника.  

І насамкінець, замовникам варто відповідально ставитися до внесення таких змін до істотних умов договору. Адже в майбутньому це може призвести не лише до адміністративної відповідальності (стаття 164.14 КУпАП), а й до можливого позбавлення волі через вчинення кримінального правопорушення, як це було з керівником «Комбінату міського господарства» Дрогобицької міської ради.