Як провести відкриті торги без оскаржень?

Статтю підготувала Анастасія Гавриленко, фахівчиня відділу розвитку державних закупівель майданчика Zakupivli.Pro

Можливість оскарження в державних закупівлях - один із способів реалізації принципів закупівельного законодавства. Часто завдяки рішенням Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ) вдається запобігти порушенню прав учасників закупівель або відновити порушене право. Також оскарження має запобіжну функцію, адже замовники намагаються провести закупівлю у суворій відповідності вимогам законодавства і не давати підстав для прийняття рішень АМКУ не на їх користь. Саме з метою запобігання порушень ми підготували цей матеріал і розкажемо на що замовникам варто звернути увагу.

Що можна оскаржити і коли?

Нагадаємо, під час здійснення державних закупівель можуть бути оскаржені: 

• вимоги, описані в тендерній документації (далі - ТД);

• рішення щодо кваліфікації учасників; 

• рішення щодо скасування закупівлі. 

Тобто учасники, які вважають, що мають підстави, можуть подати скаргу до АМКУ на будь-якому етапі закупівлі. Виключення - укладений договір. Після визначення переможця учасник може подати скаргу протягом 5 днів з дня публікації повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у відкритих торгах з особливостями. По закінченню цього терміну замовник має право укласти договір. Якщо учасник вважає, що цей договір укладений неправомірно, що були порушення законодавства під час проведення процедури закупівлі, подати скаргу на цьому етапі він може лише до суду. 

Розглянемо детальніше причини, які змушують учасників звертатися за захистом своїх  прав до АМКУ.

Неправомірні вимоги у тендерній документації

1. Характеристики предмета закупівлі. 

В деяких випадках замовники передбачають такі вимоги до предмета закупівлі, що фактично підходить товар  лише одного учасника. Наприклад, при купівлі ноутбуків замовник вказує в характеристиках вимогу щодо роздільної здатності екрана 5К. Такий ноутбук може поставити лише один постачальник. Тож замовник таким чином звузив коло потенційних учасників.

2. Кваліфікаційні критерії.

Замовник може вимагати підтвердження наявності в учасника матеріально-технічної бази, досвіду виконання аналогічних договорів і наявності кваліфікованих працівників, а також підтвердження фінансової спроможності. При написанні цих вимог варто дотримуватись принципів обґрунтованості і доцільності. Як робити не треба:

• в закупівлі офісного паперу замовник вимагає щоб учасник мав офісне і складське приміщення і вимагає підтверджуючі документи (про право власності або користування). Така вимога може бути розцінена як дискримінаційна, адже постачальник паперу може бути ФОП, зареєстрований в своїй квартирі. Наявність у нього офісу і складу ніяк не впливає на можливість виконати договір.

• замовник вимагає підтвердити, що учасник має досвід не менше 5 років у сфері надання послуг харчування, зокрема надати 2 аналогічні договори документи про їх виконання і відгуки. Вимога щодо 5 років суттєво обмежує коло учасників, адже 2 виконані договори можуть бути і у тих, хто на ринку рік і навіть менше.

• замовник зазначив в ТД, що у постачальника меблів в штаті має бути не менше 10 осіб. По-перше, виникає питання, чи обґрунтована наявність саме такої кількості працівників. По-друге, обмежено спосіб встановлення відносин між учасником і співробітниками. Адже вони можуть працювати на підставі договору цивільно-правового характеру.  

• замовник вимагає надати на підтвердження фінансової спроможності серед інших документів звіт про рух грошових коштів. Проте учасники-ФОПи таку звітність не ведуть.

Також важливо встановити такий спосіб підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям, який не обмежить учасників і будо достатнім. Наприклад, замовник вимагає на підтвердження досвіду виконання аналогічного договору довідку від учасника в довільній формі і лист-відгук від контрагента, адресований саме цьому замовнику. Така вимога значно обмежує права учасників, адже не завжди є можливість отримувати листи під конкретну закупівлю. 

Крім кваліфікаційних критеріїв, можуть бути дискримінаційними і інші вимоги. Наприклад, в закупівлі послуг з поточного ремонту замовник вимагає надати Акт обстеження потенційним учасником приміщення, підписаний керівництвом замовника. Така вимога може здаватись логічною, адже для формування цінової пропозиції учасник має знати, які саме роботи треба проводити, яке обладнання потрібно, чи є можливість його підключення, тощо. Проте замовник, по-перше, при визначенні очікуваної вартості мав провести обстеження приміщення, отримати висновок або інший документ, який підтверджує необхідність ремонту. По-друге, замовник може не допустити на свою територію сторонніх осіб або його посадові особи відмовляться від підписання акту. Тож така вимога суттєво обмежує конкуренцію.