Відповідно до статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник може при формуванні технічних специфікації встановлювати вимог до екологічних характеристик, за умови, що такі вимоги є достатньо точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками.

У Законі зазначено що такі вимоги можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент".

Відповідно до статті 7 Закону України «Про  енергетичну ефективність» при проведенні публічних закупівель енергоспоживчої продукції, вимоги до якої визначені в законодавстві щодо енергетичного маркування, екологічного маркування та екодизайну, вартість якої дорівнює або перевищує суму, визначену пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі», клас енергетичної ефективності такої продукції повинен бути не нижче класу енергетичної ефективності, визначеного Кабінетом Міністрів України з урахуванням нормативно-правових актів у сфері енергетичного маркування, або показники енергетичної ефективності такої продукції повинні відповідати індикативним показникам, визначеним нормативно-правовими актами у сфері екодизайну, або така продукція  повинна відповідати стандартам екологічного маркування.

Якщо закуповуються:

• кондиціонери повітря з номінальною потужністю ≤ 12 кВт, що живляться від електромережі, призначених для охолодження та(або) підігріву повітря; 
• вентилятори з електричною потужністю ≤ 125 Вт, 

замовник може встановити вимогу про відповідність приладу Технічному регламенту щодо вимог до екодизайну для кондиціонерів повітря та вентиляторів, призначених для особистого комфорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. № 739.

Дія цього Технічного регламенту не поширюється на:

• прилади, які живляться від джерел інших, ніж електричні;
• кондиціонери повітря, в яких сторона конденсатора або сторона випарника чи обидві сторони не використовують повітря для теплообмінного середовища.

У технічних специфікаціях замовник може становити таку вимогу до екологічних характеристик кондиціонерів повітря та вентиляторів:

Енергоспоживча продукція [або назва категорії] повинна відповідати вимогам Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для, призначених для особистого комфорту за показниками:

Підтвердження відповідності:

Інформація в технічній документації яка у тому числі повинна містити копію результатів розрахунків, які встановлені у додатку 2 до цього Технічного регламенту.

Оцінка відповідності к вимогам цього Технічного регламенту здійснюється шляхом застосування процедури внутрішнього контролю дизайну або процедури системи управління для оцінки відповідності, наведених відповідно в додатках 3 і 4 до Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 р. № 804.

Зазначайте  екологічні вимоги в спеціальних  відкритих електронних полях тендерної документації. Такі поля відкриті на усіх закупівельних майданчиках з травня 2023 року.  

У системі  Prozorro це буде виглядати так: 

Відео підказка: визначаємо екологічні вимоги до предмету закупівлі

Інструкція користувача по застосуванню електронних полів для закупівлі з екологічними вимогами

Показники та вимоги згідно Технічного регламенту для перевірки пропозиції

Таблиця 1 – Вимоги до мінімальної енергоефективності

одноканальний кондиціонер повітря – кондиціонер повітря, в якому повітря, що надходить у конденсатор під час охолодження або у випарник під час обігріву, подається із системи і виводиться назовні цієї системи;

двоканальний кондиціонер повітря – кондиціонер повітря, в якому повітря, що надходить в конденсатор під час охолодження або у випарник під час обігріву, подається з навколишнього природного середовища через один канал і відводиться назовні через інший. Такий кондиціонер повітря повністю розташовується всередині приміщення, що кондиціонується, біля стіни;

кондиціонер повітря – прилад, здатний охолоджувати та/або обігрівати повітря всередині приміщення за рахунок компресійного циклу для пари, що приводиться в дію електричним компресором, включаючи кондиціонери повітря, які мають додаткові функції, наприклад, дегідратацію, очищення повітря, вентиляцію або додатковий обігрів повітря за допомогою електронагрівача, а також прилади, які можуть використовувати воду (як конденсовану, що утворюється на випарнику, так і воду, що подається ззовні) для випарювання конденсату за умови, що прилад також може функціонувати без додавання води, використовуючи лише повітря;

GWP потенціал глобального потепління – коефіцієнт, що визначає ступінь впливу 1 кілограма охолоджуючої речовини, що застосовується в парокомпресійному циклі, на глобальне потепління протягом 100 років і виражається в кілограмах еквіваленту CO2;

SERR середній за сезон коефіцієнт енергоефективності – повний коефіцієнт енергоефективності кондиціонера повітря, типовий для всього сезону застосування системи охолодження, який визначається шляхом відношення еталонної річної потреби охолодження до річного споживання електроенергії під час охолодження;

SCOP середній за сезон коефіцієнт корисної дії – загальний коефіцієнт корисної дії кондиціонера повітря, типовий для всього певного сезону обігріву, розрахований як еталонна річна потреба обігріву, поділена на річне споживання електроенергії на обігрів;

сезон – одна з чотирьох комбінацій робочих умов (один сезон охолодження, два сезони обігріву: прохолодніший/тепліший), що характеризує поєднання температур зовнішнього повітря для кожного біну та кількість годин, протягом яких ці температури мають місце в сезоні, для якого призначений кондиціонер повітря;

 – співвідношення заявленої потужності для охолодження та номінальної вхідної потужності для охолодження у кВт при експлуатації пристрою у номінальних умовах досліджень;

  номінальний коефіцієнт корисної дії – співвідношення заявленої потужності для обігріву та номінальної вхідної потужності для обігріву у кВт при експлуатації пристрою у номінальних умовах досліджень.

Таблиця 2 – Орієнтовні еталонні показники для найкращої технології, наявної на ринку кондиціонерів повітря

Орієнтовним еталонним показником для рівня GWP холодоагенту, що використовується в кондиціонері повітря, є значення GWP ≤ 20.

Значення EER визначається виходячи з енергоефективності одноканальних кондиціонерів повітря з пароутворюючим охолодженням.

Таблиця 3 – Вимоги щодо максимального енергоспоживання у вимкненому стані й режимі очікування

режим «вимкнено» – стан, в якому кондиціонер повітря або вентилятор підключений до мережі електроживлення, але не виконує жодних функцій. Також відповідають режиму «вимкнено» умови, що забезпечують лише індикацію стану режиму «вимкнено», а також умови, що забезпечують тільки функціональні можливості, призначені для забезпечення електромагнітної сумісності;

режим «очікування» – стан, в якому кондиціонер повітря, підключений до мережі електроживлення, залежить від енергії, що надходить від мережевого джерела живлення для належної роботи, виконує лише такі функції, які можуть зберігатися протягом невизначеного часу: функція повторної активації або функція повторної активації з індикатором, що лише вказує на можливість функції повторної активації, та/або відображення інформації або стану на інформаційному табло.

Таблиця 4 – Вимоги щодо максимального рівня звукової потужності

рівень звукової потужності – зважений за шкалою А рівень звукової потужності всередині приміщення та/або назовні, що вимірюється за номінальних (стандартних) умов для охолодження приміщення (або обігріву, якщо у кондиціонера повітря відсутня функція охолодження);

рівень звукової потужності вентилятора – визначений за шкалою А рівень звукової потужності вентилятора при максимальній швидкості подачі повітря, виміряний на вихідній стороні у Дб(А).

Вимоги до надання інформації про виріб

Учасник повинен надати:

• технічну документацію виробу з розрахунками вищезазначених показників згідно вимог Технічного регламенту;
• інструкції налаштування пристрою для застосування заявлених потужностей, значення параметрів SEER/EER, SCOP/COP і продуктивності виробу, а також контактні дані для отримання вищевказаної інформації;
• веб-сайтів виробників кондиціонерів повітря і вентиляторів, що знаходяться у вільному доступі.

Таблиця 5 – Вимоги щодо надання інформації, стосуються всіх кондиціонерів повітря, за винятком двоканальних і одноканальних кондиціонерів повітря

заявлена потужність  (кВт) – потужність парокомпресійного циклу пристрою для охолодження Pdc( ) або обігріву Pdh( ) з урахуванням температури зовнішнього повітря    і температури всередині приміщення Tin, як заявлено виробником;

бівалентна температура – температура зовнішнього повітря    у °С, заявлена виробником для обігріву, за якої заявлена потужність дорівнює неповному навантаженню;

бін (з індексом “j”) – комбінація температури зовнішнього повітря та тривалості біну в годинах; 

відображення інформації на дисплеї та індикатор стану – безперервно діюча функція виведення на дисплей інформації про стан приладу, у тому числі годинник;

  енергоспоживання у режимі «вимкнено» – споживання енергії пристроєм  у кВт в вимкненому стані;

  енергоспоживання в режимі роботи картерного нагрівача – споживання енергії пристроєм у кВт в режимі експлуатації картерного нагрівача;

  енергоспоживання в режимі вимкненого термостата – споживання енергії пристроєм у кВт в режимі вимкненого термостата;

  енергоспоживання в режимі очікування – споживання енергії пристроєм у кВт в режимі очікування;

  енергоефективність циклу опалення – середній коефіцієнт корисної дії за інтервал проведення циклічних випробувань (включення і виключення компресора), що розраховується у кВт як відношення загальної опалювальної потужності за інтервал до загального значення енергоємності за той же інтервал;

  еталонна річна потреба обігріву – еталонна потреба обігріву для визначеного сезону, що береться за основу для обчислення середнього за сезон коефіцієнта корисної дії і визначається як добуток розрахункового навантаження обігріву   та еквівалентної тривалості обігріву в активному режимі  ;

  еталонна річна потреба охолодження – еталонна потреба охолодження у кВт·год/рік, що береться за основу для обчислення середнього за сезон коефіцієнта енергоефективності SERR і визначається добуток розрахункової потужності для охолодження   та еталонного часу охолодження в активному режимі  ;

еталонна розрахункова температура – температура зовнішнього повітря як для охолодження, так і для обігріву, за якої коефіцієнт неповного навантаження дорівнюватиме 1 і яка варіює залежно від визначеного сезону охолодження або обігріву;

  еталонний час охолодження в активному режимі – очікувана річна кількість годин на рік визначена у год/рік, протягом яких пристрій має працювати в режимі розрахункового навантаження для охолодження   з метою забезпечення еталонної річної потреби в охолодженні;

 ( ) заявлений коефіцієнт енергоефективності – коефіцієнт енергоефективності з обмеженою кількістю встановлених бінів j за температури зовнішнього повітря  , заявленої виробником;

 ( ) заявлений коефіцієнт корисної дії  – коефіцієнт корисної дії з обмеженою кількістю встановлених бінів j за температури зовнішнього повітря  , заявленої виробником;

  коефіцієнт енергоефективності циклу охолодження – середній коефіцієнт енергоефективності за інтервал проведення циклічних випробувань (включення й виключення компресора), що розраховується у кВт як відношення загальної охолоджуючої потужності за інтервал до загального значення енергоємності за той же інтервал;

 – співвідношення заявленої потужності для охолодження та номінальної вхідної потужності для охолодження у кВт при експлуатації пристрою у номінальних умовах досліджень;

продуктивність (SV) у ( /хв)/Вт – співвідношення максимальної швидкості подачі повітря ( /хв) і вхідної потужності вентилятора (Вт);

режим роботи картерного нагрівача – стан, за якого пристрій активує нагрівач для того, щоб уникнути перетікання охолоджуючої речовини до компресора і обмежити концентрацію охолоджуючої речовини в мастилі під час запуску компресора;

регулювання потужності – наявність у пристрої функції зміни потужності шляхом зміни об'ємної швидкості потоку. Якщо об'ємна швидкість потоку пристрою не змінюється, то такий пристрій має маркування «постійна потужність»; якщо об'ємна швидкість потоку може змінюватися або перемикатися не більше ніж у двох положеннях, то ставиться маркування «потужність перемикається», якщо об'ємна швидкість потоку може змінюватися або перемикатися в трьох і більше положеннях, то такий пристрій має маркування «змінна потужність»;

  річне споживання електроенергії під час обігріву – споживання електроенергії, що необхідне для забезпечення встановленої еталонної річної потреби обігріву і застосовується для певного сезону обігріву та розраховується шляхом ділення еталонної річної потреби обігріву на середній за сезон коефіцієнта корисної дії в активному режимі (SCOPon) і споживання електроенергії приладом для функціонування у режимі вимкненого термостата, у режимі очікування, у вимкненому стані й режимі роботи картерного нагрівача протягом сезону обігріву.

Для пристроїв з потужністю, що перемикається, у кожній клітинці в розділі «Заявлена потужність пристрою» та «Заявлені коефіцієнти EER/COP пристрою» повинні наводитись значення, розділені косою лінією («/»).

Якщо початкове значення коефіцієнту зниження потужності   = 0,25, то проведення випробувань робочих циклів не потрібно. В інших випадках потрібно вказати значення, отримані в результаті випробувань робочих циклів опалення або охолодження. 

В залежності від функціональності пристрою, виробник повинен надати в необхідному і достатньому обсязі інформацію з технічної документації виробу. Для пристроїв з маркуванням «перемикається» необхідно в кожній клітинці під графою «Заявлена потужність» вказати два значення для нижнього й верхнього рівнів з відміткою «верх/ниж», розділеної косою лінією («/»).

Вимоги до надання інформації щодо одноканальних і двоканальних кондиціонерів повітря.

При упаковці, складанні документації та створенні будь-яких рекламних матеріалів, представлених на паперових або електронних носіях, одноканальні кондиціонери повітря повинні називатися «системи місцевого кондиціонування повітря»

Таблиця 6 – Вимоги щодо надання інформації щодо двоканальних і одноканальних кондиціонерів повітря

Таблиця 7 – Вимоги до надання інформації щодо вентиляторів

Вигляд енергетичної етикетки для кондиціонерів повітря, за виключенням одноканальних та двоканальних кондиціонерів повітря

Вигляд енергетичної етикетки для реверсивних кондиціонерів повітря з класами енергоефективності від A++ до Е

Вигляд енергетичної етикетки для реверсивних кондиціонерів повітря з класами енергоефективності від A+++ до D