У яких випадках інформувати Держаудитслужбу про порушення

У цій статті ви дізнаєтесь про повноваження Держаудитслужби в публічних закупівлях, який строк здійснення моніторингу процедури закупівлі, що може стати підставою для моніторингу процедури закупівлі, та отримаєте реальні приклади моніторингу процедури закупівлі.

Повноваження Держаудитслужби в публічних закупівлях

Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба/ДАСУ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (згідно з постановою КМУ від 03.02.2016 № 43). ДАСУ в закупівлях є вкрай важливим державним органом, оскільки саме він в першу чергу забезпечує контроль у сфері публічних закупівель.

Для того щоб зрозуміти, у яких випадках слід інформувати Держаудитслужбу про порушення, потрібно розібратися з її повноваженнями. Державний фінансовий контроль забезпечується Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами через проведення:

• державного фінансового аудиту, 
• інспектування, 
• перевірки закупівель (порядок проведення перевірок закупівель затверджений постановою КМУ від 01.08.2013 № 631),
• моніторингу закупівлі.

Згідно зі статтею 255 КУпАП Рахункова палата України наділена правом складати та направляти до суду протоколи за порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти (стаття 164-14 КУпАП). Однак на практиці саме Держаудитслужба є тим самим контролюючим органом, який за результатами моніторингу закупівлі може притягнути до відповідальності службових, посадових (уповноважених) осіб замовника, чим може вплинути на перебіг проведення тендеру чи, наприклад, розірвання договору про закупівлю, який було укладено із допущенням порушень закупівельного законодавства. 

Моніторинг закупівель проводиться в режимі онлайн відповідно до статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) та здійснюється протягом проведення процедури закупівлі (тендеру), укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини 4 статті 22 Закону (це стосовно дискримінації в тендері), оскільки це вже компетенція Антимонопольного комітету України. 

З Держаудитслужбою, найімовірніше, доведеться стикнутися кожному замовнику, незалежно від того, за які кошти він проводить свої закупівлі. Учасники публічних закупівель також мають усі шанси познайомитися з державними аудиторами, наприклад під час інспектування (ревізії).

В період воєнного стану врахуйте норму пункту 23 Особливостей, якою передбачено, що Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону.

На які закупівлі може прийти моніторинг закупівлі

Моніторингу можуть підлягати як публічні, так і оборонні закупівлі. При цьому органи ДАСУ наразі здійснюють моніторинг:

• відкритих торгів;
• спрощених закупівель;
• закупівель без застосування електронної системи закупівель.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель. Наприклад, якщо ви перебуваєте на стадії підписання договору і побачили, що за вашою процедурою почався моніторинг, це не привід для відмови від укладення такого договору. Його варто підписати в законодавчо встановлені строки, оскільки моніторинг проводиться паралельно цьому процесу.

Що може стати підставою для моніторингу процедури закупівлі

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків. 30.10.2024 набула чинності нова Методика визначення автоматичних індикаторів ризиків під час моніторингу закупівель, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27.09.2024 № 476. Наприклад, у закупівлі UA-2024-12-23-016687-a спрацював ризик sas24-3-11-1 (укладання замовником договору про закупівлю на закупівлі товарів або послуг, виконання робіт без використання електронної системи закупівель (відміна відкритих торгів)), де за результатом моніторингу встановлено порушення частини 5 статті 8 Закону, а саме замовник не надав відповідні пояснення через ЕСЗ на запит ДАСУ про надання пояснень протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту. Держаудитслужба зобов’язала здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому. Тож, на застосування цієї підстави вплинути неможливо, оскільки вона (не)спрацьовує автоматично;
2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Зокрема, за цією підставою було здійснено моніторинг закупівлі за ідентифікатором оголошення UA-2024-07-26-007146-a, де було встановлено порушення вимог частини 4 статті 23 Закону, а саме у тендерній документації замовника відсутні обґрунтування посилання на конкретну торговельну марку та вираз «або еквівалент». ДАСУ зобов’язало замовника здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом проведення роз’яснювальної роботи, економічних навчань тощо;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Наприклад, у моніторингу закупівлі за ідентифікатором оголошення UA-2024-03-07-007384-a за допомогою повідомлення в ЗМІ ДАСУ встановило порушення вимог пункту 43 та абзацу 5 підпункту 2 пункту 44 Особливостей. У зв’язку з чим замовник розірвав договір про закупівлю, який був укладений на 2 035 546,90 грн з ПДВ;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель. Наприклад, у закупівлі UA-2024-12-24-002300-a було встановлено, що замовник, на порушення вимог пункту 13 Особливостей, разом із звітом не оприлюднив в ЕСЗ обґрунтування підстави для здійснення закупівлі у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа, підготовленого уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погодженого (затвердженого) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. Так, ДАСУ зобов’язала замовника оприлюднити відповідні документи в системі;
5) інформація, отримана від громадських об’єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону. Наприклад, підставою для проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2024-01-03-003731-a стала, зокрема, інформація, отримана від громадських об'єднань. За результатом виявлення ряду порушень замовника було зобов’язано розірвати договір про закупівлю послуг їдалень з очікуваною вартістю 1 494 884,00 грн без ПДВ. Замовник погодився з таким висновком ДАСУ та розірвав договір. 

Увага! Із вищенаведеного вбачається, що звернення безпосередньо учасника процедури закупівлі не є підставою для проведення моніторингу закупівлі, але бізнес у свою чергу може звернутися щодо ймовірних порушень у тендері до органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, громадських організацій чи ЗМІ. Інформація, отримана від цих осіб чи організацій, буде підставою для аудиторів для проведення моніторингу закупівель. 

Перелік порушень, у разі виявлення яких бізнес може звернутися до ДАСУ

Штрафи, а точніше адміністративне стягнення, яке може бути накладено на службових (посадових), уповноважених осіб замовника, встановлені в статті 164-14 КУпАП. Тож, далі наведемо перелік порушень (і відповідних штрафів), щодо яких бізнес може звернутися (наприклад, шляхом заповнення відповідної гугл-форми на офіційному сайті ДАСУ або ж належно підготовленим електронним та/або паперовим листом на офіційну адресу ДАСУ) до Держаудитслужби:

Адміністративна відповідальність керівника підприємства / організації / установи