06.02.2020 Ольга Лаврова

Дотримання бюджетного законодавства під час укладення договорів про закупівлю для потреб наступного бюджетного періоду

В статті Валерій Урлюк розповідає про особливості дотримання бюджетного законодавства під час укладення договорів про закупівлю для потреб наступного бюджетного періоду
  1. Реєстрація бюджетних зобов'язань: особливості нормативно-правового регулювання
  2. Взяття бюджетних зобов'язань за договорами про закупівлю: поняття і передумови
  3. Практичні аспекти дотримання вимог бюджетного законодавства під час укладення договору про закупівлю

Реєстрація бюджетних зобов'язань: особливості нормативно-правового регулювання

Реалізований у чинному законодавстві механізм реєстрації бюджетних зобов'язань за договорами про закупівлю надає замовникам з числа бюджетних установ додаткові можливості для належного забезпечення невідкладних потреб у товарах і послугах на початку бюджетного року відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі». При цьому слід мати на увазі, що порушення порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань, включаючи їх несвоєчасну реєстрацію, а також здійснення платежів за бюджетні кошти без реєстрації бюджетних зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства згідно з пунктами 21 і 23 частини першої ст. 116 Бюджетного кодексу України.

31 січня 2018 року набрання чинності наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2016 № 1114 дало можливість замовникам з числа розпорядників бюджетних коштів подавати до органу Казначейства документи для реєстрації бюджетного зобов'язання за договором про закупівлю протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Державної казначейської служби України (далі — Казначейства) кошторису (плану використання бюджетних коштів).

Згідно з абзацом другим пункту 2.2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі — Порядку № 309), за умови взяття бюджетного зобов'язання, за яким застосовують процедуру закупівлі товарів, робіт і послуг, розпорядник бюджетних коштів подає, згідно із законодавством у сфері закупівель, до органу Казначейства документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, протягом 7 робочих днів з дати оприлюднення звіту про результати проведення процедури закупівлі в разі наявності в обліку органу Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів) або протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів).

Таким чином, закріплений у законодавстві порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань дає можливість замовникам з числа бюджетних установ проводити процедури закупівлі на наступний рік і реєструвати бюджетні зобов'язання за договорами про закупівлю для потреб наступного бюджетного періоду, не порушуючи бюджетного законодавства в цій частині.

Взяття бюджетних зобов'язань за договорами про закупівлю: поняття і передумови

Укладення договору протягом бюджетного періоду, згідно з яким необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або в майбутньому, визнають бюджетним зобов'язанням. Інакше кажучи, укладення бюджетною установою оплатного договору, у тому числі договору про закупівлю, згідно з пунктом 7 частини першої ст. 2 Бюджетного кодексу України, де юре вважається взяттям бюджетного зобов'язання.

Відповідно до бюджетного законодавства необхідною передумовою для взяття будь-якого бюджетного зобов'язання є наявність відповідного бюджетного призначення та відповідного бюджетного асигнування, встановленого кошторисом.Згідно з частиною першою ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюють лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше непередбачено законом про Державний бюджет України. Відповідно до частини першої ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, зважаючи на необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації — після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Укладення договору про закупівлю, у тому числі для потреб наступного бюджетного періоду, за яким розпорядник бюджетних коштів взяв зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань, установлених у кошторисі, є неправомірним та вважається порушенням бюджетного законодавства.

Водночас на практиці під час проведення процедур публічних закупівель для потреб наступного бюджетного року замовники з числа бюджетних установ, через вимоги частини другої ст. 32 та ст. 37 Закону № 922-VІІІ, часто укладають договори про закупівлі на початку наступного бюджетного року, а то й наприкінці поточного року, тобто до затвердження кошторисів, якими їм встановлюють бюджетні асигнування на відповідні видатки. Згідно з абзацом другим пункту 2.2 Порядку № 309, бюджетне зобов'язання за таким договором може бути реєстроване в органах Казначейства без жодних проблем.

Та виходячи зі змісту пункту 7 частини першої ст. 2, частин третьої і четвертої ст. 48 та пункту 20 частини першої ст. 116 Бюджетного кодексу України, укладення договору про закупівлю для потреб наступного бюджетного року до затвердження кошторису (встановлення бюджетного асигнування) і взяття за ним відповідного зобов'язання є недійсним і вважається порушенням бюджетного законодавства. Більше того, такі дії містять у собі формальні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 164-12 КУпАП.

Практичні аспекти дотримання вимог бюджетного законодавства під час укладення договору про закупівлю

Зважаючи на зміст пункту 7 частини першої ст. 2, а також вимоги статей 23 і 48 Бюджетного кодексу України, є доцільним передбачати в договорі про закупівлю для потреб наступного бюджетного року умову, згідно з якою початок строку дії договору в частині виникнення зобов'язань з придбання (замовлення) товарів (послуг), їх оплати, а також виникнення бюджетних зобов'язань визначатиметься не раніше дати встановлення замовнику відповідних бюджетних асигнувань на придбання товарів чи послуг, які становлять предмет закупівлі, тобто датою затвердження кошторису.

Приклад
Договір набирає чинності з дня його укладення, а в частині виникнення зобов'язань з придбання (замовлення) товарів, їх оплати, а також виникнення бюджетних зобов'язань — з дати встановлення покупцеві в установленому порядку відповідних бюджетних асигнувань у кошторисі з урахуванням статей 23 і 48 Бюджетного кодексу України, та діє до 31.12.2019.

Використання запропонованого або аналогічного за змістом формулювання щодо початку строку дії договору дасть можливість, з одного боку, виконати вимоги відповідної статті Закону № 922-VІІІ щодо строків укладення договору про закупівлю навіть до затвердження кошторису (плану використання бюджетних коштів), з іншого — формально не суперечитиме вимогам Бюджетного кодексу України щодо взяття бюджетних зобов'язань лише за наявності відповідного бюджетного призначення і тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами.

Крім того, замовникові, який проводить процедуру закупівлі для потреб наступного бюджетного року, виходячи з необхідного обсягу товарів (послуг) та їх очікуваної вартості, слід пам'ятати, що сума бюджетного асигнування на відповідні цілі може бути меншою, ніж вартість здійснюваної закупівлі. Однак нормами частин третьої та четвертої ст. 48 Бюджетного кодексу України заборонено взяття бюджетних зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).

У цьому випадкові з метою дотримання вимог бюджетного законодавства та забезпечення реєстрації бюджетного зобов'язання за договором про закупівлю вразі відсутності або недостатності бюджетних асигнувань у кошторисі бюджетній установі необхідно послуговуватися пунктом першим частини четвертої ст. 36 Закону № 922-VІІІ, а саме зменшити обсяги закупівлі відповідних товарів (послуг) з огляду на фактичні обсяги видатків.

Матеріали зі статті Валерія Урлюка, координатора Навчально-консультаційного центру публічних закупівель ГО «Центр АСНДІ», для журналу "Радник в сфері державних закупівель"

договір, Укладення договору,

Коментарі

До цієї статті ще немає коментарів. Станьте першим.