23.04.2020 Лілія Кулик

Проведення процедур закупівлі по новій редакції Закону "Про публічні закупівлі"

Як вносити зміни в договори, які були укладені до 19 квітня 2020 року, чи можна проводити переговорну процедуру закупівлі, якщо двічі були відмінені відкриті торги до 19 квітня 2020 року

Процедури закупівлі після 19 квітня 2020 року

Процедурами закупівлі згідно старої редакції Закону є:

  • відкриті торги,
  • конкурентний діалог,
  • переговорна процедура закупівлі.

Процедури закупівлі завершуються за тими нормами Закону, які діяли на час початку процедури. Відповідно, якщо Замовник оголосив відкриті торги, наприклад, 17 квітня 2020 року, то він завершує закупівлю за старими правилами, тобто без функціоналу 24 годин на виправлення помилок, нового механізму оскарження тощо.

Те саме і з договорами про закупівлю, Замовник вносить в них зміни, завершує та публікує звіт про виконання за старими нормами Закону.

Тобто, якщо, наприклад, переговорна процедура закупівлі була проведена 10 квітня, то зміни до договору мають вноситись згідно старої редакції Закону та публікувати повідомлення про внесення змін до договору протягом протягом трьох днів з дня внесення змін, а не протягом 3 робочих днів, як вказано в новій редакції Закону. Тому, перш ніж публікувати повідомлення про внесення змін до договору та звіт про виконання обов’язково перевіряйте, коли саме була розпочата процедура закупівлі.

Переговорна процедура після 2 відмін відкритих торгів

Ще одне питання, яке цікавить багатьох. Чи можна проводити переговорну процедуру закупівлі після 19 квітня, якщо 2 відкритих торгів, що були відмінені через недостатню кількість Учасників проведені були до 19 квітня 2020 року.

Питання досить неоднозначне, проте, давайте подивимось, що написано в Законі. Пункт 1 частини 2 статті 40 нової редакції Закону говорить, що переговорну процедуру закупівлю можна провести:

“Якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації”.

Частина 3 статті 40 говорить, що: 

“3. Замовник (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої цієї статті) під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону.”

При цьому, в новій редакції Закону внесені зміни в частині 1 статті 17, туди були додані додаткові підстави для відхилення Учасника. Відповідно, проводячи переговорну процедуру закупівлі за Новою редакцією Закону Замовник має вимагати підтвердження відсутності підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до нової редакції частини першої статті 17 Закону. Тепер повертаємось до того про що ми говорили на початку, а саме: вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. А тут у Замовника вимоги будуть відрізнятись, адже частину першу статті 17 після 19 квітня 2020 року розширили. 

Відхилення на підставі невиконання попередніх договорів Постачальником

Ще однією зміною в Новій редакції Закону є те, що Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.

Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у частині другій цієї статті, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі. Для цього учасник (суб’єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків.

Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі.

Тут хотілось би акцентувати увагу на тому, що Закон не має зворотної сили, а значить не можна використати цю підставу для відхилення, якщо Замовник розривав договори з вини Учасника до 19 квітня 2020 року. 

Тобто, для того, щоб Замовнику скористатись цією підставою для відхилення, розірвані договори мають бути укладені за результатами закупівель, що відбулись після 19 квітня 2020 року. 

переговорна процедура, відкриті торги, процедури,

Коментарі

Татьяна Сычева
Подскажите пожалуйста, а с 19.04.20 порядок определения предмета закупки не изменился, мы так и продолжаем пользоваться приказом МЕРТ №454 от 17.02.16?
Плесцова Галина
Підскажить будь ласка, яку процедуру закупівель необхідно вибрати очікувана вартість якої становить 150000,00 грн., якщо згідно попередньої редакціїї Закону "Про публічні закупівлі" право до 200000, 00 грн було використано (звіт про укладений договір)згідно плану закупівель і теперь є необхідність в додатковій закупівлі за цим же предметом закупівлі.дякую.
олександр
Пані Лілія! Добрий день. Підкажіть будь ласка, чи може замовник визначити у ТД інформацію про необхідність надання переможцем процедури закупівлі документів шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону, у т. ч. документів, інформація з яких міститься у відкритих єдених державних реєстрах?
Сніжана
Добрий день. Чи потрібно надавати повідомлення про додаткову угоду до договору про відшкодування вартості препаратів інсуліну якщо договір був підписаний у січні 2020 року і на майданчику не висвітлювався.
Irina Kinash
Пані Лілю, доброго вечора. Як Ви вважаєте, якщо в спрощеній закупівлі Учасник-переможець подав цінову пропозицію, в якій у відомостях про Учасника в графі "Вищий орган управління" написав відсутній, але в Статуті написано, що це є загальні збори - це може бути підставою для його відхилення? Так чомусь думають інші Учасники, що не виграли.
Евгенія
Чому зараз переговорні процедури можуть оголошуватись лише на підставі ст 35? (стара редакція)? Чи це свідчить що після 19.04 все ще моожна оголосити Переговорну процедуру за старою редакцією, по 35й статті?
Ліля
Евгенія, в системі цю проблеми мали вже вирішити
Виктория
Підскажіть будь ласка. В спрощених закупівлях ми можемо закупити той товар який ми хочемо "наприклад нам потрібен глюкометр Акучек Актив він і тільки він так, як закуплені під цю марку тест смужки до цього глюкометру" Чи можемо ми не прийняти еквівалент товару поданий учасником. Чи це буде порушення Закону??????????
Ліля
Виктория, тут складно сказати. Ви можете прописати наприклад в вимогах, що вам потрібен глюкометр, в який підходить тест-смужки, які у вас є в наявності, щоб не вказувати точну марку + зазначити чіткі розміри смужок, що у вас є тощо
Novice
Виктория,
Антаолій
1. На даний час неможливо оголосити переговорну процедуру закупівлі, оскільки в електронній системі підставу для застосування переговорної процедури закупівлі є стаття 35 а не 40, що є порушенням Закону (у разі оголошення на підставі цієї статті). 2. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі. В статті 40 Закону відсутня вимога щодо подання учасником підтвердження кваліфікаційних критеріїв, відповідно до статті 16 Закону. Чи потрібно вимагати від учасника документального підтвердження відповідно до статті 16 Закону у разі застосування переговорної процедури)? Дякую за відповідь
Ігор
Ліля, А як на рахунок законності таких змін? Якщо взяти ч. 3 ст. 12 Закону України «Про публічні закупівлі» то під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг"та "Про електронні довірчі послуги". При цьому, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа, враховуючи і те, що при існуванні форм документів згідно Наказу МЕРТУ № 490, форми документів були чітко виділені, наразі ці форми зазначаються в ЗУ «Про публічні закупівлі», як обов’язкова інформація. Однак виходячи із контексту, наприклад ч. 2 ст. 19 ЗУ «Про публічні закупівлі», можна прийти до висновку, що Звіт про результати проведення закупівлі не може оприлюднитись без завантаження договору Замовником, який в свою чергу публікується якщо КЕП накладається, тобто Звіт про результати проведення закупівлі є електронним документом згідно ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг». Тобто, не можна внести зміни в електронний документ, якщо він підписаний не тим, хто буде вносити зміни. Крім того, електронний підпис містить всю інформацію, за яку він відповідає (всю інформацію звіту про результати проведення закупівлі чи повідомлення про намір укласти договір). Тобто, якщо внести зміни у електронний документ, то у файл електронного підпису аж ніяк не можна і при перевірці на сайті центрального засвідчувального органу інформація з підпису та інформація з форми документа не буде співпадати. Тому, законність таких дій ставиться під сумнів, а проблем може бути ще більше. А також, уявіть ситуацію, де ДАСУ розпочала моніторинг, у зв’язку із застосування не тих статей Закону при переговорній процедурі та зобов’язала Замовника розірвати договір, однак через деякий час ця інформація змінилась і вже моніторинг ДАСУ не відповідає наявній інформації по закупівлі. Наприклад як тут https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-04-23-001347-b Як взагалі такі ситуації будуть розвиватися в юридичній площині і до якого абсурду можна дійти? Замість того, щоб просто, формально чи неформально зробити перехідний період.
Ліля
Антаолій, можете оголошувати переговорну. Підстави зміняться в усіх закупівлях, що оголошені після 19 квітня. А з приводу переговорної, то в Законі написано тільки про вимоги по статті 17
Олександра
трохи не по темі, але все ж таки) чий єцп накладати секретарю тендерного комітету?свій, голови чи директора закладу?
Ігор
Олександра, на мою думку потрібно накладати КЕП/ЕЦП тої людини, якій делегували повноваження для публікації документів про закупівлю в протоколі засідання тендерного комітету. При цьому, підпис повинен містити реквізити( не як фізична особа, а як голова ТК чи секретар ТК) аналогічні до того, який міститься у протоколі засідання ТК, де ставиться реальний підпис
Ліля
Олександра, звісно свій. Адже секретар публікує від свого імені. Це ж як звичайний підпис, якщо ви підписуєте якусь заяву, то ви ж підписуєте своїй підписом
Світлана
Підкажіть будь ласка, якщо процедура закупівлі оголошена до 19.04.2020, торги відбулися і оголошено переможця 22.04.2020, то договір ми укладаємо за старим Законом? Мається на увазі, що в тій редакції, що в тендерній документації, і з посиланням на норми старого Закону, зокрема, і щодо внесення змін.
Ліля
Світлана, все вірно. У вас ця процедура завершується по старому Закону. Відповідно і публікувати зміни до договору та звіт про виконання ви будете в строки, що передбачені старим Законом
Олена
Поінформуйте чи можливо проводити відкриті торги за кодами 391600000-1 Шкільні меблі та 391620000-5 приладдя (дидактика), якщо очікувана вартість зазначених предметів становить приблизно 100 тис.грн.