Чи може уповноважена особа підписувати закупівлі в системі ключем керівника, а не власним?
Ведення публічних закупівель передбачає дотримання законодавчих вимог, у тому числі правил електронного підпису (КЕП). У цьому матеріалі Медіаресурсу професійних закупівель розглянемо, чи може уповноважена особа, здійснюючи закупівлі, підписувати документи в електронній системі закупівель (ЕСЗ) за допомогою ключа керівника, а не власного, та які це може мати наслідки.
Нормативно-правова база
Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) визначає, що відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа. Поряд із тим, уповноважена особа в свою чергу забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону.
Наказом Мінекономіки «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» від 11.06.2020 № 1082 визначено, що розміщення інформації в ЕСЗ здійснюється уповноваженою особою. Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Інформація, що заповнюється в електронних полях, може відображатися на веб-порталі у вигляді документа, доступного для друку.
Разом із цим, кваліфікований електронний підпис:
- Засвідчує особу, яка підписала документ;
- Підтверджує її відповідальність за достовірність внесеної інформації.
Отже, уповноважена особа, відповідальна за публікацію в ЕСЗ, повинна діяти виключно у межах своїх повноважень, встановлених внутрішніми документами підприємства (наказами, положеннями тощо).
Підписання ключем керівника: правові аспекти
Підписання документів ключем керівника, якщо цим займається уповноважена особа, формально розглядатиметься як порушення, оскільки:
- Порушується принцип персональної відповідальності: Використання КЕП керівника створює враження, що саме керівник є автором або відповідальним за внесену інформацію. У разі перевірки це може викликати додаткові питання до керівника, навіть якщо фактично цю дію здійснювала інша особа;
- Порушення вимог безпеки: КЕП є індивідуальним інструментом підпису, і його передача третім особам (у тому числі уповноваженій особі) суперечить принципам захисту персональних даних і використання електронних підписів.
Державна аудиторська служба України (ДАСУ) неодноразово наголошувала, що:
- Дії уповноваженої особи мають бути підтверджені її власним КЕП;
- Використання КЕП керівника для виконання обов’язків іншої особи розглядається як порушення вимог нормативно-правових актів, навіть якщо це зумовлено внутрішньою практикою організації.
Як діяти у практичних ситуаціях?
Щоб уникнути можливих порушень і спірних ситуацій, організація має:
- Забезпечити кожну уповноважену особу власним КЕП: це виключить необхідність використовувати КЕП керівника для підписання закупівельних документів;
- Чітко визначити обов’язки уповноваженої особи у внутрішніх документах: у положеннях або наказах має бути закріплено, що саме уповноважена особа відповідає за всі дії в електронній системі закупівель, включаючи підписання документів;
- Навчити персонал правильного використання КЕП: передача ключа чи пароля до КЕП третім особам має бути категорично заборонена;
- Уникати формалізму: навіть якщо керівник формально погодив використання свого КЕП для дій уповноваженої особи, це не виключає ризиків у разі перевірки чи судових спорів.
Наслідки недотримання вимог
Використання КЕП керівника уповноваженою особою може спричинити такі наслідки:
1. Штрафні санкції. Контролюючі органи можуть кваліфікувати це як порушення процедур закупівель;
2. Визнання дій недійсними. У разі спору підписані документи можуть бути оскаржені через відсутність чіткої відповідності підпису та дій особи.
Висновок
Коментарі
До цієї статті ще немає коментарів. Станьте першим.