Інтерв'ю CEO Prozorro Ярослав Любченко для Mind — про перезавантаження публічних закупівель та євроінтеграцію

Українська система публічних закупівель готується до масштабної реформи. CEO Prozorro Ярослав Любченко розповів про законопроєкт № 11520, перехід від критерію найнижчої ціни до якості, повну цифровізацію процесів та пріоритет оборонних закупівель у контексті євроінтеграції. 

Ви зазначили, що в ЄС практикують закупівлі, коли на тендер виходить лише один учасник. У яких випадках і чому варто дозволити таку практику в Україні (наприклад, у сфері аукціонів на надрокористування, коли на такі активи попит у два учасники не підтверджується декілька разів поспіль, і родовище фактично простоює)?

Згідно з аналітикою за 2025 рік, конкуренція на Prozorro по кожній закупівлі становить в середньому 2,4 учасника. Тобто розрив не такий уже й великий між одним і двома учасниками. Адже закупівлі бувають різнотипні – наприклад, комплексні, коли замовники настільки архіскладно виписують завдання, що ніхто не приходить на тендер. Або ж коли замовнику кошти потрібно витратити в стислі строки (умовно, з березня до грудня), інакше вони повертаються в бюджет. Насправді вимога щодо двох учасників дещо неоднозначна. 

Скільки зараз у системі автоматичних індикаторів ризиків і які з цих індикаторів приносять найбільше користі для моніторингу зловживань? Наведіть статистику, яких основних порушень припускаються замовники / учасники, за якими саме ризик-індикаторами найбільше виявляє зловживань Держаудитслужба (ДАСУ) та яка тенденція?

Індикатори ризику були сформовані в системі Prozorro за запитом Держаудитслужби. Наразі їх 12, але є ще два нових, сформованих на запит State Watch (громадська організація) й Агенції оборонних закупівель ДОТ. Вони вже працюють у режимі реального часу: ми імплементували їх у січні 2026 року. Там були зміни істотних умов у бік підвищення ціни та суттєва зміна предмета закупівлі. Але я рекомендую звернутися до ДАСУ, аби зрозуміти, наскільки вони ефективно використовуються.

Ми як платформа запропонували ці ризик-індикатори, а далі їх треба адаптовувати під нові запити ДАСУ. На сьогодні ми нових запитів від неї не отримували. Але знаємо, що один із ризик-індикаторів, які ДАСУ часто використовує, – це зміна істотних умов договору в бік зміни ціни та відхилення всіх учасників по закупівлі, крім переможця. Проте, скільки з усіх закупівель за 2025 рік ДАСУ використовувало цих ризиків, нам достеменно невідомо. Думаю, у середньому це близько 20%.

Щодо основних порушень з боку замовників та учасників, то система ризик-індикаторів може показати проблематику, але не в кожному випадку виявить порушення. Щоб оцінити можливе порушення, необхідно мати повну інформацію про закупівлі та провести повноцінний моніторинг із запитом до замовників про надання всіх даних щодо закупівлі. Тому не можу прокоментувати – це частина відповідальності ДАСУ.

Знаю, що ДАСУ зараз працює над е-аудитором і є запит на його інтеграцію з Prozorro. Щодо планів, то лише наприкінці березня матимемо зустріч у ДАСУ й тоді розумітимемо їхнє бачення на поточний рік щодо нашої подальшої співпраці.

Яке фінансування закладене для ДП «Прозорро» на 2026 рік проти 2025 року – чи вистачає цих коштів?

Модель Prozorro створена ще десять років тому. Вона передбачає, що для замовників використання системи є безоплатним, а оплату здійснюють учасники закупівель. Учасник сплачує винагороду майданчику, і частина цих коштів спрямовується на ІТС «Prozorro». Водночас протягом цих десяти років базові тарифи системи фактично не змінювалися.

Як відомо, через систему Prozorro укладено контрактів на понад 800 млрд грн. Тобто це означає, що система має забезпечувати високий рівень надійності та безпеки: від кіберзахисту до стійкості інфраструктури, включно з оплатою послуг Data-центрів, де розгорнута наша система. При цьому ДП «Прозорро» не отримує бюджетного фінансування. Тому доходи, які формуються за рахунок тарифної моделі, мають забезпечувати покриття  витрат на підтримку та розвиток системи. Йдеться як про технічну інфраструктуру, так і про розробку нових модулів і залучення висококваліфікованих спеціалістів, у тому числі IT.

Варто врахувати, що частина коштів, які отримує ДП «Прозорро», спрямовується на оплату послуг електронних майданчиків і централізованих закупівельних організацій за результатами проведених закупівель. Крім того, як державне підприємство, ДП «Прозорро» перераховує до держбюджету 80% свого чистого прибутку як відрахування частини прибутку.

Повне інтерв’ю читайте на Mind за посиланням.