Законодавство
Замовник може встановлювати екологічні характеристики товарів, послуг чи робіт у технічних специфікаціях при проведенні публічної закупівлі. Якщо такі характеристики встановлені, замовник має зазначити, які маркування, протоколи випробувань або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі цим характеристикам. Застосування таких вимог до екологічних характеристик предмету закупівлі є добровільним інструментом зеленої відбудови та відновлення України. Екологічною характеристикою продукції є та, що пов’язана з впливом на довкілля й здоров’я людини на одній або декількох стадіях життєвого циклу.
Європейські стандарти
Застосування вимог до екологічних характеристик дозволить збільшити ефективність закупівлі підтримуючи реалізацію державної політики у сфері захисту довкілля, декарбонізації, циркулярної економіки та зеленої трансформації, яка відповідає цілям Європейської Зеленої угоди. Саме такий підхід у ЄС визначений в стратегії державних закупівель, яка відповідає Європейському Зеленому курсу (ЄЗК).
Європейська Комісія розробляє рекомендовані вимоги до технічних специфікацій та нецінові критерії на різні категорії товарів і послуг. У рамках реалізації Плану дій з циркулярної економіки відповідно до ЄЗК, Європейська Комісія впроваджує мінімальні обов’язкові вимоги у галузевому законодавстві та поетапне впровадження обов’язкової звітності для моніторингу його впровадження. Закупівля товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та громад зі зменшеним впливом на довкілля протягом життєвого циклу порівняно з товарами, роботами чи послугами аналогічного функціонального призначення визначені Європейською Комісією як зелені публічні закупівлі (ЗПЗ).
Екологічне марковання відіграє особливу роль у розробці технічних специфікацій та нецінових критеріїв як надійний інструмент перевірки поліпшених екологічних характеристик товарів і послуг за чітко визначеними стандартами які ґрунтуються на методі оцінки життєвого циклу. Вимога щодо підтвердження відповідності продукції критеріям екологічного маркування шляхом сертифікації дозволяє замовникам економити час і відповідає статті 43 Директиви 2014/24/ЄС щодо публічних закупівель.
Для забезпечення впровадження підходу зелених публічних закупівель (ЗПЗ) кожна держава-член Європейського Союзу має розробляти власні національні плани. Європейська Комісія створила Дорадчу групу з метою підтримки розробки та впровадження політики ЗПЗ. У складі цієї групи представлені представники держав-членів ЄС та зацікавлені сторони, такі як: Business Europe, UEAPME (асоціація малих і середніх підприємств), European Environment Bureau, BEUC (Європейська організація споживачів), ICLEI.
Директива 2012/27/ЄС про енергетичну ефективність визначає стратегічні цілі, схеми зобов’язань щодо енергоефективності та вдосконалення обліку споживання й платежів, вимоги до державних закупівель щодо енергозбереження. Від держав-членів ЄС вимагається більш ефективне використання енергії на всіх етапах ланцюга постачання - від виробництва до кінцевого споживання.
Основні положення Директиви 2012/27/ЄС визначають:
• показову роль будівель органів влади (стаття 5) – кращий приклад мають демонструвати місцеві та державні органи влади;
• публічні закупівлі лише енергоефективних продуктів, послуг й проєктів будівництва (реконструкції і ремонту) (стаття 6);
• зобов’язання щодо енергоефективності (стаття 7);
• енергетичні аудити й системи енергетичного менеджменту (стаття 8);
• облік енергії, відкритий доступ до облікової та платіжної інформації на основі фактичного споживання (статті 9-11);
• сприяння енергоефективності в опаленні та кондиціонуванні (стаття 14);
• сприяння енергоефективності в генеруванні, транспортуванні та розподілі енергії (стаття 15).
Енергетична ефективність в публічних закупівлях є складовою політики ЗПЗ ЄС.
Національне законодавство
Впровадження екологічних стандартів для товарів, робіт та послуг у сфері публічних закупівель виступає одним із ключових інструментів реалізації державної екологічної стратегії, визначеної Законом України "Про Основні засади державної екологічної політики до 2030 року", (далі — Закон). Відповідно до Закону, державне регулювання у галузі охорони навколишнього середовища є важливим для екологічної політики, нарівні з іншими заходами, такими як системи екологічного управління, екологічний аудит, сертифікація та маркування продукції. Ці заходи спрямовані на:
- підвищення екологічної обґрунтованості та ефективності діяльності,
- поліпшення екологічних характеристик продукції,
- дотримання вимог природоохоронного законодавства,
- покращення управління з метою запобігання екологічним ризикам.
Екологічна характеристика продукції (ecological characteristics of products) - характеристика(и), що пов’язана(і) з впливом предмету закупівлі на довкілля і здоров'ям людини на одній або декількох стадіях життєвого циклу.
Вплив на довкілля (environmental impact) - будь-які наслідки діяльності або продукції для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров’я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об’єктів, історичних пам’яток та інших матеріальних об’єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об’єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.
Застосування вимог до екологічних характеристик товарів, послуг чи робіт у технічних специфікаціях передбачено статтею 23 Закону України «Про публічні закупівлі», (далі — Закон № 922). Згідно з яким, у разі встановлення екологічних чи інших характеристик до предмета закупівлі, замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам.
Маркування, протоколи випробувань та сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством. Така вимога міститься в абзаці 2 пункту 5 статті 23 Закону № 922.
Лист-роз’яснення Мінекономрозвитку щодо необхідності акредитації органу оцінки відповідності, що надав сертифікат (https://www.greenmind.com.ua/images/2020/shchodo_akredytatsiyi_OOV.pdf)
Так саме, як і в ЄС екологічне маркування може застосовуватись замовником як зручний та надійний багатокритеріальний інструмент встановлення вимог продукції з врахуванням її життєвого циклу.
Екологічне маркування І типу та публічні закупівлі
Більш детально про екологічне маркування можна дізнатись в спеціальному розділі Екологічне маркування на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.
Замовник має можливість встановлювати нецінові критерії оцінки, що стосуються предмета закупівлі, згідно з пунктом 3 частини 3 статті 29 Закону № 922. Серед таких критеріїв можуть бути включені умови оплати, строки виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, а також заходи з охорони навколишнього середовища та соціального захисту. Закон № 922 не має обмежень щодо кількості або умов використання нецінових критеріїв. Однак важливо дотримуватися обмеження, за яким питома вага цих критеріїв не може перевищувати 30%.
Отже, замовник може враховувати заходи з охорони навколишнього середовища, якщо вони пов’язані з предметом закупівлі, з урахуванням обмеження.
Визначення заходів з охорони навколишнього середовища
Заходи з охорони навколишнього середовища – заходи, які забезпечують раціональне використання, відновлення, примноження та збереження природних ресурсів від руйнування, забруднення та виснаження, зокрема заходи спрямовані на:
- зниження та попередження впливу предмету закупівлі на стан довкілля протягом життєвого циклу;
- забезпечення раціонального використання природних ресурсів;
- пом'якшення негативного впливу на зміни клімату та адаптацію до зміни клімату;
- захист об’єктів довкілля та біорізноманіття;
- відновлення природного середовища.
При визначенні заходів з охорони навколишнього середовища замовник може керуватись Переліком видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 № 1147, але не обмежуватись ним, застосовуючи вимоги галузевого законодавства.
Якщо замовник застосовує критерій оцінки вартості життєвого циклу керуючись пунктами 3 і 4 статті 29 Закону №922 крім ціни товару (роботи, послуги) може включатися витрати замовника протягом життєвого циклу товару, роботи або послуги , а саме витрати, пов’язані з:
використанням товару, роботи або послуги, зокрема споживання енергії та інших ресурсів;
технічним обслуговуванням;
збором та утилізацією товару;
впливом зовнішніх екологічних чинників протягом життєвого циклу товару, роботи або послуги, у разі якщо їхня грошова вартість може бути визначена, зокрема вплив викидів парникових газів, інших забруднюючих речовин та інші витрати, пов’язані із зменшенням впливу на навколишнє середовище (довкілля).
У разі застосування критерію оцінки вартості життєвого циклу, всі його складові не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Вимоги до енергоспоживчої продукції
Виконуючи зобов’язання, взяті державою відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також у рамках Протоколу про приєднання до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, Україна впроваджує систему енергетичного маркування та вимог до екодизайну для енергоспоживчих продуктів відповідно до оновленого законодавства ЄС.
При проведенні публічних закупівель енергоспоживчої продукції, вимоги до якої визначені в законодавстві щодо енергетичного маркування, екологічного маркування та екодизайну, клас енергетичної ефективності такої продукції повинен бути не нижче класу енергетичної ефективності, визначеного Кабінетом Міністрів України з урахуванням нормативно-правових актів у сфері енергетичного маркування. Альтернативно, показники енергетичної ефективності такої продукції повинні відповідати індикативним показникам, визначеним нормативно-правовими актами у сфері екодизайну. Також можливий варіант, коли така продукція повинна відповідати стандартам екологічного маркування. Такі положення визначені в статті 7 Закону України «Про енергетичну ефективність».
Вимоги до енергоспоживчої продукції (товарів) щодо класу енергетичної ефективності або відповідності індикативним показникам, визначеним нормативно-правовими актами у сфері екодизайну або стандартами у сфері екологічного маркування типу I, зазначаються у тендерній документації.
Учасники процедури закупівлі повинні надати документально підтверджену інформацію про відповідність енергоспоживчої продукції (товарів) вимогам щодо класу енергетичної ефективності або індикативним показникам, визначеним нормативно-правовими актами у сфері екодизайну, або стандартам у сфері екологічного маркування типу I, які замовник зазначив у тендерній документації.
Енергоспоживча продукція (товари) і послуги, для надання яких використовується енергоспоживча продукція (товари), якій було надано право застосування екологічного маркування типу I згідно з національними, міжнародними чи європейськими стандартами, мають презумпцію відповідності вимогам до екодизайну тією мірою, якою екологічні критерії, яким повинні відповідати продукція (товари) у разі позначення їх екологічним маркуванням, задовольняють вимоги до екодизайну.
У разі придбання чи укладення договорів найму (оренди) будівель органами державної влади та органами місцевого самоврядування предметом таких договорів можуть бути виключно будівлі, енергетична ефективність яких є на рівні, не нижчому, ніж встановлено мінімальними вимогами до енергетичної ефективності будівель.
Ця вимога не поширюється на випадки:
придбання будівель з метою їх реконструкції або знесення;
придбання будівель з метою їх подальшого продажу без використання для власних потреб;
придбання та найму (оренди) будівель, що є об’єктами культурної спадщини;
наявності документального підтвердження підстав, що вказують на економічну та технічну недоцільність її застосування на момент придбання чи укладення договорів найму (оренди) будівель.
Переліку будівель промислового та сільськогосподарського призначення, об’єктів енергетики, транспорту, зв’язку та оборони, складів, на які не поширюються мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель та які не підлягають сертифікації енергетичної ефективності встановлений згідно з Законом і затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1416.
Коментарі
До цієї статті ще немає коментарів. Станьте першим.