Програма фінансування Ukraine Facility: розповідаємо про особливості вимог щодо походження товарів у закупівлях робіт

У своїй програмі фінансової підтримки Ukraine Facility (UF) ЄС висунув суворі вимоги до походження товарів у публічних закупівлях. Чи створює це бар’єри для замовників і бізнесу? Чи можуть ці правила зірвати угоди? Як їх дотримуватися на практиці — і хто це перевіряє?

Про ключові нюанси закупівель робіт за програмою UF розповідає Ольга Нос, фахівчиня з аналітичних досліджень KSE (Kyiv School of Economics).

Що таке Ukraine Facility і як ця програма впливає на публічні закупівлі в Україні?

Ukraine Facility — це масштабна фінансова підтримка від ЄС, яка стартувала у 2024 році. Її умови закріплені в Рамковій угоді, ратифікованій Законом №3786-IX. Згідно з угодою, будь-які національні процедури закупівель, які фінансуються в межах програми, повинні відповідати особливим правилам ЄС.

Одним із ключових таких правил є вимога до походження товарів і матеріалів, які використовуються під час виконання робіт. 

Стаття 5 Рамкової угоди зобов’язує замовників гарантувати, що всі товари та матеріальні ресурси, які входять до складу робіт, походять виключно з так званих "прийнятних країн". Перелік цих країн оприлюднюється на сайті Міністерства економіки України.

Це важлива умова для відповідності закупівель європейським стандартам.

Як це має виглядати у тендерній документації?

У документації повинна бути прописана чітка вимога щодо походження товарів і матеріалів з прийнятних країн. Крім того, тендерна документація повинна передбачати надання учасниками відповідних документів, які підтверджують країну походження товарів. Це можуть бути сертифікати походження, декларації про походження товарів або сертифікати про регіональне найменування товарів.

А якщо закупівля невелика?

Навіть для закупівель через електронний каталог Prozorro Market або поза електронною системою діють вимоги щодо прийнятності. Замовник може використовувати національні пороги, якщо йдеться про дрібну закупівлю на 20–30 тисяч гривень. У такому випадку він може або придбати товар через електронний каталог (за умови, що в цій категорії є постачальники, які відповідають вимогам Ukraine Facility), або здійснити закупівлю без використання системи.

Але навіть тоді замовник зобов’язаний підтвердити відповідність — надати документи постачальника, які підтверджують прийнятність товару, його походження та відсутність санкцій. Ці документи мають бути прикріплені до договору.

Яку відповідальність це накладає на замовників?

Замовники мають передбачити відповідні підстави для відхилення тендерних пропозицій, якщо учасники процедури закупівлі подають інформацію про походження товарів із країн, що не входять до переліку прийнятних.

У договорах, що укладаються за результатами тендерів, повинні бути прописані умови, за якими замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, якщо постачальник робіт не може підтвердити походження використаних товарів чи матеріалів або якщо ці товари походять із неприйнятних країн.

Варто також наголосити, що замовники мають встановлювати обов'язкову вимогу щодо надання виконавцем робіт відповідних документів, які підтверджують країну походження матеріальних ресурсів та товарів під час оплати за договорами. Це означає, що кожна оплата за роботи має супроводжуватись документами, які безсумнівно підтверджують відповідність правилам походження.

Дотримання цих вимог – це відповідальність кожного замовника, що безпосередньо впливає на успішність реалізації заходів в рамках програми Ukraine Facility та загалом на репутацію України як надійного партнера Європейського Союзу.

Яка частка тендерів за програмою Ukraine Facility наразі оголошується в Prozorro? Йдеться про десятки, сотні чи тисячі закупівель?

Загалом, частка таких тендерів поки що не дуже велика. Але якщо подивитися на окремі категорії — наприклад, закупівлі укриттів для шкіл — то там цей показник наближається до 100%. Це пояснюється тим, що укриття фінансуються за рахунок державної субвенції, а все, що йде за субвенцією, фактично належить до Ukraine Facility. Можуть бути поодинокі винятки, але в більшості випадків це справді так.

За даними донора, саме в межах Ukraine Facility у 2025 році було оголошено 512 лотів із загальною очікуваною вартістю 6,8 млрд грн. Уже укладено договорів на суму близько 1 млрд грн.

Водночас є певні помилки: наприклад, іноді замовники позначають як Ukraine Facility закупівлі продуктів харчування, хоча це не відповідає дійсності — навіть якщо такі закупівлі фінансуються за рахунок субвенції з обласного бюджету.  

Чи дають нові правила перевагу українським товарам?

Не обов’язково. Перелік прийнятних країн — значно ширший, ніж лише Україна. Але в окремих випадках українські виробники можуть отримати конкурентну перевагу — наприклад, якщо певні товари недоступні з прийнятних країн, але виробляються в Україні.

Чи є зворотний зв’язок від бізнесу щодо нових правил? Наскільки вони зрозумілі постачальникам?

Маємо як позитивні, так і негативні реакції. Наприклад, деякі українські виробники товарів для Нової української школи — зокрема інтерактивних дошок — наразі здійснюють лише збірку, але вже планують запускати повноцінне виробництво. Тобто ми бачимо, що нові критерії стимулюють розвиток: постачальники, які раніше просто перепродавали продукцію, починають організовувати фінальну збірку, а згодом — і глибшу локалізацію виробництва. У цьому сенсі можна говорити про позитивний вплив правил на розвиток українських виробників.

Негативний фідбек також є — переважно від постачальників, які імпортують продукцію з країн, що не входять до переліку прийнятних. Наприклад, це може стосуватися китайських компонентів. Вони запитують, як їм тепер брати участь у закупівлях, адже їхні товари не відповідають критерію походження.

Міністерство економіки консультувалося з Єврокомісією щодо таких випадків — коли на ринку просто немає аналогів із прийнятних країн. І представники Єврокомісії пояснили: уряди таких країн можуть звернутися до Єврокомісії з офіційним запитом щодо включення їх до переліку прийнятних. Це не вирішується на національному рівні — лише через міжурядову процедуру. 

Які найпоширеніші помилки роблять замовники під час підготовки документації по Ukraine Facility?

Найчастіше замовники не враховують вимоги Рамкової Угоди у тендерній документації та не передбачають можливості розірвання договору у разі невиконання відповідних вимог постачальником.

А якщо все ж таки використовуються товари з неприйнятної країни?

Це серйозне порушення. Виконання вимог Рамкової угоди обов’язкове. Їх виконання може перевіряти не лише ДАСУ, а й міжнародні аудитори. У разі, якщо кошти будуть витрачені на товари з неприйнятних країн, ЄС має право зменшити суму наступного траншу для України.

Яка практика у випадку, коли в межах України немає альтернативи продукції з неприйнятної країни?

Зараз ДАСУ проводить перевірки на місцях та дивиться, яке обладнання було придбано. Перевіряють документи, наприклад, щодо обладнання харчоблоків та щодо товарів та обладнання, закупленого в межах Нової української школи. 

Є закупівлі, проведені раніше, і головна вимога європейців — щоб жодна копійка не була витрачена з порушенням правил. А якщо кошти вже витратили, то має бути обґрунтоване виключення. Наприклад, якщо замовник закупив товар із прийнятної країни, але на момент закупівлі не запросив сертифікат походження, він може звернутися до постачальника, оскільки товар фізично перетнув кордон із сертифікатом, але замовник його не взяв одразу — і це технічне питання.

Як на практиці контролюють походження товарів — чи це не створює корупційних ризиків?

На підтвердження походження товарів постачальник замовник має передбачити:

• На етапі подання пропозицій: вимогу до учасника надати інформацію в довільній формі, в якій учасник процедури закупівель зазначає відповідність походження товарів, товарів та/або матеріальних ресурсів в складі закупівель робіт і послуг з прийнятних країн, або сертифікат про країну походження товару, або засвідчену декларацію про походження товару, або декларації про походження товару, або сертифікату про регіональне найменування товару.
• На етапі договору: вимогу до постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, з яким укладено договір про закупівлю, про те що він повинен надавати під час оплат за договором про закупівлю до кожної накладної/акта виконаних робіт/рахунку на оплату документ, що підтверджує країну походження товарів або матеріальних ресурсів, які будуть постачатися під час виконання укладеного договору про закупівлю (сертифікат про країну походження товару або засвідчену декларацію про походження товару, або декларацію про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару).

Чи ці вимоги пов’язані з євроінтеграцією України?

Це умови конкретної фінансової програми, а не всіх закупівель. Але вони справді наближають наші практики до стандартів ЄС.

Чи застосовуються подібні підходи в інших країнах, які отримували фінансування ЄС?

Вимога щодо походження товарів — це не українська ініціатива, а стандартна практика в межах європейських правил публічних закупівель. У країнах, які також отримують фінансування від ЄС, діє критерій походження, і вони так само зобов’язані його враховувати під час закупівель.

Де можна дізнатись більше про UF і отримати практичні навички щодо її застосування?

У Центрі вдосконалення закупівель KSE стартує сертифікатна програма  “ Закупівлі робіт для відбудови: планування, управління, контроль”, де детально розглядаються всі аспекти роботи за Рамковою угодою.