Стандарти і маркування
У цьому розділі ми описуємо, які вимоги визначати замовнику та чим керуватися. Наводимо підтвердні документи відповідності екологічних характеристик.
Технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент". Така вимога міститься в абзаці 2 пункту 3 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», далі – Закон № 922.
Європейський стандарт (EN) – регіональний стандарт, прийнятий європейською організацією стандартизації (CEN-CENELEC).
Міжнародний стандарт – стандарт, прийнятий міжнародною організацією зі стандартизації й доступний для широкого кола користувачів.
Міжнародна організація стандартизації (ISO) – організація, що займається стандартизацією, членство в якій відкрите для відповідних національних органів усіх держав;
Національний стандарт України (ДСТУ) – стандарт, прийнятий національним органом стандартизації та доступний для широкого кола користувачів.
Нормативний документ – документ, що встановлює правила, настанови чи характеристики щодо діяльності або її результатів.
Вимоги до енергоспоживчої продукції
Вимоги до екодизайну енергоспоживчої продукції встановлюються відповідними Технічними регламентами, актуальний перелік яких опублікований на сайті Державного агентства енергоефективності та енергозбереження.
Енергоспоживчий продукт – будь-який товар, який споживає енергію під час його використання, розміщується на ринку та/або вводиться в експлуатацію в Україні, а також елементи, що можуть бути частиною продуктів, на які поширюється дія Технічного регламенту.
Енергетичне маркування – інформування споживача про рівень ефективності споживання продуктом енергетичних та інших основних ресурсів, а також надання додаткової інформації шляхом використання енергетичної етикетки.
Енергетична етикетка – етикетка встановленої форми, яка містить інформацію про рівень ефективності споживання продуктом енергетичних та інших основних ресурсів (клас та показники енергоефективності), а також додаткову інформацію.
Наприклад, якщо замовник закуповує кондиціонери повітря з номінальною потужністю ≤ 12 кВт, що живляться від електромережі, призначених для охолодження та(або) підігріву повітря, він може встановити вимогу про відповідність приладу Технічному регламенту щодо вимог до екодизайну для кондиціонерів повітря та вентиляторів, призначених для особистого комфорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 739.
У технічних специфікаціях відповідно до вимог Технічного регламенту замовник може становити таку вимогу до екологічних характеристик кондиціонерів повітря та вентиляторів:
«Енергоспоживча продукція [або назва категорії] повинна відповідати вимогам Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну призначених для особистого комфорту за показниками:
- енергоефективності;
- максимального енергоспоживання у вимкненому стані й режимі очікування;
- рівня звукової потужності.
Підтвердження відповідності:
Інформація в технічній документації, яка у тому числі має містити копію результатів розрахунків, які встановлені у додатку 2 до цього Технічного регламенту.
Оцінка відповідності до вимог цього Технічного регламенту здійснюється шляхом застосування процедури
внутрішнього контролю дизайну або процедури системи управління для оцінки відповідності, наведених відповідно в додатках 3 і 4 до Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 р. № 804.
В основу побудови форми енергетичної етикетки покладено класифікацію енергетичних характеристик енергоспоживчих продуктів, що використовує позначення семи класів енергоефективності літерами від А до G. Кожному класу привласнюється колір етикетки від темно-зеленого (високий клас енергоефективності) до червоного (низький клас).»
Корисні посилання:
Вимоги до окремих екологічних характеристик продукції
Екологічні характеристики можна визначити для будь-якого предмета закупівлі. Характеристики можуть передбачати наявність у предмета закупівлі певних екологічних характеристик згідно з ДСТУ ISO 14021:2016, зокрема:
Тлумачення, методи обґрунтування таких характеристик, їх застосування та застереження щодо введення в оману споживача описані в розділах 6–7 ДСТУ ISO 14021:2016 Екологічні марковання та декларації. Самодекларації ІІ типу (Екологічне маркування типу II) (ISO 14021:2016, IDT).
Підтвердним документом екологічних характеристик є декларація, оформлена згідно з ДСТУ ISO 14021:2016, а також разом із протоколами досліджень, технічною документацією, досьє, розрахунками тощо.
Логотипи маркування, що вказують на відповідність продукції стандартам добровільних систем сертифікації, що визначають її певну екологічну характеристику чи перевагу за стандартизованими показниками
Екологічне марковання
Метод застосування та оцінювання відповідності встановленим екологічним критеріям згідно з ДСТУ ISO 14024:2018 Екологічні марковання та декларації. Екологічне марковання типу I. Принципи та процедури (ISO 14024:2018, IDT) дозволяє ідентифікувати більш екологічно кращу продукцію в межах однієї функціональної категорії. На кожну категорію розробляється окремий стандарт екологічного маркування, який визначає екологічні характеристики та переваги товару, матеріалу чи виробу враховуючи його складники, технічні характеристики, показники якості та безпеки та впливи під час виробництва та використання. Цей метод є найбільш надійним щодо встановлення й підтвердження відповідності екологічним характеристикам, які рекомендовані Європейською комісією.
Коли застосовуєте вимоги до екологічних характеристик переконайтеся, що на товар чи послугу, яку закуповуєте, встановлений стандарт екологічного маркування, а також чи є ринкова пропозиції продукції, яка має сертифікати відповідності таким стандартам. Перелік таких стандартів розміщений на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України в розділі Бізнесу – «Екологічне маркування».
Підтвердним документом відповідності продукції вимогам екологічного маркування є сертифікат відповідності екологічним критеріям оцінки життєвого циклу на визначену категорію продукції за схемою сертифікації згідно з ДСТУ ISO 14024:2018.
Сертифікована продукція позначається стандартним екологічним маркуванням. У світі є велика кількість екологічних марковань, які пов’язані зі схемами сертифікації. Найбільш поширені знаки маркування на українському ринку, навели нижче, у Табл.2.
Таблиця 2
Логотипи маркування, що вказують на відповідність продукції стандартам екологічного маркування згідно з ISO 14024:2018
Вимоги до натуральних продуктів
Якщо закуповуються продукти харчової промисловості, відповідність предмета закупівлі вимогам критеріїв натуральності має узгоджуватися із вимогами статті 12 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», а також відповідати ДСТУ ISO/TS 19657:2018 Продукти харчові та напої. Технічні критерії для визначення натуральності інгредієнтів (ISO/TS 19657:2017, IDT).
Натуральними продуктами є ті, які не містять замінників, ГМО, синтетичних харчових добавок і виробляються за технологіями, що зберігають природну користь сировини.
Замовник може розглядати у якості підтвердного документа сертифікат відповідності технічним критеріям натуральності.
Вимоги щодо дотримання природоохоронного законодавства
Якщо закуповуються послуги та роботи пов’язані з високим ступеням екологічних ризиків доцільно встановити вимогу щодо дотримання природоохоронного законодавства.
Підтвердним документом у цьому випадку буде акт перевірки органів Держекоінспекції або екологічний аудит згідно із законом України «Про екологічний аудит».
Система екологічного управління
Наявність дієвої системи екологічного управління згідно з ДСТУ ISO 14001:2015 Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосовування (ISO 14001:2015, IDT) підтверджує, що організація застосовує ризик-орієнтовний підхід в управлінні екологічними аспектами своєї діяльності, якій ґрунтується на концепції «Плануй-Виконуй-Перевіряй-Дій». Ця модель відображає ітеративний процес, що його використовують організації, щоб досягти постійного покращення.
Наявність системи екологічного управління має бути засвідчена акредитованим органом шляхом сертифікації, а підтвердним документом є сертифікат відповідності вимогам ДСТУ ISO 14001.
Еквівалентність ДСТУ ISO 14001 та ДСТУ ISO 14024
Стандарт ДСТУ ISO 14001:2015 визначає вимоги до системи екологічного управління, які організація може використовувати для підвищення ефективності своєї діяльності. Його основна мета полягає в тому, щоб надати організаціям загальну стратегію для захисту навколишнього середовища та реагування на зміни умов навколишнього середовища в рівноважному поєднанні з соціально-економічними потребами.
Об'єктом сертифікації згідно з ДСТУ ISO 14001 є саме система екологічного управління. Іншими словами, цей стандарт та відповідний сертифікат не безпосередньо стосуються товару, який є об'єктом закупівлі, включаючи його технічні, якісні та кількісні характеристики, які зазначені відповідно до статті 22 Закону № 922. Він також не встановлює будь-яких вимог щодо самого товару, які б вимагали сертифікати відповідності відповідно до статті 22 цього Закону.
ДСТУ ISO 14001 та ДСТУ ISO 14024 є різними та не замінюють один одного. Стандарт ДСТУ ISO 14024, на відміну від ДСТУ ISO 14001, встановлює принципи та методи, які можуть бути використані для розроблення програм екологічного маркування типу I. Це включає вибір категорій продукції, екологічні критерії та функціональні характеристики продукції, а також для оцінки та демонстрації її відповідності.
Отже, екологічні критерії, які розроблені відповідно до ДСТУ ISO 14024, ставлять вимоги саме до продукції, яка відповідає вимогам Закону № 922.
Енергетичний сертифікат будівлі
Енергетичний сертифікат будівель повинен бути:
складений лише за результатами проведення сертифікації енергетичної ефективності атестованим енергоаудитором,
відповідати затвердженій, на момент складення формі,
містити необхідний перелік інформації та розрахункових показників відповідно до вимог Закону України «Про енергетичну ефективність будівель».
Енергетичний сертифікат будівлі складається в електронній формі енергетичним аудитором з використанням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) та з присвоєнням реєстраційного номера в цій системі. Доступ до енергетичних сертифікатів є відкритим та безоплатним через портал ЄДЕССБ.
В енергетичному сертифікаті зазначається інформація, наведена у частині першій статті 8 Закону України «Про енергетичну ефективність будівель».
Оцінювання вартості життєвого циклу будівель і споруд
Визначення вартості життєвого циклу є надзвичайно важливим методом для прогнозування та оцінювання економічної ефективності об’єктів нового будівництва та реконструкції. Розрахунок витрат упродовж життєвого циклу є формою аналізування, яка рекомендована Єврокомісією, щоб визначити, чи відповідає проєкт вимогам замовника щодо ефективності.
Застосовування підходу розрахунку вартості життєвого циклу (life-cycle costing; LCC) за стандартизованою методологією згідно з ДСТУ ISO 15686-5:2020 Будівлі та об’єкти нерухомого майна. Планування строку експлуатації. Частина 5. Оцінювання вартості життєвого циклу (ISO 15686-5:2017):
- наближує імплементацію законодавства ЄС у сфері будівництва та публічних закупівель;
- забезпечує оцінювання ефективності витрат публічного сектору на будівництво;
- створює більш сприятливі умови для впровадження енергетичної ефективності, ресурсозбереження і більш чистих технологій у будівництві.
LCC дозволить визначити реальну вартість 1 кв. м об’єкту виходячи з його експлуатаційних характеристик, усіх витрат на утримання (у тому числі енергетичні), впливи на довкілля, строк експлуатації та утилізацію.
Коментарі
До цієї статті ще немає коментарів. Станьте першим.