26.06.2019 Лілія Кулик

Санкції в договорі про закупівлю

Ключові моменти санкцій у закупівельному договорі

Види санкцій

Штрафні санкції

Оперативно-госпадарські санкції



У договорі про закупівлю замовник має право передбачати санкції за порушення його умов. Як показує практика, не завжди замовники прописують та формулюють розділ відповідальність у договорів таким чином, аби дійсно вона спрацювала або ж стала стимулом добросовісності переможця. 

І так, у статті розкажемо про ключові моменти санкцій у закупівельному договорі. 

Правовідносини замовника та переможця є господарськими. А відтак регулювання договору про закупівлю здійснюють Цивільний та Господарський кодекси України. Відповідно, визначення, розмір та порядок застосування санкцій регламентує ГКУ, а саме, його глава 26.

Але, звертаємо увагу, тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Також враховуючи, що договір про закупівлю хоч і укладають відповідно до положень ЦКУ та ГКУ, але обов’язково слід враховувати особливості, визначені у Законі «Про публічні закупівлі». 

І звичайно, у разі, коли тендерна документація має проект договору, то останній укладають згідно з проектом.  Фактично саме  проект договору в тендерній документації і є майбутній договір про закупівлю. Але у такому разі, замовнику було б добре отримати від учасників надання підтвердження згоди з проектом договору. 

Види санкцій

Далі мова піде про санкції: 

  • штрафні (господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГКУ));

  • оперативно-господарські (заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку).

Штрафні санкції

Зазначимо, що замовнику варто б передбачати конкретні розмір та підстави застосування санкцій вже у проекті договору. За порушення яких договірних зобов’язань постачальником, замовнику варто б прописати санкції: 

щодо закупівлі товарів:

  • не поставка товару;

  • поставка товару не в обумовлені договором строки;

  • поставка неякісного товару;

  • поставка товару в не повному обсязі тощо.

щодо закупівлі робіт:

- за порушення умов зобов’язання щодо якості робіт;

- за порушення строків виконання робіт.


Часто замовники, особливо бюджетні установи, у договорі зазначають стандартне формулювання щодо відповідальності – відповідальність за невиконання зобов’язань згідно з чинним законодавством. При цьому, не уточняючи ні порядок, ні розмір ні випадки понесення відповідальності сторін. Хоч це і є сталою практикою, попри все ж, рекомендуємо описувати санкції детально. 

У разі, коли у договорі замовник не передбачив конкретних підстав для штрафних санкцій, то у поміч стане стаття 231 ГКУ. Так, зокрема, нею передбачено, що у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовують, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: 

  • за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі 20 % вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

  • за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Оперативно-господарські  санкції

Зауважимо, такі санкції можна застосувати до постачальник лише ті, які замовник передбачив у договорі про закупівлю. Але він не є вичерпним, тому сторони можуть домовитися і передбачити у договорі також й інші оперативно-господарські санкції. Наприклад, доцільно замовникам прописувати застосування такого виду санкцій, як відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов’язання ( п. 4 ч. 1 ст. 236 ГКУ). 

Стаття з сайту  e-tender.ua
договір, Укладення договору,

Коментарі

До цієї статті ще немає коментарів. Станьте першим.