ФОП закрився, а договір залишився: що робити замовнику?
Фізичні особи-підприємці є активними учасниками публічних закупівель. Донедавна вони навіть мали переваги порівняно з суб’єктами господарювання-юридичними особами, оскільки в основному не являються платниками податку на додану вартість. Втім, такі особливості ФОП наразі вже не діють. Разом з тим, ФОП залишаються особливим видом господарюючих суб’єктів, діяльність яких має свої нюанси, що безпосередньо впливає на замовників.
Діяльність фізичної особи як ФОП нерозривно пов’язана з самою такою особою, оскільки здійснюється особисто і одноосібно. І коли така особа припиняє свою підприємницьку діяльність, більшість замовників опиняються в «ступорі», оскільки для них контрагент ніби «зникає» безслідно, залишаючи по собі невиконані зобов’язання за укладеними з замовником договором. Чи так це насправді? Розглянемо на прикладі матеріалу від Медіаресурсу професійних закупівель про одну із судових справ.
Замовник (надалі – замовник, Позивач) звернувся до господарського суду з позовом до фізичної особи – підприємця (надалі – ФОП, Відповідач, Скаржник) про зобов’язання вчинити дії та стягнення грошових коштів. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору в частині поставки погодженого обсягу паливної деревини за договором поставки від 20.01.2025 № 28 (надалі – договір від 20.01.2025 № 28).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду, позов задоволено повністю.
Задовольняючи позов, суди встановили, що ФОП не поставив замовнику у повному обсязі передбачений договором товар, внаслідок чого не виконав належним чином взятого на себе договірного обов’язку. З огляду на це, застосувавши положення статей 16, 552, 622 Цивільного кодексу України, суди дійшли висновку про наявність підстав для зобов`язання Відповідача поставити обумовлений договором товар.
Встановивши факт неналежного виконання Відповідачем договірного обов’язку з поставки товару та недоведеність підстав для звільнення його від відповідальності, суди дійшли висновку про наявність підстав для стягнення неустойки.
Разом з тим, ФОП подав касаційну скаргу до Верховного Суду. За доводами ФОП, суди не врахували повідомлені ним обставини неможливості подальшого виконання договору, відмову від його виконання, а також припинення його підприємницької діяльності та вплив цих обставин на належність і ефективність обраного Позивачем способу захисту.
Крім того, Скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 16, 622 та 712 Цивільного кодексу України у правовідносинах, у яких на час вирішення спору боржник припинив статус фізичної особи – підприємця, а предмет поставки фактично відсутній, зокрема щодо допустимості та ефективності примусового виконання договору поставки в натурі за таких обставин.
Розглянемо окремо позицію Верховного Суду щодо доводів ФОП.
1. ФОП зазначав, що замовник обрав неефективний спосіб захисту в суді, вимагаючи від нього здійснити поставку товару (деревини).
Суди встановили, що ФОП звертався до замовниками з листами, в яких порушив питання про розірвання договору. Втім, замовник відмовив у задоволенні цих пропозицій.
Таким чином, за обставинами справи, з боку ФОП мала місце чітко висловлена відмова від подальшого передання товару, яка потребувала оцінки судами з урахуванням правових наслідків, установлених статтею 665 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини першої статті 665 Цивільного кодексу України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
З огляду на наведене, за встановлених у цій справі обставин відмова ФОП від подальшого виконання договору від 20.01.2025 № 28 надавала замовнику право:
- відмовитися від вказаного договору відповідно до частини першої статті 665 Цивільного кодексу України;
- вимагати відшкодування завданих порушенням збитків за правилами статей 22, 611 та 623 ЦКУ;
- вимагати стягнення неустойки, нарахованої за період прострочення виконання зобов`язання;
- вимагати реалізації передбачених договором способів забезпечення його виконання, визначених статтею 546 Цивільного кодексу України, а також застосування інших передбачених законом і договором майнових наслідків такого порушення.
До передбачених законом наслідків такого порушення, зокрема, належать неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю за умови, що відповідні підстави були визначені тендерною документацією та умовами договору відповідно до статті 27 Закону України “Про публічні закупівлі”, а також право замовника прийняти рішення про відмову учаснику в участі у наступній процедурі закупівлі та відхилити його тендерну пропозицію у випадках, установлених частиною другою статті 17 цього Закону та підпунктом 2 пункту 45 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
Як наслідок – Верховний Суд визнав, що вимога поставити товар є недоцільною.
2. В той же час, залишається ще один аргумент ФОП, який він висуває як підставу для відмови в позові замовнику – припинення ним своєї підприємницької діяльності.
Суд зазначає, що питання правових наслідків припинення фізичною особою підприємницької діяльності вже вирішене в усталеній практиці Верховного Суду.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18 та від 09.10.2019 у справі № 127/23144/18 виснувала, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності – фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа – підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постанові від 16.01.2024 у справі № 914/1362/23.
Результат справи: Верховний Суд прийняв остаточне рішення в цій справі, відповідно до якого з ФОП стягнуто 140 788,03 грн штрафних санкцій, нарахованих замовником (пені у розмірі 0,1 відсотка за загальний період прострочення з 01.05.2025 до 02.06.2025 у розмірі 41 466,15 та штрафу у розмірі 7 (сім) відсотків ціни договору, що становить 99 321,88 грн.).
До слова, у розпорядженні замовника також залишилося внесене ФОП забезпечення виконання договору в розмірі 61 960,00 грн., тож витрати колишнього ФОП зростуть ще додатково на суму забезпечення виконання договору.
Висновки: припинення діяльності ФОП – не вирок для замовника, всі зобов’язання за договорами переходять до цієї особи як фізичної особи, включно з усіма наслідками неналежного виконання / невиконання такого договору.
Вдалих Вам закупівель!
Коментарі
До цієї статті ще немає коментарів. Станьте першим.